logo search
pravoznavstvo_KONSPEKT

5. Поняття ознаки, види та склад злочину.

Злочин - передбачене Кримінальним кодексом України суспільне небезпечне провинне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але через малозначущість не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).

Злочин характеризують такі ознаки: суспільна небезпечність діяння; кримінальна протиправність; провинність; кримінальна караність.

Залежно від ступеня тяжкості розрізняють такі категорії злочинів:

  1. невеликої тяжкості - за які передбачене покарання позбавленням волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання середньої тяжкості - за які передбачене покарання позбавленням волі на строк не більше п'яти років;

  1. тяжкі злочини - за які передбачене покарання позбавленням волі на строк не більше десяти років;

  1. особливо тяжкі злочини - за які передбачене покарання позбавленням волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Склад злочину - це сукупність передбачених кримінальним кодексом ознак, які визначають суспільно-небезпечне діяння як злочин.

Елементи складу злочину:

  1. Об'єкт злочину - те, на що спрямований злочин: власність, майнові та немайнові права, свободи й обов'язки громадян;

  1. Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка вчинила злочин (нею можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, що досягли 16, в окремих випадках 14 років);

  1. Об'єктивна сторона злочину - зовнішня форма злочинної діяльності, яка піддається спостереженню, оцінці. Включає: суспільне небезпечне діяння; злочинний наслідок діяння; причинний зв'язок між ними; спосіб вчинення діяння; місце, час, знаряддя й засоби вчинення злочину.

4. Суб'єктивна сторона злочину: провина - наявність в особи психічного ставлення до дії або бездіяльності у формі умислу або необережності.

Форми вини:

  1. умисел: прямий; непрямий;

  1. необережність: злочинна недбалість; злочинна самовпевненість.

Мета злочину - це прагнення особи, яка вчиняє суспільне небезпечне діяння, досягти його злочинного результату.

Мотив злочину - це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її вчинити злочин.

Стадії вчинення злочину - це певні етапи готування й здійснення навмисного злочину, що різняться характером дій на кожному етапі.

З огляду на стадії вчинення, розрізняють злочини:

  1. незакінчений (готування до злочину; замах на злочин);

  1. закінчений.

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

В залежності від виконуваної ролі розрізняють такі види співучасників: виконавець, організатор, підбурювач, посібник.

Залежно від кількості суб'єктів та умов учинення ст. 28 КК України розрізняє такі види злочинів: злочин, учинений групою осіб; злочин, учинений за попередньою змовою групою осіб; злочин, учинений організованою групою; злочин, учинений злочинною організацією.

Умови кримінальної відповідальності кожного зі співучасників злочину визначаються ст. 29-30 КК України.