70.Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.

Правочином є дія особи (юридичний факт), спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ознаки правочину:

1. є вольовим актом (дією), що відрізняє його від подій;

2. є дією цілеспрямованою, тобто спрямований на досягнення певного правового результату, що відрізняє його від юридичних вчинків, які не є цілеспрямованими діями (знахідка, виявлення безхазяйної речі ін.);

3. лише спрямовується на настання певного правового результату, однак не завжди його породжує:

за співвідношенням із настанням правового результату правочин може

безпосередньо в момент вчинення створювати правовий результат;

створювати правовий результат через якийсь час після вчинення;

не створити правового результату на який він спрямовувався.

4. є завжди правомірною дією, що відрізняє його від правопорушень;

5. має мету та мотиви вчинення.

Види правочинів

1. За формою укладення:

• усні;

• прості письмові;

• письмові нотаріальні.

2. За кількістю сторін:

• односторонні (створюють обов'язки, як правило, лише для особи, яка вчинила; для інших осіб - у випадках встановлених законом (заповіт) або за домовленістю з цими особами);

• двосторонні (різноманітні договори);

• багатосторонні (погоджена дія трьох або більше сторін).

3. За наявністю або відсутністю майнового еквіваленту:

• оплатні (купівля-продаж, поставка, майновий найм, підряд);

• безоплатні (дарування, безоплатне користування майном).

  • Форми виплатності:

• грошова;

• майнова;

• відробіткова.

4. За моментом виникнення та припинення прав та обов'язків

• строкові;

• безстрокові.

5. За умовами настання правових наслідків:

• безумовні;

• умовні.

6. За метою:

• казуальні (мета визначена);

• абстрактні.

7. За моментом дійсності:

• консесуальні (дійсні після досягнення сторонами згоди);

• реальні (після вчинення фактичної дії).