2. Теорії місцевого самоврядування, причини винекнення.

Є три основні теорії, що пояснюють суть і природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади.

Перша теорія — це теорія природних прав общини. Вона сформувалася в роки Великої французької революції 1789 року. Теорія ґрунтується на тій ідеї, що є природні права общини за аналогією до природних прав людини і громадянина.

За цією теорією функції та зміст діяльності органів місцевого самоврядування ототожнюються з діяльністю общини. В основі теорії лежить твердження, що община як самоврядний територіальний колектив є таким же самоцінним утворенням, що й держава, і, що община як ко­лектив людей, котрі спільно проживають на одній терито­рії, виникла раніше, ніж держава. А це означає, що вона має природні, невід'ємні права. Ці права общині державою не надавалися, а значить, і не може бути нею вилучено.

Згідно з цим органи місцевого самоврядування ма­ють власну компетенцію, не підпорядковані державній владі і перебувають поза межами цієї влади. Кожен територі­альний колектив має власні завдання, які він самостійно визначає. Держава може впливати на діяльність терито­ріального колективу через законодавство. Але вона не може позбавити його природних прав.

державна теорія місцевого самоврядуван­ня, сформована в середині XIX століття німецькою шко­лою юристів. В її основі лежить твердження, що органи місцевого самоврядування є органами державного управ­ління і створюються державною владою для реалізації її функцій та завдань на місцевому рівні. Таким чином, вони перебувають у структурі державної влади та їй підпоряд­ковані.

За цією теорією органи місцевого самоврядування не мають природних самобутніх прав. Місцеве самовряду­вання не може розглядатись як інститут, рівноцінний дер­жаві. Органи місцевого самоврядування перебувають у підпорядкуванні державної влади, як її агенти на місцях. Тобто обсяг функцій і завдань, які мають органи місцево­го самоврядування, повністю визначається державною владою.

Є ще одна теорія місцевого самоврядування — так звана теорія громадського самоврядування, або господарського самоврядування. Народилася вона також у Німеччині в другій половині XIX століття. її ще називають теорією громадсько-господарського самоврядування. Трохи згодом її було названо теорією муніципального дуалізму. Вона синтезує ідеї двох попередніх.В основі цієї теорії лежить твердження, що органи місцевого самоврядування мають власну, природну, а зна­чить, суверенну компетенцію тільки у сфері неполітичних відносин. Це у сфері громадсько-господарських, або так званих місцевих, справ. У ці місцеві справи державна вла­да не втручається. Вони вирішуються самостійно органа­ми місцевого самоврядування. Згідно з громадсько-господарською теорією місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування мають подвійні функції та завдання. У сфері політичних відно­син інститут місцевого самоврядування перебуває в струк­турі державної влади, виконує її завдання, в питаннях місце­вих господарських і громадських справ він діє поза межа­ми державної влади і є самостійним.

Якщо причиною функ­ціонування фінансів взагалі є поява держави і товарно-грошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, відок­ремлення функцій і завдань, які покладаються на їхні органи влади.