2.3. Процедура видворення іноземців з України

За порушення Правил іноземці притягаються до відповідаль­ності згідно з Законом України «Про правовий статус іноземців». Іноземці, які вчинили злочини, адміністративні або інші правопору­шення, несуть відповідальність на загальних підставах.

Питання про відповідальність іноземців, зазначених у статті 34 Закону України «Про правовий статус іноземців» (привілеї та іму­нітети співробітників представництв іноземних держав), вирішу­ється дипломатичним шляхом.

Юридичні і фізичні особи в Україні не мають права прийма­ти іноземців, які незаконно в'їхали в Україну, втратили підстави для подальшого перебування в Україні або пред'явили документи, оформлені з порушенням Правил, та надавати їм послуги.

Надання стороною, що приймає, іноземцям житла, роботи, тран­спортних засобів чи інших послуг не допускається, якщо це тягне за собою порушення встановлених Правил.

Порушення Правил юридичними та фізичними особами зобов'язаними дотримувати їх вимог, тягне за собою відповідаль­ність згідно із законодавством України.

Скорочення терміну тимчасового перебування іноземців в Укра­їні провадиться відповідно до статті 31 Закону України «Про право­вий статус іноземців».

Рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іно­земців Україні приймаються органами внутрішніх справ за клопо­танням юридичних і фізичних осіб, які їх приймають. Ініціатором скорочення терміну тимчасового перебування іноземця (незалеж­но від мети в'їзду в Україну) може також бути орган внутрішніх справ та орган Служби безпеки. В паспортному документі такої осо­би, за потреби, ставиться штамп «Небажана особа».

Паспортний документ іноземця обов'язково вилучається, якщо він підроблений, фальсифікований або оформлений для іншої осо­би, а також коли іноземця засуджено за вчинення злочину - до від­бування покарання або звільнення від покарання.

Вилучення паспортних документів іноземців здійснюється по­садовими особами судів, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, Прикордонних військ та митних органів на підста­ві відповідного рішення.

Вилучення паспортного документа оформляється протоколом, копія якого видається іноземцю.

На час затримання паспортного документа іноземцю паспорт­ною службою органу внутрішніх справ оформлюється тимчасовий дозвіл на перебування в Україні, форма якого затверджується Мі­ністерством внутрішніх справ.

Іноземця може бути видворено за межі України за рішенням органу внутрішніх справ або Служби безпеки, якщо:

а) його дії суперечать інтересам безпеки або охорони громадського порядку;

б) це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних ін­тересів громадян України;

в) він грубо порушив законодавство України про правовий статус іноземців.

Рішення про видворення приймається щодо іноземців, які:

а) прибули на запрошення юридичних осіб і відмовляються виїхати з України тоді, коли немає законних підстав для їх перебування в Україні, - за клопотанням юридичних осіб, що їх приймають;

б) нелегально прибули в Україну - за клопотанням органів При­кордонних військ;

в) постійно перебувають в Україні або тимчасово перебувають у приватних справах - на підставі висновків підрозділів паспорт­ної служби органів внутрішніх справ;

г) втратили, позбавлені статусу біженця або яким відмовлено у на­данні статусу біженця.

Іноземець зобов'язаний покинути територію України у термін, зазначений у рішенні про його видворення. Іноземцю роз'яснюються його права та обов'язки, і якщо він не знає державної мови, для цьо­го залучається перекладач. У паспортному документі іноземця по­садовою особою органу внутрішніх справ може бути проставлено штамп "Небажана особа".

Рішення про видворення іноземця за межі України може бути оскаржено до суду. Оскарження не зупиняє виконання рішення про видворення.

Видворення іноземців здійснюється органами внутрішніх справ.

З моменту оголошення рішення про видворення з України іно­земцю надається право негайно повідомити про це адвоката, ди­пломатичного представника своєї країни чи іншу особу (на свій розсуд). На прохання дипломатичного представника відповідної держави виконання прийнятого рішення про видворення може бути відстрочено, але не більш як на десять днів, починаючи з моменту оголошення рішення.

Іноземці, які ухиляються від виїзду з України, підлягають, за санкцією прокурора, затриманню органами внутрішніх справ і адмі­ністративному видворенню у примусовому порядку (далі - адміні­стративне видворення). Затримання допускається лише на термін, необхідний для адміністративного видворення.

Іноземці, які підлягають адміністративному видворенню або юридичні, фізичні особи, які приймають цих іноземців чи влашто­вують їх незаконний в'їзд, проживання, працевлаштування і спри­яють в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну пе­ребування, відшкодовують витрати пов'язані з адміністративним видворенням і утриманням на період адміністративного затриман­ня, як у національній валюті України, так і в іноземній валюті за кур­сом Національного банку України на день проведення розрахунків.

До кошторису витрат, необхідних для виконання рішення про адміністративне видворення іноземця за межі України, включається вартість:

проїзних документів для іноземця та осіб, які його супроводжують; утримання іноземця в спеціальній установі органу внутрішніх справ;

оформлення документів та вчинення інших дій, пов'язаних з ви­дворенням тощо.

Облік витрат ведуть органи внутрішніх справ, про що у двох примірниках складається акт за встановленою Міністерством вну­трішніх справ формою. Іноземець сповіщається під розписку про загальну суму витрат, обчислену в цінах на день розрахунку з ним.

За відмови іноземця підтвердити пред'явлену йому для відшко­дування суму витрат в акті робиться відповідна позначка із зазна­ченням причин відмови.

За відмови іноземця відшкодувати витрати, необхідні для вико­нання рішення про його адміністративне видворення за межі Укра­їни, відповідні кошти можуть бути стягнуті з нього у порядку ци­вільного судочинства. Для забезпечення позову суд може накласти арешт на майно цього іноземця.

Якщо під час затримання іноземця, який підлягає адміністра­тивному видворенню, у нього виявлено готівку, вона використову­ється за актом для забезпечення виконання рішення про видворен­ня згідно з кошторисом витрат.

У разі відмови юридичних чи фізичних осіб, які запрошували іноземців до України, відшкодувати витрати на видворення і утри­мання на період адміністративного затримання відповідні кошти можуть бути з них стягнені у порядку цивільного судочинства.

Документами для примусового стягнення коштів є санкціоно­вана прокурором постанова органу внутрішніх справ про затри­мання для адміністративного видворення іноземця та кошторис витрат.

За відсутності в іноземця коштів, необхідних для відшкодуван­ня витрат, пов'язаних з адміністративним видворенням та встанов­лення факту його в'їзду в Україну без запрошення юридичних чи фізичних осіб, адміністративне видворення може здійснюватися за рахунок відповідного органу внутрішніх справ з наступним відшко­дуванням витрат із державного бюджету у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ за погодженням з Мініс1. Поняття адміністративної правоздатності та дієздатності. Адмі­ністративно-правові обов'язки громадян.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ6

1. Закон України „Про біженців" // Відомості Верховної Ради. -2001. -№ 47. -250)

2. Закон України "Про громадянство України" // Відомості Верхо­вної Ради. 2001. - № 13. - Ст. 65)

3. Закон України "Про державний кордон України" // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 2. - Ст. 5)

4. Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Украї­ну громадян України // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 18.-Ст. 101)

5. Закон України „Про правовий статус іноземців та осіб без грома­дянства" // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 23. - Ст. 161)

6. Закон України „Про правонаступництво України" // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 46. - Ст. 617)

7. Гудвин-Гилл Г. С. Статус беженца в международном праве: Пер. с англ. / Под ред. М. И. Левиной. - М.: ЮНИТИ, 1997. - 647 с.

8. Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці: 36 документів (1941-1998) / Кол. упоряд. Ю. Білуха (кер.), - К: Абрис, 1999. - 176 с.

9. Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці: 36 документів Автономної Республіки Крим (1989-1999) / Кол. упоряд. Ю. Білуха, (кер.). - К: Абрис, 1999. - 416 с.

10. Довгерт А. С. Правовое регулирование международных трудовых отношений. - К: УМК ВО, 1992. - 248 с.

11. Дьомін Ю. Проблеми в роботі по реабілітації жертв політичних репресій // Право України. - 1992. - № 4.

12. Кондратьев Я. Ю., Римаренко Ю. І., Олефір В. І. Основи міграцієзнавства: Навч.-метод. посіб. - К.: Ін-т держави і права НАН України, 2000. - 424 с.

13. Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2002: У 3 кн. / Відп. ред. П. Б. Євграфов. - К: Юрінком Інтер.

14. Конституции государств Европейского Союза / Под ред. Л. А. Окунькова. - М: ИНФРА-М-НОРМА, 1997. - 816 с.

15. Конституции стран - членов СНГ: Сб. докум. - Е., 1997.

16. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Голо­ватий. - К.: Право, 1996. - 544с.

17. Костенко Н. И. Проблеми международно-правового регулирова­ния института выдачи (экстрадиции) // Государство и право. -

2002. - № 8.

18. Кряжков В. А. Права коренных малочисленных народов России: ме­тодология регулирования //Государство и право. - 1997. - № 1.

19. Курс международного права: В 7 т. / Ред. кол. В. Н. Кудрявцев (гл. ред.). - М.: Наука, 1990.

20. Кузьменко О. Міри відповідальності як спосіб протидії неле­гальній міграції // Право України. - 2000. - № 3.

21. Лукашук И. И., Наумов А. В. Выдача обвиняемых и осужденных в международном уголовном праве: Учеб.-практ. пособ. - М., 1998. - 160 с.

22. Маланюк А. Г. Розгляд компетентними органами України кло­потань про видачу особи // Держава і право. - 2002. - Вип. 16.

23. Чехович СБ. Міграційне право України: Підручник. - К.,

2003. - 366 с.