3. Правовий режим майна особистих селянських господарств.

Правовий режим майна особистих селянських господарств — це сукупність правових норм, якими забезпечуються порядок і умо­ви придбання (присвоєння) майна, здійснення правомочностей по володінню, користуванню та розпорядженню ним, а також його правовій охороні. Основою майнових відносин є право приватної власності громадяни­на. Виходячи із того, що особисте селянське господарство є сімей­но-трудовим об'єднанням, майнові відносини в ньому ґрунтуються на основі права спільної сумісної власності подружжя, якщо інше не встановлено шлюбним контрактом. Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України май­но, нажите подружжям під час шлюбу, є спільною сумісною влас­ністю.

Об'єктами права власності громадян, які ведуть особисте гос­подарство, є житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього госпо­дарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насаджен­ня на них, засоби виробництва, вирощена продукція, транспортні засоби, малогабаритна техніка, грошові кошти, цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Громадяни, які ведуть особисте селянське господарство, мають право використовувати належне їм майно для ведення господар­ської та іншої, не забороненої законом діяльності. Громадяни ма­ють право передавати майно в тимчасове користування і відчужу­вати його іншим громадянам, юридичним особам, державі. Пра­во приватної власності також може бути передане у спадщину громадянам, юридичним особам, державі.

При поділі майна, виокремленні його зі спільного майна, звер­ненні стягнення на майно учасника спільної власності за його бор­гами та відкритої після нього спадщини визначається частка учас­ника спільної сумісної власності.