2.Об’єкти та зміст права повного господарського відання і права оперативного управління.

До права повного господарського відання застосовуються прави­ла про право власності, якщо інше не встановлене законодавчими актами України. Прикладом цього «іншого» є заборона підприєм­ствам, що перебувають у державній власності, передавати безо­платно закріплене за ними майно іншим підприємствам, органі­заціям і установам, а також громадянам.

Законодавство України передбачає ще одне майнове право, похідне від права власності. Це право оперативного управління.

Майно, що є в дер­жавній власності і закріплене за казенним підприємством, належить йому на праві оперативного управління. Здійснюючи це право, ка­зенне підприємство володіє й користується зазначеним майном. Розпоряджатися ж майном, що належить до основних фондів, воно вправі лише з дозволу органу, уповноваженого управляти відповід­ним державним майном. Особливості розпорядження іншим май­ном казенного підприємства визначаються в його статусі. Казенне підприємство, як і державна установа, відповідає за своїми зобов'я­заннями коштами та іншим майном , що є в його розпорядженні, крім основних фондів. При недостатності в нього таких коштів та майна відповідальність несе власник, тобто держава.

Особливістю правового режиму майна державного чи кому­нального підприємства є й те, що в разі прийняття органом, упов­новаженим управляти відповідним майном, рішення про реорга­нізацію чи ліквідацію державного чи комунального підприємства трудовий колектив має право вимагати передачі підприємства в оренду або перетворення його на інше підприємство, засноване на колективній власності. Таке ж право належить йому й у разі ви­знання державного підприємства банкрутом (за умови прийняття на себе боргів банкрута і згоди на це кредиторів).

Під визначення правового режиму державної і комунальної власності підпадають і основні засади передачі об'єктів права дер­жавної власності в комунальну власність і, навпаки, передбачені Законом України від 3 березня 1998 року «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності.

Під передачею цілісних майнових комплексів підприємств розуміють передачу всіх активів і пасивів підприємств, їх лімітів, фондів, планів фінансово-господарської діяльності тощо, а об'єк­тів незавершеного будівництва — ще й з проектно-кошторисною документацією..

Передача об'єктів з державної в комунальну власність здійс­нюється за рішенням Кабінету Міністрів - щодо підприємств, не­рухомого майна, акцій (часток, паїв), що належать державі в майні господарських товариств; органів, уповноважених управ­ляти державним майном, самоврядних організацій за погодженням з Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Фондом державного майна — щодо окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого).

Передача об'єктів з державної в комунальну власність терито­ріальних громад, сіл, селищ, міст здійснюється за наявності згоди відповідних рад, якщо інше не передбачене законом, а в спільну власність територіальних громад зазначених населених пунктів — за наявності згоди районних і обласних рад, якщо інше не перед­бачене законом.

З комунальної в державну власність передача об'єктів здійс­нюється за рішенням сільських, селищних, міських рад — щодо об'єктів права комунальної власності відповідних територіальних гро­мад, а щодо об'єктів права спільної власності цих громад, що пере­бувають в управлінні районних, обласних рад, — за рішенням останніх..

Відповідно до Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» Кабінетом Міністрів поста­новою від 21 вересня 1998 року затверджено «Положення про по­рядок передачі об'єктів права державної власності»¹, яке визначило порядок безоплатної передачі об'єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, об'єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в ко­ристування державне майно.

Органи, до сфери управління яких передано об'єкт державної власності, зобов'язані повідомити про таку передачу органи дер­жавної статистики та державної податкової служби, фінансові органи, а стосовно об'єктів, передача яких проводилась на підставі рішень Кабінету Міністрів, — також і Міністерство економіки і своїм наказом закріпити нерухоме й інше окреме індивідуально визначене майно за відповідним підприємством (організацією) на праві повного господарського відання (оперативного управління).