logo search
moldovan_a_v_kriminalniy_proces_ukra_na_frn_fra

4.1.3. Загальні положення судового розгляду

1. Суть судового розгляду. 2. Рівність прав учасників судового розгляду. 3. Розпорядок судового засідання. 4. Межі судового розгляду.

1. Суть судового розгляду. Судовий розгляд – четвертастадія українського кримінального процесу, яка є центральною і найважливішою. Суть її полягає в тому, що суд з участюсуб'єктів процесу досліджує в судовому засіданні всі докази йпостановляє вирок. Якраз у цій стадії реалізуються завданняправосуддя. Всі попередні стадії можуть розглядатися як необхідні етапи підготовки до судового розгляду, а наступністадії – як етапи перевірки правильності проведеного судового розгляду й постановленого вироку.

Суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Судове засідання в кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Розгляд тими самими суддями інших справ до закінчення початої справи не допускається.

2. Рівність прав учасників судового розгляду. Обвинувач, підсудний, захисник, потерпілий, а також цивільний позивач і цивільний відповідач та їхні представники в судовомурозгляді користуються рівними правами щодо подання доказів, участі в дослідженні доказів і заявлення клопотань.

Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка котрого до суду є обов'язковою. Розгляд справи за відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках: 1) коли підсудний перебуває за межами України й ухиляється від явки до суду; 2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути за його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою.

3. Розпорядок судового засідання. Підтримання порядку під час судового засідання покладається на суддю, який розглядає справу одноособово, або на головуючого при колегіальному розгляді справи. Всі учасники судового розгляду, а також усі присутні в залі судового засідання повинні беззаперечно виконувати їхні розпорядження. Всі учасники судового розгляду звертаються до суду, дають показання й роблять заяви стоячи. Відступати від цього правила можна лише з дозволу судді або головуючого. Особи віком до 16 років, коли вони не є підсудними, потерпілими або свідками в справі, не допускаються до залу суду.

Якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкориться розпорядженням судді чи головуючого, його попереджають про те, що в разі повторення зазначених дій його буде видалено із залу засідання. При повторному порушенні порядку судового засідання підсудного за постановою судді чи ухвалою суду можна видалити із залу засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи. У цьому випадку вирок після його винесення негайно оголошується підсудному.

У разі невиконання розпорядження судді або головуючого прокурором, захисником йому роблять попередження, а при подальшому непідкоренні розгляд справи може бути відкладено, якщо неможливо без шкоди для справи замінити цю особу іншою. Одночасно суддя або суд повідомляє про це відповідно вищестоящого прокурора, президію колегії адвокатів, громадську організацію або трудовий колектив.

За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші громадяни несуть відповідальність за ч. 1 ст. 185 і Кодексу про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу або адміністративного арешту до 15 діб.

4. Межі судового розгляду. Розгляд справи в суді провадиться тільки щодо обвинувачених і лише за тим обвинуваченням, за яким їх віддано до суду. Коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще й інший злочин, за яким обвинувачення не було йому пред'явлене, суд, не зупиняючи розгляду справи, за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника виносить ухвалу (постанову), якою про вчинення цього злочину повідомляє прокурора. В тих випадках, коли нове обвинувачення тісно пов'язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий, уся справа повертається для додаткового розслідування. У зв'язку з новим обвинуваченням суд може змінити або обрати запобіжний захід щодо підсудного.

Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення. Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим будуть порушені правила про підсудність чи обов'язковість проведення досудового слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на дослідування.

Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокурор оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їх представникам. Постанова долучається до справи.

Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд роз'яснює потерпілому та його представнику їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

Якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, а також у всіх інших випадках, суд роз'яснює підсудному, що той буде захищатись в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд справи не менше ніж на . три доби для надання підсудному, його захиснику і законному представнику можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням підсудного цей строк може бути скорочений. Після закінчення цього строку розгляд справи продовжується (ст. 277 КПК).

Суд своєю ухвалою, а суддя постановою вправі поставити перед прокурором питання про порушення справи щодо свідка, потерпілого, експерта або перекладача за завідомо неправдиві показання, висновок чи неправдивий переклад лише одночасно з постановленням вироку.

Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення і потерпілий не вимагає продовження розгляду справи. У протилежному ж випадку потерпілий підтримує обвинувачення (ст. 267 КПК).

Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства чи дізнання може мати місце як за ініціативою судді або суду, так і за клопотанням учасників судового розгляду лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Якщо під час судового розгляду справи будуть встановлені підстави для закриття справи, суддя або суд, вислухавши думку учасників судового розгляду й висновок прокурора, своєю постановою або ухвалою закриває справу.

Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу про злочин, зазначений у ст. 27 КПК, за примиренням сторін чи у зв'язку з неявкою потерпілого в судове засідання без поважних причин.

На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесеннясторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщосправа розглядається по першій інстанції апеляційним судом– касаційні подання чи скаргу до касаційного суду (ст. 282КПК). :,..-; ;• =