78. Держава її походження і сутність.
Рушійною силою розвитку суспільства є також політична система, найбільш яскраво виражена у формі держави. Політична система – це система політичних партій, організацій. інститутів, рухів та відносин між ними. Політична система органічно входить до надбудови суспільства та обслуговує економічний базис. Важливим компонентом надбудови є держава. Це основна форма управління суспільством політичними засобами. Вона виникла після появи класів і необхідності встановлення злагоди між ними. Існує два погляди на сутність держави: марксистський, який вважає, що держава має класовий характер і є органом насильства, та загальнолюдський, за яким держава — це орган управління і досягнення злагоди в суспільстві. Тип держави завжди відповідає типові суспільства – рабовласницька, феодальна, капіталіс-тична, соціалістична, постсоціалістична. Предметом особых дискуссий является вопрос о происхождении государства. Античная философия в лице Платона и Аристотеля рассматривала возникновение государства как проявление естественных потребностей, присущих человеку. Формирование сословий философов, воинов и работников и было проявлением этих потребностей. У Аристотеля государство отождествлялось с обществом, поэтому политическая сфера охватывала все: семью, религию, культуру, искусство. Философия нового времени выдвигает договорную теорию происхождения государства, представителями которой были Т.Гоббс, Ж.Руссо, А.Радищев. Они полагали, что государство возникло в результате общественного договора, сознательно заключенного людьми. Это – сила, служащая всему обществу: и богатыми и бедными, оно формируется для обеспечения мира и безопасности граждан. Теория насилия, представленная Е.Дюрингом и Л.Гумпловичем, объясняла появление государства в результате войн и политического насилия, которые углубляют социальное неравенство, приводят к образованию классов и эксплуатации. Существует также психологическая теория (представитель, напр., Шопенгауэр), которая рассматривает возникновение государства как результат того, что у одних людей существует потребность подчинять, а у других подчиняться. Согласно К.Марксу и Ф.Энгельсу государство возникает в результате раскола общества на антагонистические классы. Развивая именно эту, классовую особенность государственного господства, В.И.Ленин пришел к выводу о том, что государство – это машина для подавления одних классов другими, аппарат насилия, который возникает в силу того, что классовые противоречия объективно не могут быть примирены. Оно появляется, возникает не в силу внешних причин (войны и политическое насилие), хотя и они тоже играют свою роль, но под воздействием внутренних экономических причин. В настоящее время постепенно преодолевается свойственный марксизму узкоклассовый подход к сути государства, как только органа одного, господствующего класса, противостоящего другим, как аппарата насилия, давления на общество. Но при этом подчеркивается и всеобщность ряда функций государства как органа, управляющего делами всего общества, а также выражающего в той или иной степени интересы и защищающего всех и каждого конкретного человека. Можно дать следующее его определение: государство есть социальный институт, осуществляющий всю полноту политической власти и управления на определенной территории.
Основные исторические типы государства:
1) рабовладельческое – характеризуется наличием класса рабов, не имеющих никаких политических и юридических прав, являющихся объектами частной собственности.
2) феодальное - характеризуется тем, что главное средство производства - земля находится в монопольной собственности господствующего класса феодалов, а хозяйство ведется силами и техн. средствами крестьян. На ранней стадии характерна государственная раздробленность (множество почти независимых княжеств, герцогств и т.п.), позднее в силу требований экономики переходящая в монархию.
3) буржуазное (капиталистическое) - характеризуется централизацией власти, принципом выборности на руководящие государственные посты, предоставлением угнетенным классам юридических прав и свобод.
4) социалистическое - теоретически характеризуется отсутствием классов, прекращением эксплуатации одними людьми других. Выступает в форме диктатуры пролетариата, то есть власть используется для подавления эксплуатации, а также творческих преобразований во всех сферах социальной жизни.
Основные признаки государства:
1) наличие политической власти, опирающейся на армию, суд, полицию, разведку и т.д.;
Власть - это способность ее субъекта управлять чьим-либо поведением с помощью каких-либо средств. Делится на законодательную, исполнительную и судебную.
2) суверенитет;
3) наличие своей территория;
4) взимание налогов, необходимых для содержания государственного аппарата и обеспечивающих финансовую основу государственной деятельности.
Функции государства делят на внутренние и внешние. Внутренние: конституционная, правоохранительная, экономического регулирования, социальной защиты населения и т.д. направлены прежде всего на управление общественными отношениями в рамках данного государства. Внешние: внешнеэкономическая, военно-оборонная, дипломатическая и политико-идеологическая, направлены на отстаивание интересов в межгосударственных отношениях.
- 2. Філософія і світогляд
- 3. Філософський світогляд. Основні теми філософських роздумів : світ і людина , буття і свідомість.
- 4.Історичні типи світогляду та їх характеристика.
- 5. Специфіка міфологічного та релегійного світогляду
- 6.Гносеологічна функція філософії. Філософія і наука.
- 7,8 Основні функції філософії:
- 9. Основне питання філософії
- 10. Основі філософські школи стародавньої Індії otto Філософія Стародавньої Індії
- 11. Зародження філософії у стародавньому Китаї. Otto
- 12.Антична філософія Греції, її характер та основні етапи розвитку.
- 13.Основні риси філософії Середньовіччя. Схоластика, етапи її розвитку. Номіналізм та реалізм.
- 14. Характерні риси епохи Відродження та відображення їх у філософії того часу. Гуманізм, пантеізм, геліоцентризм.
- 15.Філософія Нового Часу: загальна характеристика.
- 16.Проблемма людини у філософії просвітництва (Вольтер, ж-ж.Руссо)
- 17. Класична німецька філософія
- 18.І.Кант родоначальник німецької класичної філософії. Його вчення про пізнання та єтичні погляди.
- 19.Філософське вчення Гегеля. Протиріччя між методом і системою у його філософії.
- 20. Антропологічний матеріалізм Феєрбаха.
- 21. Про марксизм
- 22.Позитивізм та його історичні форми.
- 23. „Філософія життя” – формування нової філософської парадигми.
- 25. Герменевтика, як метод філософії.
- 26. Філософія екзистенціалізму (е) – історія та проблеми.
- 27. Релігійна філософія. Неотомізм.
- 28. Класичний психоаналіз та неофрейдизм: загальна характеристика
- 29.Києво-Могилянська аадемія і її вплив на розвиток філософської думки українського та інших словянських народів.
- 30, Категорії буття та її філософський зміст. Основні форми буття.
- 31. Поняття матерії. Місце матеріалізму в історії філософії.
- 33.Рух як спосіб існування матерії, його форми.
- 34.Проблема свідомості у філософії
- 35,36Структура свідомості, її рівні, функції
- 37. Матеріальне та ідеальне. Свідомасть і мова.
- 39.Філософський зміст поняття «закон»
- 40. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- 41.Сутність закону єдності та боротьби протилежностей.
- 42. Спрямованість розвитку. Закон заперечення заперечення. Корінна відмінність діалектичного та метафізичного розуміння заперечення.
- 43. Категорії діалектики як універсальні форми мислення
- 45.Проблемма пізнаваності світу. Сутність агностицизму.
- 46. Суб»єкт і об»єкт пізнання, особливості їх взаємодії
- 47.Структура пізнавального процессу. Діалектика чуттєвого і раціонального в процессі пізнання.
- 48,49.Філософське вчення про істину. Абсолютне та відносне в істині.
- 50. Проблема критеріїв істини
- 51.Поняття практики, її форми та роль в пізнанні
- 52.Основні методи нанкового пізнання.
- 53 Наукове пізнання, його специфіка, рівні та форми організації
- 54.Поняття методу та методології.
- 55.Специфіка соціального пізнання
- 56. Поняття суспільства. Розвиток суспільства як природно-історичний процес.
- 57. Природа як передумова розвитку людини і суспільства.
- 58. Поняття «географічне середовище»
- 59. Сутність історчичного процесу.
- 60.Проблема сенсу історії та її цінностей
- 61. Народонаселення як передумова і суб’єкт історичного процесу.
- 62. Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
- 63.Соціальна структура суспільства.
- 64. Соціальні спільності людей.
- 65. Нація як соціальний феномен.
- 66.Концепція соц.Стратифікації і соц. Мобільності
- 67. Формаційний, цивілізаційний, стадійний та інші підходи до аналізу суспільного розвитку.
- 69.Рушійні сили і суб»єкти історичного процесу.
- 71. Проблема періодизації соціальної історії: «формаційний» і «цивілізаційний» підходи.
- 72. Особистість як продукт сусп. Розвитку
- 73. Спосіб виробництва матеріальних благ та його структура
- 74. Продуктивні сили і виробничі відносини, їх сутність та структура
- 75. Науково-технічна революція: сутність, закономірності та соціальні наслідки
- 76. Політика як явище суспільного життя.
- 77. Політична система суспільства, її структура і функції.
- 78. Держава її походження і сутність.
- 79. «Правова держава» і «громадянське суспільтво»філософський зміст
- 80. Поняття ідеології, її роль в суспільстві.
- 81.Співвідношення соціальної психології і ідеології.
- 82,85. Сутність духовного життя суспільства
- 83,84.Форми суспільної свідомості.
- 87. Поняття культури. Структура і функції культури.
- 88.Основні концепції походження культури
- 89. Культура і цивілізація.
- 90. Культура та Антикульткра.