43. Категорії діалектики як універсальні форми мислення
З'ясовуючи закони діалектики, ми користувались такими поняттями, як зв'язок, взаємодія, відношення, кількість, якість, властивість, міра, стрибок, відмінність, суперечність, протилежність, антагонізм, заперечення тощо. Ці поняття у діалектиці базові і мають статус категорій. Що відображають такі категорії?
У категоріях діалектики знаходять відображення найбільш загальні суттєві ознаки, зв'язки, властивості, відношення речей, що мають місце в об'єктивній дійсності. Ці загальні ознаки з'ясовуються людьми в процесі пізнання, їхньої предметно-практичної діяльності, і це має для людини важливе значення. Людина може висловити свої думки багатьма способами (звуками, малюнками, знаками,-фарбами, мімікою, жестами, готовими виробами і т.ін.). Однак універсальним засобом вираження думки є мова. І чим духовно багатша людина, тим багатшою, розвиненішою, виразнішою є її мова, і, навпаки, виразна, розвинена мова свідчить про розвиненість самої людини.
Мислення — це процес відображення світу в поняттях, категоріях, судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях. І це відображення тим багатше, чим більше є понять категорій, слів, що мають узагальнення. Тому більш досконала узагальнююча мова є свідченням більш розвиненого, обдарованого народу.
Що являють собою категорії? Категорії — це універсальні форми мислення, форми узагальнення реального світу, в котрих знаходять своє відображення загальні властивості, риси і відношення предметів об'єктивної дійсності. Для більш конкретного розуміння цього питання слід розкрити суть процесу абстрагування, що лежить в основі створення таких категорій.
Абстрагування — це розумовий процес відхилення від одних властивостей речей і концентрація уваги на інших. Людина не може ні пізнавати, ні практично діяти, ні спілкуватися без абстрагуючої діяльності мислення. Найпростіший акт пізнання — розрізнення двох речей — вже передбачає абстрагуючу діяльність людини. Якщо нам слід встановити відмінність між ними, то ми не беремо до уваги те, що є подібним, відхиляємося від нього, і, навпаки, якщо необхідно встановити, що для них є подібним, то ми відсторонюємося від того, що для них є відмінним. Це відхиляння від того чи іншого і є ілюстрацією процесу абстрагування.
У категоріях діалектики фіксується, відображається загальне в речах. Категорії є результатом дуже високого рівня процесу абстрагування. В них фіксується не просто загальне, а найзагальніше. Скажімо, в такій категорії, як матерія, відображаються найбільш загальні властивості навколишньої дійсності. Шляхом абстрагування в процесі пізнання від конкретних властивостей і концентрації уваги на більш загальних, аж до найзагальніших і встановлюється така найзагальніша категорія, як "матерія". Ось приблизний шлях такого абстрагування: слово "троянда" (має конкретну визначеність). Далі долучаємо слово "квітка". Воно охоплює всі квіти, що є в дійсності. Слово "рослина" включає в себе весь рослинний світ і є більш широкою абстракцією. На цьому шляху більш загальним буде поняття "живе", яке включає в себе не лише весь рослинний світ, а й тваринний. Поняття "живе" має вже дуже високий рівень абстрагування. І, нарешті, поняття "матерія" фіксує у собі найзагальніше, бо у ньому зібрано все те, що існує об'єктивно, тобто поняття "матерія" має найвищий рівень узагальнення і тому має статус категорії.
Кожна наука, як відомо, має свій понятійний апарат. Однак, на відміну від категорій діалектики, він може бути застосований лише до конкретної галузі знань. Скажімо, економічна наука має такі поняття, як "вартість", "прибуток", "товар", "ціна" і т.д. Категорії діалектики можуть бути застосовані в процесі пізнання у будь-яких сферах дійсності, оскільки вони фіксують найзагальніше в усіх речах, явищах і процесах об'єктивного світу. Вони мають статус всезагальності. З цього випливає методологічне значення категорій у процесі пізнання різних сфер дійсності.
Категорії діалектики виробляються у процесі суспільно-історичної практики людини і відображають об'єктивну дійсність у певних конкретно-історичних умовах. Зі зміною умов у процесі розвитку суспільної практики, знань змінюється і наша уява про зміст діалектичних категорій. Вони збагачуються, наповнюються новими відтінками.
Основними категоріями діалектики є: буття, матерія, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, становлення, одиничне і загальне, причина і наслідок, форма і зміст, необхідність і випадковість, можливість і дійсність, частина і ціле, система, структура, елемент і т.ін.
Розглянемо більш детально особливості категорій діалектики на прикладі таких категорій, як одиничне, особливе і загальне.
- 2. Філософія і світогляд
- 3. Філософський світогляд. Основні теми філософських роздумів : світ і людина , буття і свідомість.
- 4.Історичні типи світогляду та їх характеристика.
- 5. Специфіка міфологічного та релегійного світогляду
- 6.Гносеологічна функція філософії. Філософія і наука.
- 7,8 Основні функції філософії:
- 9. Основне питання філософії
- 10. Основі філософські школи стародавньої Індії otto Філософія Стародавньої Індії
- 11. Зародження філософії у стародавньому Китаї. Otto
- 12.Антична філософія Греції, її характер та основні етапи розвитку.
- 13.Основні риси філософії Середньовіччя. Схоластика, етапи її розвитку. Номіналізм та реалізм.
- 14. Характерні риси епохи Відродження та відображення їх у філософії того часу. Гуманізм, пантеізм, геліоцентризм.
- 15.Філософія Нового Часу: загальна характеристика.
- 16.Проблемма людини у філософії просвітництва (Вольтер, ж-ж.Руссо)
- 17. Класична німецька філософія
- 18.І.Кант родоначальник німецької класичної філософії. Його вчення про пізнання та єтичні погляди.
- 19.Філософське вчення Гегеля. Протиріччя між методом і системою у його філософії.
- 20. Антропологічний матеріалізм Феєрбаха.
- 21. Про марксизм
- 22.Позитивізм та його історичні форми.
- 23. „Філософія життя” – формування нової філософської парадигми.
- 25. Герменевтика, як метод філософії.
- 26. Філософія екзистенціалізму (е) – історія та проблеми.
- 27. Релігійна філософія. Неотомізм.
- 28. Класичний психоаналіз та неофрейдизм: загальна характеристика
- 29.Києво-Могилянська аадемія і її вплив на розвиток філософської думки українського та інших словянських народів.
- 30, Категорії буття та її філософський зміст. Основні форми буття.
- 31. Поняття матерії. Місце матеріалізму в історії філософії.
- 33.Рух як спосіб існування матерії, його форми.
- 34.Проблема свідомості у філософії
- 35,36Структура свідомості, її рівні, функції
- 37. Матеріальне та ідеальне. Свідомасть і мова.
- 39.Філософський зміст поняття «закон»
- 40. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- 41.Сутність закону єдності та боротьби протилежностей.
- 42. Спрямованість розвитку. Закон заперечення заперечення. Корінна відмінність діалектичного та метафізичного розуміння заперечення.
- 43. Категорії діалектики як універсальні форми мислення
- 45.Проблемма пізнаваності світу. Сутність агностицизму.
- 46. Суб»єкт і об»єкт пізнання, особливості їх взаємодії
- 47.Структура пізнавального процессу. Діалектика чуттєвого і раціонального в процессі пізнання.
- 48,49.Філософське вчення про істину. Абсолютне та відносне в істині.
- 50. Проблема критеріїв істини
- 51.Поняття практики, її форми та роль в пізнанні
- 52.Основні методи нанкового пізнання.
- 53 Наукове пізнання, його специфіка, рівні та форми організації
- 54.Поняття методу та методології.
- 55.Специфіка соціального пізнання
- 56. Поняття суспільства. Розвиток суспільства як природно-історичний процес.
- 57. Природа як передумова розвитку людини і суспільства.
- 58. Поняття «географічне середовище»
- 59. Сутність історчичного процесу.
- 60.Проблема сенсу історії та її цінностей
- 61. Народонаселення як передумова і суб’єкт історичного процесу.
- 62. Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
- 63.Соціальна структура суспільства.
- 64. Соціальні спільності людей.
- 65. Нація як соціальний феномен.
- 66.Концепція соц.Стратифікації і соц. Мобільності
- 67. Формаційний, цивілізаційний, стадійний та інші підходи до аналізу суспільного розвитку.
- 69.Рушійні сили і суб»єкти історичного процесу.
- 71. Проблема періодизації соціальної історії: «формаційний» і «цивілізаційний» підходи.
- 72. Особистість як продукт сусп. Розвитку
- 73. Спосіб виробництва матеріальних благ та його структура
- 74. Продуктивні сили і виробничі відносини, їх сутність та структура
- 75. Науково-технічна революція: сутність, закономірності та соціальні наслідки
- 76. Політика як явище суспільного життя.
- 77. Політична система суспільства, її структура і функції.
- 78. Держава її походження і сутність.
- 79. «Правова держава» і «громадянське суспільтво»філософський зміст
- 80. Поняття ідеології, її роль в суспільстві.
- 81.Співвідношення соціальної психології і ідеології.
- 82,85. Сутність духовного життя суспільства
- 83,84.Форми суспільної свідомості.
- 87. Поняття культури. Структура і функції культури.
- 88.Основні концепції походження культури
- 89. Культура і цивілізація.
- 90. Культура та Антикульткра.