25. Герменевтика, як метод філософії.
Принципиальное положение об исторической конкретности теоретической деятельности и об учете широкого контекста многообразной практической жизни субъекта в рамках теории познания было впервые строго сформулировано в марксистско-ленинской философии. Критикуя узкий методологизм предшествующей буржуазной философии, К. Маркс видел ее основной недостаток в том, что знание рассматривается как единственный акт сознания, «его единственное предметное отношение». Именно материалистическая постановка вопроса о понимании истории и исторически конкретных явлений, в частности, позволила критически преодолеть одностороннее сведение познавательного отношения только к его абстрактно-теоретическим характеристикам. На этом основывается диалектико-материалистический анализ и выявление объективированных форм сознания о действительности, начиная от идеалистических представлений буржуазного сознания об истории культуры и кончая самыми рафинированными взглядами западных специалистов на науку, ее основания, предпосылки, источники развития.
Одно из наиболее влиятельных в современной буржуазной философии направлений — герменевтическая философия — претендует на, по крайней мере, не меньше, чем подлинно адекватное критическое понимание научного noзнания и самой проблемы понимания. Границы этого направления, состоящего из различных школ и концепций, и его влияния на западное философское мировоззрение обнаруживаются сегодня достаточно легко. Теория герменевтического понимания в лице таких ее представителей, кaк Г.-Г. Гадамер и К.-О, Апель в ФРГ, П. Рикер во Франции, противопоставляет себя научному познанию и объяснению действительности, а на основании гуманитарного образа знания делают попытки построить уже «неклассическую» методологию и теорию философии культуры и истории.
Если дильтеевский анализ метода понимания в конечном счете не смог выйти за рамки метафизических представлений идеалистической диалектики, то современная философская герменевтика начинает свой отсчет как раз с критического воззрения на заданные классической философией способы и нормы научности философского — вообще человеческого — рассуждения о мире. Однако вместе с критическим переосмыслением гносеологической традиции европейской философии (особенно радикально в герменевтике М. Хайдеггера, который оказал наибольшее влияние на все последующие интерпретации проблемы понимания в западной философии) была заметно утеряна и та определенная доля методологической строгости и философской доказательности, которая, в конечном счете, всегда была присуща классической буржуазной гносеологии. Поэтому понятно, что открытая борьба за мировоззренческое влияние, которая, как мы это уже видели на примере Дильтея, постоянно сопровождает разработку теории понимания в буржуазной философии в оппозиции к категориям науки — знанию, объяснению, предсказанию и др., имеет сегодня шансы на успех только при достаточно разработанных методологических и логических альтернативах аргументам, выдвинутым логиками и методологами науки, которые были бы не менее впечатляющи по своей убедительности. Следует вообще подчеркнуть, что уроки «логической точности», преподанные западному философскому мышлению неопозитивизмом, включая и аналитическую философию языка, отразились и на формулировках герменевтической теории. «Сегодня любое обсуждение проблемы возможности знания . должно начинаться с позиции, выработанной аналитической философией науки. Мы не можем вернуться непосредственно к изменению эпистемологического исследования. Позитивизм нерефлексивно перескочил через это измерение, и отсюда вообще становится ясно, почему он регрессировал за уровень философской рефлексии, представленный Кантом», — подчеркивает один из представителей герменевтической философии Ю. Хабермас
Попытка такого критического размежевания со стороны философской герменевтики была предпринята К.-О. Апелем. В своей критике он очень точно формулирует основные недостатки неопозитивистской методологии науки: односторонность в ориентации исключительно на методы естественных наук, различные типы замещения культурно-исторических предпосылок научного познания знаково-символическими структурами науки, связанные с этим искажения в логическом и семантическом анализе языка науки. Отталкиваясь от методологических разработок в области гуманитарно-исторических дисциплин В. Дильтея и положений современных герменевтических концепций понимания, он следующим образом обобщает выдвигаемые им критические требования.
- 2. Філософія і світогляд
- 3. Філософський світогляд. Основні теми філософських роздумів : світ і людина , буття і свідомість.
- 4.Історичні типи світогляду та їх характеристика.
- 5. Специфіка міфологічного та релегійного світогляду
- 6.Гносеологічна функція філософії. Філософія і наука.
- 7,8 Основні функції філософії:
- 9. Основне питання філософії
- 10. Основі філософські школи стародавньої Індії otto Філософія Стародавньої Індії
- 11. Зародження філософії у стародавньому Китаї. Otto
- 12.Антична філософія Греції, її характер та основні етапи розвитку.
- 13.Основні риси філософії Середньовіччя. Схоластика, етапи її розвитку. Номіналізм та реалізм.
- 14. Характерні риси епохи Відродження та відображення їх у філософії того часу. Гуманізм, пантеізм, геліоцентризм.
- 15.Філософія Нового Часу: загальна характеристика.
- 16.Проблемма людини у філософії просвітництва (Вольтер, ж-ж.Руссо)
- 17. Класична німецька філософія
- 18.І.Кант родоначальник німецької класичної філософії. Його вчення про пізнання та єтичні погляди.
- 19.Філософське вчення Гегеля. Протиріччя між методом і системою у його філософії.
- 20. Антропологічний матеріалізм Феєрбаха.
- 21. Про марксизм
- 22.Позитивізм та його історичні форми.
- 23. „Філософія життя” – формування нової філософської парадигми.
- 25. Герменевтика, як метод філософії.
- 26. Філософія екзистенціалізму (е) – історія та проблеми.
- 27. Релігійна філософія. Неотомізм.
- 28. Класичний психоаналіз та неофрейдизм: загальна характеристика
- 29.Києво-Могилянська аадемія і її вплив на розвиток філософської думки українського та інших словянських народів.
- 30, Категорії буття та її філософський зміст. Основні форми буття.
- 31. Поняття матерії. Місце матеріалізму в історії філософії.
- 33.Рух як спосіб існування матерії, його форми.
- 34.Проблема свідомості у філософії
- 35,36Структура свідомості, її рівні, функції
- 37. Матеріальне та ідеальне. Свідомасть і мова.
- 39.Філософський зміст поняття «закон»
- 40. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- 41.Сутність закону єдності та боротьби протилежностей.
- 42. Спрямованість розвитку. Закон заперечення заперечення. Корінна відмінність діалектичного та метафізичного розуміння заперечення.
- 43. Категорії діалектики як універсальні форми мислення
- 45.Проблемма пізнаваності світу. Сутність агностицизму.
- 46. Суб»єкт і об»єкт пізнання, особливості їх взаємодії
- 47.Структура пізнавального процессу. Діалектика чуттєвого і раціонального в процессі пізнання.
- 48,49.Філософське вчення про істину. Абсолютне та відносне в істині.
- 50. Проблема критеріїв істини
- 51.Поняття практики, її форми та роль в пізнанні
- 52.Основні методи нанкового пізнання.
- 53 Наукове пізнання, його специфіка, рівні та форми організації
- 54.Поняття методу та методології.
- 55.Специфіка соціального пізнання
- 56. Поняття суспільства. Розвиток суспільства як природно-історичний процес.
- 57. Природа як передумова розвитку людини і суспільства.
- 58. Поняття «географічне середовище»
- 59. Сутність історчичного процесу.
- 60.Проблема сенсу історії та її цінностей
- 61. Народонаселення як передумова і суб’єкт історичного процесу.
- 62. Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
- 63.Соціальна структура суспільства.
- 64. Соціальні спільності людей.
- 65. Нація як соціальний феномен.
- 66.Концепція соц.Стратифікації і соц. Мобільності
- 67. Формаційний, цивілізаційний, стадійний та інші підходи до аналізу суспільного розвитку.
- 69.Рушійні сили і суб»єкти історичного процесу.
- 71. Проблема періодизації соціальної історії: «формаційний» і «цивілізаційний» підходи.
- 72. Особистість як продукт сусп. Розвитку
- 73. Спосіб виробництва матеріальних благ та його структура
- 74. Продуктивні сили і виробничі відносини, їх сутність та структура
- 75. Науково-технічна революція: сутність, закономірності та соціальні наслідки
- 76. Політика як явище суспільного життя.
- 77. Політична система суспільства, її структура і функції.
- 78. Держава її походження і сутність.
- 79. «Правова держава» і «громадянське суспільтво»філософський зміст
- 80. Поняття ідеології, її роль в суспільстві.
- 81.Співвідношення соціальної психології і ідеології.
- 82,85. Сутність духовного життя суспільства
- 83,84.Форми суспільної свідомості.
- 87. Поняття культури. Структура і функції культури.
- 88.Основні концепції походження культури
- 89. Культура і цивілізація.
- 90. Культура та Антикульткра.