43. Правовий статус людини – члена територіальної громади у місцевому самоврядуванні

В Україні на такому рівні подібні дослідження не проводилися і лише останнім часом у вітчизняній муніципально-правовій науці поступово намітилася тенденція щодо виділення як самостійної статусної (модусної) характеристики особи (жителя) як члена те­риторіальної громади, яка наділена специфічними муніципальни­ми правами та свободами⁴. Такими правами та свободами є права, які забезпечують реальні можливості кожному жителю брати участь у вирішенні питань місцевого значення, зокрема, в управ­лінні комунальною власністю, використовувати всі матеріальні та духовні надбання, що розподіляються за територіальним принци­пом, відчувати на собі всі позитивні наслідки діяльності органів місцевого самоврядування, спрямовані на реальне забезпечення прав та свобод, життєвих потреб і інтересів людини. , людина у місцевому самовря­дуванні як член територіальної громади має спеціальний правовий статус, який ще можна охарактеризувати як «правовий модус»². Специфічним суб'єктом, який у результаті визнання прав у сфері місцевого самоврядування виступає приоритетним «партнером» людини, виступає не держава, а територіальна громада — первин­ний колективний суб'єкт місцевого самоврядування, основний но­сій його функцій і повноважень. Звідси зовсім інший вигляд має зв'язок людини з територіальною громадою та муніципальною те­риторією — місцем проживання людини. Він полягає у постійному або переважному мешканні в межах певної громади, володінні в ній певною нерухомою власністю, сплаті комунальних податків тощо.