19. Основні теорії (концепції) походження місцевого самоврядування.
В якості ідейного джерела місцевого самоврядування виступає вчення про природне право, яке з античних часів є найважливішою філософсько-ідеологічною течією. Суть теорії природного права має вираження в уявленнях про справедливість, що втілюються в загальнолюдських принципах свободи та рівності.
Визнання категорій справедливості, свободи та рівності національними законодавствами різних країн, нормами міжнародного права дозволило легалізувати загальне виборче право, можливості громадян брати участь в управлінні місцевими справами. Саме з виборчими реформами пов'язана трансформація місцевої влади в XVIII – XIX ст.ст. в країнах Західної Європи. Якщо первісно ідея місцевого самоврядування мала на меті розвинути у громадян відчуття належності до однієї спільноти, то з часом вона стала застосовуватися в зв'язку з громадянськими та політичними правами і свободами людини.
Безпосередньо теорія місцевого самоврядування концентрувалася навколо формування правового ставлення громади до держави. Вся наука про самоврядування веде свій початок від спроби розв’язати проблему: чи має громада окрему, відмінну від держави, владу, чи є вона незалежною від держави публічно-правовою корпорацією або міцно включена в державний організм і виконує тільки функції органу держави. Перша з відомих загальновизнаних теорій організації місцевої влади – теорія природних прав вільної громади – виникла на початку ХІХ ст. як реакція на чиновницьке управління з усіма негативними сторонами, коли центр уваги теоретиків філософії держави та права перемістився з конституційної монархії на представницьку демократію як більш прогресивне втілення ідей правової держави, коли в політичній та філософсько-правовій думці відбулися суттєві зміни поглядів на проблеми демократії та суспільної свободи. Основні витоки теорії природних прав вільної громади залучені з бельгійського та французького права. Згідно з цією теорією, поряд з трьома загальновизнаними конституційними владами (законодавчою, виконавчою та судовою) слід визнати й четверту - громадівську (комунальну або муніципальну) владу. Громада має право на самостійне та незалежне від центральної влади існування за своєю природою, причому держава не утворює, а лише визнає громаду.
На зміну цієї теорії прийшла господарська (громадсько-господарська) теорія місцевого самоврядування, яка намагалась обґрунтувати статус самоврядної громади як відмінного від держави суб'єкта права та акцентувалась на змісті комунальної діяльності. Ця теорія організації місцевої влади виникла в результаті поступового розвитку положень теорії прав вільної громади у пристосуванні їх до умов, коли у процесі історичного розвитку ускладнюються правові стосунки між суб'єктами суспільного життя і підвищується роль держави як регулятора цих стосунків. В основі громадсько-господарської теорії місцевого самоврядування стоїть запозичене з теорії природних прав вільної громади положення про те, що територіальний колектив - це елемент, насамперед, громадянського суспільства. Місцеве самоврядування - недержавне за своєю природою і має власну компетенцію у сфері неполітичних відносин, до яких держава байдужа, а саме - у місцевих громадських та господарських справах. В ці місцеві справи держава не втручається і вони вирішуються самими територіальними громадами. Питання ж політичні відносяться до компетенції державної влади.
Обидві теорії отримали свій розвиток у громадській (громадівській) теорії місцевого самоврядування. Громадська теорія бачила сутність самоврядування в наданні місцевій спільноті права самостійно реалізовувати свої громадські інтереси та зберігала за урядовими органами право управляти тільки державними справами. Тобто, вона виходить з протиставлення територіальної громади державі, громадських інтересів – політичним, вимагаючи, щоб суспільство та держава реалізовували свої власні інтереси. В протиставленні громадських та державних інтересів нібито полягає підстава для повної самостійності органів самоврядування. За цією теорією органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення мають діяти за принципом: дозволено все, що не заборонено законом. Однак, громадська теорія, як зазначали її критики, змішувала самоврядні територіальні одиниці з різного роду приватноправовими об'єднаннями (промисловими компаніями, благодійними фондами, об'єднаннями вчених, клубами тощо). Критики цієї теорії звертали увагу на те, що існування таких об'єднань завжди має факультативний характер, а існування місцевих спільнот (територіальних громад) - обов'язковий, а звідси бачили в «діяльності самоврядних місцевих общин не доповнення, а саме часткову заміну діяльності державної».
На її місце заступила державна (державницька) теорія місцевого самоврядування. Пік популярності цієї теорії припадає на 70-ті рр. XIX ст. На відміну від громадської, ця теорія вбачала в місцевому самоврядуванні частину держави – одну з форм організації місцевого державного управління. Будь-яке управління публічного характеру з цієї точки зору є справою державною. За цією теорією вибір предметів діяльності не залежить від самоврядних органів, а визначається державою. Всі повноваження в галузі місцевого самоврядування своїм джерелом мають державну владу. Все базується на тому, що держава визнає за необхідне передачу справ на місця, і, по суті, діяльність самоврядування та держави залишається однорідною. Однак, на відміну від центрального державного управління, місцеве самоврядування здійснюється не урядовими чиновниками, а за допомогою місцевих спільнот, місцевих жителів, які зацікавлені в результатах місцевого управління. Органи місцевого самоврядування при цьому діють за принципом: дозволено лише те, що передбачено законом.
Наприкінці XIX – початку XX ст. набули розповсюдження соціал-реформістські муніципальні концепції, зокрема теорія муніципального соціалізму. Її ідеологами виступали реформісти різних країн. Муніципальний соціалізм являв собою сукупність програмних положень та установок, спрямованих на забезпечення якомога повнішої демократизації місцевого життя. Першою вимогою, яка містилася в муніципальних програмах політичних партій, було наділення міської та сільської громади правами більш широкої автономії. Ще одна вимога полягала у збільшенні представництва населення в органах місцевого самоврядування. Прихильники ідеї муніципального соціалізму сподівалися шляхом послідовних реформ, зміни державного та громадського життя без різких стрибків і потрясінь перебудувати тогочасне життя на нових підставах.
В своєму існуванні на Заході теорія і практика демократичного управління йшли пліч-о-пліч, розвиваючись та вдосконалюючись. Кардинальні зміни в соціально-економічній сфері викликали появу муніципальних концепцій, пов'язаних з теорією держави соціального добробуту. Муніципалітети проголошувалися інструментом соціального обслуговування, який забезпечує та охороняє в рівній мірі інтереси усіх класів та прошарків суспільства.
- 1. Муніципальне право України як галузь права
- 2. Предмет муніципального права України як галузі права
- 3. Методи правового регулювання муніципально-правових відносин
- 4.Муніципально-правові інститути
- 5. Муніципально-правові норми
- 6. Джерела муніципального права України як галузі національного права
- 7. Міжнародно-правові стандарти місцевого самоврядування
- 8. Європейська хартія м.С.: історія прийняття, основний зміст, значення у процесі становлення м.С. В сучасній Європі
- 9. Всесвітня декларація м.С.: історія прийняття, основний зміст, значення у процесі становлення м.С. У сучасному світі
- 10. Особливості та форми сприйняття Україною міжнародно-правових стандартів м.С. Та місцевої демократії???
- 11. Муніципально-правові відносини: поняття, загальна суб’єктно-об’єктна характеристика.
- 12. Особливості муніципальної правосуб’єктності учасників муніципально-правових відносин???
- 13. Юридичні факти у муніципальному праві.
- 14. Місце муніципального права як галузі права в правовій системі України.
- 15. Муніципальне право України як наука про місцеве самоврядування.
- 16. Предмет і методи науки муніципального права України
- 17. Основні джерела науки муніципального права України
- 18. Еволюція науки муніципального права в Україні
- 19. Основні теорії (концепції) походження місцевого самоврядування.
- 20. Муніципальне право як навчальна дисципліна. Роль муніципального права як навчальної дисципліни у процесі професійної підготовки юриста
- 21. Основні муніципальні системи зарубіжних країн.
- 22. Основні періоди становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні.
- 23. Період Магдебурзького права та козацької демократії в Україні.
- 24. Місцеве самоврядування в Україні як складової частини Російської Імперії.
- 25. Політико-правові засади організації місцевої влади в Україні за радянських часів.
- 26. Місцеве самоврядування в Україні після проголошення незалежності.
- 27. Місцеве самоврядування за Конституцією України. Конституція України - Розділ хi Місцеве самоврядування
- 28. Місцеве самоврядування в умовах конституційної реформи. Основні тенденції розвитку місцевого самоврядування в сучасній Україні.
- 29. Місцеве самоврядування: теоретичне та юридичне визначення. Атрибути і критерії місцевого самоврядування???
- 30. Місцеве самоврядування як право населення на самостійне вирішення питань місцевого значення.
- 31. Місцеве самоврядування як інститут громадянського суспільства.
- 32. Місцеве самоврядування як інститут системи конституційного ладу.
- 33. Місцеве самоврядування як вид публічної влади.
- 34. Конституційні принципи місцевого самоврядування.
- 35. Основні форми діяльності територіальних громад як суб’єктів місцевого самоврядування в Україні.
- 36. Місцевий референдум в Україні. Правове регулювання референдних відносин в місцевому самоврядуванні.
- 37. Муніципальне виборче право і муніципальні виборчі системи. Муніципальна виборча система в Україні.
- 38. Місцеві вибори в Україні: правові засади, особливості та порядок проведення.
- 39. Загальні збори громадян за місцем проживання як форма участі населення у вирішенні питань місцевого значення.
- 40. Місцеві ініціативи, звернення громадян в органи місцевого самоврядування та громадські слухання як форми участі населення в здійсненні місцевого самоврядування в Україні.
- 41. Система місцевого самоврядування в Україні.
- 42. Територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого самоврядування: поняття, ознаки та процеси її конституювання в сучасній Україні.
- 43. Правовий статус людини – члена територіальної громади у місцевому самоврядуванні
- 44. Муніципальні права і свободи особистості в Україні
- 45. Сільські, селищні, міські ради як представницькі органи територіальних громад
- 46. Правовий статус депутата місцевої ради. Правова природа депутатського мандату в місцевому самоврядуванні.
- 47. Сільські, селищні, міські голови як суб’єкти місцевого самоврядування
- 48. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад
- 49. Правовий статус районних і обласних рад
- 50. Статус голів районної, обласної, районної у місті ради
- 51. Правовий статус органів самоорганізації населення
- 52. Асоціації, союзи та інші форми добровільних об’єднань в місцевому самоврядуванні
- 53. Поняття та правова природа питань місцевого значення як основних об’єктів локальної діяльності територіальних громад
- 54. Делеговані повноваження в системі місцевого самоврядування
- 55. Поняття та система функцій місцевого самоврядування
- 56. Поняття і структура компетенції місцевого самоврядування. Розмежування компетенції в системі місцевого самоврядування
- 57. Функції і компетенція територіальних громад як первинних суб’єктів місцевого самоврядування
- 2. За об'єктами зовнішньої діяльності територіального колективу:
- 3. У системі зв'язків "територіальний колектив - органи місцевого самоврядування", "територіальний колектив - державні адміністрації" реалізуються:
- 58. Політичні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- 59. Економічні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- 60. Соціальні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- 61. Функції суб’єктів місцевого самоврядування в галузі культури
- 62. Природоохоронні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- 63. Основні зовнішні функції місцевого самоврядування
- 64. Міжнародні зв’язки органів місцевого самоврядування
- 65. Територіальні особливості здійснення функцій місцевого самоврядування. Функції територіальних громад сіл і селищ. Функції територіальних громад міст
- 66. Особливості здійснення місцевого самоврядування в Києві і Севастополі.
- 67. Проблема організації та здійснення функцій місцевого самоврядування в Україні на регіональному рівні
- 68. Особливості здійснення місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим
- 69. Інформаційні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- 70. Функції суб’єктів місцевого самоврядування в галузі планування і програмування розвитку відповідної території
- 71. Нормотворчі функції суб’єктів місцевого самоврядування
- 72. Матеріально-технічні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- 73. Бюджетно-фінансові функції суб’єктів місцевого самоврядування
- 74. Контрольні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- 75. Механізм реалізації функцій і повноважень місцевого самоврядування
- 76. Місцеве самоврядування та держава. Функції та повноваження органів державної влади в сфері місцевого самоврядування.
- 77. Компетенційні спори між місцевим самоврядуванням та органами виконавчої влади. Шляхи їх вирішення.
- 78. Сесія як основна організаційна форма роботи місцевої ради: порядок скликання та проведення
- 79. Постійні та тимчасові контрольні комісії місцевих рад
- 80. Служба в органах місцевого самоврядування в Україні
- 81. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування
- 82. Статут територіальної громади як основний акт локальної саморегуляції: порядок розробки, прийняття, державної реєстрації та набуття чинності
- 83. Фінансово-економічна основа місцевого самоврядування в Україні
- 84. Територіальна основа місцевого самоврядування в Україні
- 85. Поняття і види юридичної відповідальності в муніципальном праві
- 87. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування
- 88. Поняття і види гарантій місцевого самоврядування
- 89. Судовий захист прав місцевого самоврядування. Право на судовий захист жителів – членів територіальної громади, органів місцевого самоврядування і посадових осіб місцевого самоврядування
- 90. Адміністративна юстиція як форма судового захисту прав місцевого самоврядування