88. Підстави та правові наслідки зупинення перебігу строку позовної давності.

Стаття 263. Зупинення перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності зупиняється:

1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебувають у складі Збройних Сил України та інших створених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

2. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

3. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

1. Зазвичай перебіг позовної давності є процесом безперервним. Однак у реальному житті можуть виникнути обставини, що абсолютно не залежать від позивача і перешкоджають поданню позову. Закон бере до уваги такі обставини, які мають об'єктивний характер і слугують об'єктивними перешкодами для своєчасного пред'явлення позову. Зупинення означає, що до строку позовної давності не зараховується проміжок часу, протягом якого особа не мала можливості звернутися з позовом.

Ці обставини є підставами для зупинення, перерви або відновлення строку давності.

Зупинення позовної давності полягає в тому, що період часу, протягом якого діють обставини, передбачені коментованою статтею, не зараховується в термін позовної давності. Тобто, враховується тільки час, що минув до і після зупинення позовної давності. При цьому на відміну від попереднього Цивільного кодексу 1964 року, який встановлював, що зупиняючі обставини повинні настати чи продовжувати існувати в останні шість місяців строку, даний кодекс такого обмеження не встановлює. Тобто вказані в цій статті обставини можуть виникнути і продовжувати існувати в будь-який момент строку позовної давності. При цьому строк позовної давності зупиняється від дня виникнення означених обставин і до дня припинення існування таких обставин. Від дня припинення вказаних обставин перебіг строку позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Тобто іншими словами, строк існування обставин, зазначених у коментованій статті, не зараховується у строк позовної давності.

2. Коментована стаття дає вичерпний перелік обставин, за наявності яких позовна давність зупиняється. До них належать:

1) непереборна сила — надзвичайна і така, що не її можна відвернути за даних умов, подія. Такою подією може бути стихійне лихо (землетрус і т. п.) або соціальні явища (страйки тощо);

2) мораторій — відстрочка виконання зобов'язання, що встановлена законодавством. Мораторій може бути оголошений відносно якогось окремого виду зобов'язань або за всіма зобов'язаннями в цілому. Так, наприклад, в листі президії Вищого арбітражного суду "Про Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" з цього приводу зазначається, що господарські суди повинні враховувати, що за позовами про звернення стягнення на майно підприємств, зазначених у статті 1 закону, зупинено перебіг строку позовної давності на весь час дії мораторію.

На відміну від непереборної сили, мораторій створює не фактичні, а юридичні перешкоди для подання позову;

3) зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює відповідні відносини. Ця підстава для зупинення строку позовної давності є новою в цивільному законодавстві. Тут мається на увазі, що строк позовної давності зупиняється, якщо законодавчий орган виносить рішення про зупинення дії закону або іншого законодавчого акту на якийсь, як правило, визначений час, або до прийняття іншого нормативного акта, що регулює відповідні відносини;

4) перебування позивача або відповідача у складі Збройних сил, переведених на воєнний стан (наприклад, перебування у складі миротворчих сил ООН). Вказана обставина буде підставою зупинення строку позовної давності тільки у відносинах, в яких хоча б однією із сторін є фізична особа. Слід зазначити, що звичайне проходження військової служби в мирний час не зупиняє перебіг строку позовної давності.

Що ж стосується відносин між підприємствами та організаціями, то для них зупиняючими підставами можуть бути лише непереборна сила, мораторій та зупинення дії закону та іншого нормативного акта. Ніякі інші обставини не зупиняють перебігу строку позовної давності.

Усі вказані обставини мають об'єктивний характер і їх дія проявляється незалежно від бажання сторін. Під час дії цих обставин перебіг позовної давності зупиняється. З дня припинення обставин, що стали підставою для зупинення давності, її перебіг продовжується на той період часу, що залишився (тобто строк позовної давності відняти строк, що пройшов до виникнення означених вище обставин).