logo
ЦП

33. Використання творів

441 стаття ЦКУ визначає форми використання твору. Завдяки такому визначенню досягається конкретизація змісту майнового авторського права на використання твору. Тож, формами використання твору є: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

Опублікуванням твору є випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору, фонограми, відеограми вважається також депонування рукопису твору у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та можливістю одержання в ньому примірника (копії) твору.

Твір вважається відтвореним, коли виготовлено принаймні ще один його примірник, крім оригінального. Відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі є способом використання твору. Закон України "Про авторське право і суміжні права" окремо визначає репрографічне відтворення твору. Репрографічне відтворення (репродукування) - це факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (у тому числі збільшеному чи зменшеному) оригіналу письмового чи іншого графічного твору або його примірника шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами, крім запису в електронній (у тому числі цифровій), оптичній чи іншій формі, яку зчитує комп'ютер.

Відповідно до ст. 26 вищезазначеного Закону при передачі твору образотворчого мистецтва чи матеріального об'єкта, в якому втілено цей твір, у власність іншій особі автор має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не порушує законні права та інтереси власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити автору в доступі до твору без достатніх підстав. При цьому від власника твору не можна вимагати доставки твору авторові. Переклад твору на іншу мову допускається виключно за згодою автора або особи, якій належить виключне майнове право дозволяти переклади творів. Перекладачам належить авторське право на здійснений переклад. Авторське право перекладачів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади того самого твору.

Переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни зумовлюють появу нових об'єктів авторського права, так званих, похідних творів. Як і переклади торів, їх переробка, адаптація, аранжування тощо можуть здійснюватись виключно за дозволом автора або особи, якій належить відповідне майнове авторське право дозволяти переробку твору. Здійснення авторського права на похідні твори має відбуватись з дотриманням авторських прав на первинний твір.

Включення твору до збірника (енциклопедії, антології тощо) є формою використання твору. Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснені ним підбір і розташування творів та (або) інших даних, що є результатом творчої праці (упорядкування). Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору. Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника. Авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів та (або) інших даних для створення своїх творів.

Публічним виконанням вважається подання за згодою суб'єктів авторського права творів шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Продаж твору, передання його в найм (оренду) тощо забезпечують розповсюдження твору. Розповсюдженням об'єктів авторського права вважається будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки. Якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди, а щодо творів образотворчого мистецтва - з урахуванням права слідування. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно за особою, яка має авторське право.

Імпорт примірників твору, примірників його перекладів, переробок тощо може здійснюватись лише особою, яка має відповідне майнове авторське право або з її дозволу. Таке обмеження імпорту виражає принцип територіальності авторського права. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" таким чином визначає поняття імпорту - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.