logo
ЦП

3) Способи захисту, передбачені іншими інститутами цивільного права.

Речово-правовими називають такі способи захисту, що застосовуються уразі безпосереднього порушення права власності та інших речових прав особами, які не перебувають у договірних чи інших зобов’язальних (відносних) правовідносинах між собою. Порушник права власності та його суб’єкт є учасниками абсолютних правовідносин.

До них належать:

  1. витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація);

  2. усунення перешкод у користуванні та розпоряджанні майном (негаторний позов);

  3. визнання речового права (зокрема, права власності);

  4. виключення майна з опису (звільнення з-під арешту).

Зобов’язально-правовими вважаються способи захисту права власності та інших речових прав, які застосовуються у разі їх непрямого (опосередкованого) порушення, через порушення зобов’язань за договором чи інших відносних обов’язків, зокрема, у деліктних правовідносинах.

До цих способів слід віднести:

  1. виконання обов’язку в натурі, наприклад, повернення речей, переданих у користування за договором;

  2. відшкодування майнових та моральних збитків (шкоди);

  3. повернення безпідставно отриманого або збереженого майна тощо.

Способи захисту, передбачені іншими інститутами цивільного права, не можна віднести ні до суто речових, ні до суто зобов’язальних, оскільки порушення права власності та інших речових прав поєднують у собі елементи як речового, так і зобов’язального характеру.

Серед них називають:

  1. визнання незаконним правового акта, що порушує право власності;

  2. визнання правочину недійсним або застосування правових наслідків нікчемного правочину; захист права власності оголошених померлими або визнаних безвісно відсутніми у разі їх появи;

  3. захист права власності оголошених померлими або визнаних безвісно відсутніми у разі їх появи тощо.

Поряд із захистом порушених речових прав, Цивільний кодекс України встановлює можливість вжиття запобіжних заходів, спрямованих на попередження їх порушення.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою: