§ 4. Служба в органах місцевого самоврядування: загальна характеристика
До прийняття Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р.1 (далі — Закон) проходження служби в системі органів місцевого самоврядування регулювалося Законом України «Про державну службу», оскільки ст. 2 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» встановлювала, що його дія поширюється на працівників органів місцевого самоврядування, які прирівнюються до відповідних категорій посад державних службовців2.
Відповідно до згаданого Закону служба в органах місцевого самоврядування — це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які обіймають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Поняття служби в органах місцевого самоврядування поєднує серед інших такі її основні елементи, як спрямування на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих Законом. Цим підкреслюється роль служби в органах місцевого самоврядування в розв'язанні місцевих проблем управління, її зв'язок з органами місцевої влади.
Основними принципами служби в органах місцевого самоврядування є:
0 служіння територіальній громаді;
0 поєднання місцевих і державних інтересів; утвердження верховенства права, демократизму і законності;
0 гуманізм і соціальна справедливість;
0 гласність;
0 пріоритет прав та свобод людини і громадянина;
0 рівні можливості доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки;
0 професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі;
0 підконтрольність, підзвітність, персональна відповідальність за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов'язків;
0 дотримання прав місцевого самоврядування;
0 правова і соціальна захищеність посадових осіб місцевого самоврядування;
0 захист інтересів відповідної територіальної громади;
0 фінансове та матеріально-технічне забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету;
0 самостійність кадрової політики в територіальній громаді.
Закон закріплює право громадян України на службу в органах місцевого самоврядування незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, та встановлює вимоги до претендентів на службу в цих органах. Ці вимоги не мають обмежувального характеру, оскільки стосуються освіти і професійної підготовки, володіння державною мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов'язків.
Обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби, згідно зі ст. 12 Закону, є традиційними. Не можуть бути прийняті на службу особи: 0 визнані судом недієздатними;
0 які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;
0 які відповідно до закону позбавлені права займати посади в органах державної влади та їх апараті або в органах місцевого самоврядування протягом установленого терміну;
0 які у разі прийняття на службу в органи місцевого самоврядування будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, що є близькими родичами чи свояками. Інші обмеження, пов'язані з проходженням служби в органах місцевого самоврядування, встановлюються виключно законами України. До обмежувальних заходів можна віднести неподання декларації про доходи.
Встановлення правового статусу посадових осіб місцевого самоврядування має певні особливості. У Законі відзначено, що посадовою особою є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Види посад визначені у ст. 3. Це виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також законами «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та іншими законами України.
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється шляхом обрання на посади територіальною громадою, обрання або затвердження відповідною радою, призначення на посади сільським, селищним, міським головою, головою районної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Посадові особи місцевого самоврядування, які вперше обираються чи призначаються на службу, приносять присягу.
У Законі наводиться класифікація посад в органах місцевого самоврядування та встановлюються ранги посадових осіб. Встановлено сім категорій посад, яким відповідають п'ятнадцять рангів.
Віднесення посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у Законі, до відповідної категорії посад здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.
Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи одночасно з обранням (прийняттям) на службу в органи місцевого самоврядування або обранням чи призначенням на вищу посаду.
Атестація посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється один раз на чотири роки з метою оцінки ділових та професійних якостей, а також їх кваліфікації. За результатами атестації атестаційна комісія робить один з наступних висновків: про відповідність займаній посаді; про відповідність займаній посаді за певних умов; про невідповідність займаній посаді. Закон визначає порядок оскарження рішення атестаційної комісії та встановлює перелік осіб, які не підлягають атестації. Слід також зазначити, що результати атестації мають рекомендаційний характер для відповідних керівників.
Закон встановлює підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, підстав, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», служба в органах місцевого самоврядування припиняється у разі: відмови посадової особи місцевого самоврядування від складання присяги; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування; неподання у встановлений термін відомостей або подання посадовою особою місцевого самоврядування неправдивих відомостей щодо її доходів; виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування; досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (60 років для чоловіків, 55 —для жінок).
Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.
Перевибори сільських, селищних, міських голів, зміна керівників органів місцевого самоврядування не є підставою для припинення служби посадовими особами виконавчих органів рад, їх секретаріатів, крім працівників патронатної служби.
- Адміністративне право україни Академічний курс. Том 1
- Розділ і. Історія розвитку адміністративного права
- Глава 1. Основні етапи історичного розвитку адміністративного права
- § 1. Виникнення засад адміністративного права: від поліцейського до адміністративного права
- § 2. Формування науки адміністративного права в європейських краянах
- § 3. Ознаки рецепції римського публічного права у становленні сучасного адміністративного права
- Глава 2.Становлення і розвиток українського адміністративного права
- § 1. Правове регулювання управління на теренах України в період середньовіччя і Нового часу
- § 2. Зародження і становлення наукових засад поліцейського та адміністративного права
- § 3. Українська адміністративно-правова наука і практика на початку XX cm.
- § 4. Українська наука адміністративного права радянського періоду
- § 5. Формування адміністративно-правової науки у незалежній Україні
- Розділ іі. Виконавча влада, державне управління та адміністративне право
- Глава 3. Виконавча влада і державне управління
- § 1. Виконавча влада як гілка державної влади та її управлінська спрямованість
- §2. Управління: загальне поняття і соціальна природа
- § 3. Поняття державного управління у широкому і вузькому розумінні
- § 4. Співвідношення державного управління і виконавчої влади
- II. Сфера виконавчої влади визначається тим, що:
- § 5. Державне регулювання і державне управління: співвідношення понять
- Глава 4. Предмет, метод і принципи адміністративного права
- § 1. Необхідність уточнення традиційного погляду на предмет адміністративного права
- § 2. Предмет адміністративного права: сучасне визначення
- § 3. Метод адміністративного права
- § 4. Сучасна трансформація методу адміністративного права
- § 5. Принципи адміністративного права
- Глава 5. Адміністративно-правова наука і науки про управління
- § 1. Українська наука адміністративного права на сучасному етапі
- § 2. Науки про управління та організаційна наука
- § 3. Порівняльно-правовий метод у науці адміністративного права
- § 4. Навчальний курс адміністративного права
- Розділ III. Норми, система і джерела адміністративного права
- Глава 6. Норми адміністративного права
- § 1. Поняття і структура норм адміністративного права
- § 2. Зростання ролі адміністративно-правових норм у регулюванні управлінських відносин
- § 3. Дія адміністративно-правових норм
- § 4. Види адміністративно-правових норм
- Глава 7. Система адміністративного права та його місце в українській правовій системі
- § 1. Система адміністративного права: поняття і зміст
- § 2. Підгалузі та інститути в системі адміністративного права
- § 3. Адміністративне право — галузь публічного права
- § 4. Зв'язки адміністративного права з іншими галузями українського права
- Глава 8. Джерела адміністративного права та адміністративне законодавство
- § 1. Поняття джерел адміністративного права
- § 2. Види джерел адміністративного права
- § 3. Адміністративне законодавство і форми його систематизації
- § 4. Кодифікація як провідна форма систематизації адміністративного законодавства
- § 5. Адміністративний кодекс урср 1927р.: з досвіду створення і реалізації
- Розділiv. Реалізація норм адміністративною права та адміністративно-правові відносини
- Глава 9 Реалізація адміністративно-правових норм
- § 1. Поняття і форми реалізації адміністративно-правових норм
- § 2. Застосування адміністративно-правових норм як особлива форма їх реалізації
- § 3. Основні риси правозастосовчоїдіяльності
- Глава 10. Адміністративно-правові відносини
- § 1. Категорія «адміністративно-правові відносини» у науці адміністративного права
- § 2. Поняття і зміст адміністративно-правових відносин
- § 3. Адміністративно-правові відносини і юридичні факти
- § 4. Види адміністративно-правових відносин
- § 5. Державно-управлінські відносини у складі адміністративних правовідносин
- Глава 11. Загальна характеристика суб'єктів адміністративного права
- § 1. Поняття і види суб'єктів адміністративного права
- § 2. Поняття адміністративної правосуб'єктності та адміністративно-правового статусу
- Глава 12. Фізичні особи: адміністративно-правовий статус
- § 1. Фізична особа як суб'єкт адміністративного права: співвідношення дефініцій
- § 2. Адміністративно-правовий статус громадян та інших фізичних осіб
- § 3. Врахування вимог Європейської конвенції з прав людини
- Глава 13. Органи виконавчої влади: поняття, система, адміністр-ативн-правовий статус
- § 1. Поняття і види органів виконавчої влади
- § 2. Система органів виконавчої влади та основні засади її структурної побудови
- § 3. Президент України і система органів виконавчої влади
- § 4. Кабінет Міністрів України
- § 5. Центральні органи виконавчої влади
- § 6. Місцеві органи виконавчої влади
- § 7. Органи виконавчої влади у світлі адміністративної реформи в Україні
- Глава 14. Адміністративно-правовий статус інших державних органів, органів місцевого самоврядуваня, організацій та підприємств
- § 1. Адміністративно-правовий статус інших (крім органів виконавчої влади) державних органів
- § 2. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- § 3. Адміністративно-правовий статус службовців державних органів і органів місцевого самоврядування
- § 4. Об'єднання громадян та їх адміністративно-правовий статус
- §5. Основні риси адміністративно-правового статусу підприємств, установ, організацій
- Розділ VI. Адміністративно-правові засади діяльності органів виконавчої влади
- Глава 15. Функції, компетенція і режим діяльності органів виконавчої влади
- § 1. Діяльність органів виконавчої влади: загальна характеристика змісту і форм
- § 2. Функції і компетенція органів виконавчої влади
- § 3. Адміністративний розсуд у діяльності органів виконавчої влади
- § 4. Адміністративно-правові режими
- Глава16. Форми державного управління
- § 1. Поняття і види форм державного управління
- § 2. Поняття і види правових актів управління; вимоги, що ставляться до них
- § 3. Порядок прийняття та чинність правових актів управління
- § 4. Адміністративні договори
- Глава 17. Методи державного управління
- § 1. Поняття методів державного управління
- § 2. Види методів державного управління
- § 3. Правова форма методів державного управління
- Розділ VII. Державна служба та її адміністра-тивно-правове регулювання
- Глава 18. Організаційно-правові засади державної служби
- § 1. Служба у суспільстві та державна служба
- § 2. Поняття посади і посадової особи, класифікація посад
- § 3. Управління державною службою
- § 4. Служба в органах місцевого самоврядування: загальна характеристика
- Глава 19. Складові елементи інституту державної служби
- § 1. Проходження державної служби: загальне поняття
- §2. Стадії проходження державної служби
- § 3. Соціальне забезпечення державних службовців
- § 4. Дисциплінарна відповідальність державних службовців
- § 5. Особливості дисциплінарної відповідальності окремих видів державних службовців
- Розділ VIII. Забезпечення законності у державному управлінні
- Глава 20. Контроль у системі засобів забезпечення законності у державному управлінні
- § 1. Поняття і система засобів забезпечення законності у державному управлінні
- § 2. Державний контроль: поняття і роль у державному управлінні
- § 3. Класифікація видів державного контролю
- § 4. Контроль з боку органів місцевого самоврядування
- § 5. Контроль з боку громадських організацій
- Глава 21. Види державного контролю
- § 1. Внутрішній адміністративний контроль
- § 2. Контроль з боку Президента України
- § 3. Парламентський контроль
- § 4. Здійснення парламентського контролю через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і Рахункову палату
- § 5. Судовий контроль
- § 6. Прокурорський нагляд
- Глава 22. Засоби захисту прав громадян у державному управлінні
- § 1. Право громадян на звернення
- § 2. Оскарження в адміністративному порядку та його особливості в окремих сферах державного управління
- § 3. Порядок судового захисту прав громадян у державному управлінні
- Глава 23. Адміністративна юстиція — провідний засіб судового захисту прав громадян у державному управлінні
- § 1. Створення системи адміністративних судів в Україні
- § 2. Забезпечення доступності правосуддя в адміністративному судочинстві
- § 3. Принципи адміністративного судочинства
- § 4. Адміністративна юстиція у зарубіжних країнах
- Розділ IX. Адміністративний примус і адміністративна відповідальність
- Глава 24. Адміністративний примус
- § 1. Поняття адміністративного примусу
- § 2. Класифікація заходів адміністративного примусу
- 1) Адміністративно-запобіжні заходи;
- 2) Заходи адміністративного припинення;
- 3) Заходи адміністративної відповідальності.
- § 3. Адміністративно-запобіжні заходи
- § 4. Заходи адміністративного припинення
- Глава 24. Адміністративний примус
- Глава 25. Загальні засади адміністративної відповідальності
- § 1. Поняття адміністративної відповідальності та її законодавче регулювання
- § 2. Адміністративний проступок як підстава адміністративної відповідальності
- § 3. Адміністративні стягнення: поняття, перелік і накладення
- § 4. Особливості адміністративної відповідальності спеціальних суб'єктів
- § 5. Інші види юридичної відповідальності, що регулюються адміністративним правом
- Глава 26 Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб
- § 1. Адміністративна відповідальність юридичних осіб за українським законодавством
- § 2. Поняття вини юридичної особи
- § 3. Особливості підстав адміністративної відповідальності юридичних осіб
- Розділ X. Адміністративний процес і адміністративні провадження
- Глава 27. Адміністративний процес
- § 1. Поняття адміністративного процесу
- § 2. Принципи адміністративного процесу
- § 3. Правові презумпції адміністративного процесу
- Глава 28 Адміністративні провадження та адміністративно-процесуальний статус громадянина
- § 1. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
- § 2. Неюрисдикційні адміністративні провадження
- § 3. Юрисдикційні адміністративні провадження
- § 4. Адміністративно-процесуальний статус громадянина
- Глава 29. Окремі види неюрисдищійних проваджень
- § 1. Реєстраційні провадження
- § 2. Дозвільні провадження
- § 3. Контрольні провадження
- Глава 30. Провадження у справах про адміністративні правопорушення
- § 1. Суб'єкти, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- § 2. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення
- Глава 31.Адміністративне право окремих західноєвропейських країн
- § 1. Адміністративне право Франції
- § 2. Адміністративне право Німеччини
- § 3. Адміністративне право Великої Британії
- Рекомендована література