3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби

Основні визначення теорії інформаційної боротьби

Інформаційна боротьба [information struggle] — це боротьба з використанням спеціальних способів і засобів для впливу на інфор­маційну сферу (середовище) конфронтуючої сторони, а також для захисту власної інформаційної сфери в інтересах досягнення постав­леної мети. Інформаційна боротьба може бути як самостійним видом, так і складовою частиною будь-якого іншого різновиду боротьби (збройної, ідеологічної, економічної і т.ін.). Вона ведеться постійно, як у мирний, так і у воєнний час. Масштаби інформаційної боротьби настільки великі, що її підготовка і ведення повинні носити плано­вий, систематичний характер, заснований на глибоких знаннях зако­нів і закономірностей інформаційної боротьби [7,38,40,41,45,64,73].

Теорія інформаційної боротьби [information struggle theory] представляє систему знань про характер, закони, закономірності,

81

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

принципи, форми, способи підготовки і ведення інформаційної бо­ротьби.

Мета інформаційної боротьби — забезпечення необхідного ступеня власної інформаційної безпеки і максимальне пониження рівня інформаційної безпеки конфронтуючої сторони. Досягнення мети інформаційної боротьби здійснюється шляхом вирішення ряду завдань, основними з яких є ураження об'єктів інформаційної сфери конфронтуючої сторони і захист власної інформації.

Мета і завдання інформаційної боротьби визначають її зміст, а також і структуру теорії інформаційної боротьби. При цьому на зміст інформаційної боротьби великий вплив здійснює ряд факторів, серед яких виділяють політичний, економічний, духовний, власне воєнний та інформаційний фактори.

Політичний фактор відіграє найважливішу роль у формуванні змісту інформаційної боротьби. Саме він припускає:

• її мету та завдання;

• причини виникнення та шляхи запобігання;

• способи і особливості ведення;

• розмах та тривалість;

• забезпечення матеріальними та фінансовими ресурсами.

Економічний фактор здійснює великий вплив на зміст і розви­ток інформаційної боротьби. Від економіки залежить рівень інфор­матизації суспільства та держави, а значить, і ефективність ведення інформаційної боротьби у як у мирний так і у воєнний час. Науково-технічний прогрес, що безпосередньо впливає на вдосконалення за­собів інформаційної боротьби, викликає глибокі, революційні зміни і в її теорії. Економічний розвиток на базі науково-технічного прогре­су створює необхідні передумови для розробки ефективних способів виконання завдань інформаційної боротьби.

Духовний фактор здійснює вирішальний вплив на реалізацію положень теорій інформаційної боротьби. Загальна та професійна підготовка обслуговуючого персоналу інформаційних систем, його морально-політичний та психологічний стан, готовність до самовід­даного захисту своєї країни мають першорядне значення при вико­нанні завдань інформаційної боротьби і повинні враховуватися в її теорії.

Воєнний фактор лежить в основі розвитку інформаційної бо­ротьби. Положення воєнної доктрини держави, воєнні концепції про­тилежної сторони, стан та перспективи розвитку засобів інформа­ційної боротьби, історичний досвід та нагромаджені знання в даній

82

Розділ 3 Основи інформаційного протиборства

галузі — саме ця база є головною при розробці фундаментальнихположень теорії інформаційної боротьби та визначення напрямків її розвитку.

Інформаційний фактор нерозривно зв'язаний з інформацій­ною боротьбою, оскільки остання ведеться в інформаційному сере­довищі та залежить від рівня інформатизації сторін. Даних фактор визначає розмах боротьби, порядок і способи її ведення, вибір на­прямку ударів, структуру сил та засобів, можливості їхнього манев­ру при проведенні впливу на інформаційне середовище противника.

Для визначення структури теорії інформаційної боротьби, ролі та місця її складових части використовувались принципи наукової логіки, Складові частини теорії є відносно самостійними і разом з ти взаємозв'язаними галузями знань, такими, що виключають їхнє дублювання, але повністю охоплюють її зміст (рис. 3.8).

Оскільки основними завданнями інформаційної боротьби є ура­ження об'єктів інформаційного середовища противника та захист власної інформації, то структура теорії інформаційної боротьби по­винна включати загальні основи теорії інформаційної боротьби, те­орію ураження інформації і теорію захисту інформації.

Загальні основи теорії інформаційної боротьби — найва­жливіші спільні вихідні положення теорії інформаційної боротьби. У загальних основах визначаються:

• апарат понять інформаційної боротьби;

• напрямки і методи досліджень інформаційної боротьби;

• тенденції розвитку інформатизації і її роль у різноманітних га­лузях життя суспільства;

• роль і місце інформаційної боротьби в мирний і воєнний час;

• об'єкт, предмет, цілі, завдання і структура теорії інформаційної боротьби;

• категорії, закони, закономірності та принципи інформаційної бо­ротьби.

Теорія ураження інформації як складова частина теорії ін­формаційної боротьби включає загальні положення і теорію сил і засобів ураження інформації. Загальні положення визначають пре­дмет, завдання і зміст теорії ураження інформації, форми і способи ураження інформації, основні фактори, що впливають на зміст і ефе­ктивність ураження інформації.

Теорія сил і засобів ураження інформації визначає та ви­вчає показники оцінки ефективності ураження інформації, матема­тичну модель ураження інформації, стан підготовки і вирішення зав-

83

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

Рис. 3.8.Структура теорії інформаційної боротьбі

84

Розділ 3 Основи інформаційного протиборства

дань ураження інформації.

Теорія захисту інформації [data protection theory] як складова частина теорії інформаційної боротьби включає загальні положення, що визначають: предмет, завдання і зміст теорії; об'єкти і елементи захисту інформації; основні фактори, що впливають на зміст і ефе­ктивність захисту інформації, а також визначає та вивчає загрози ін­формації і методологічні основи її захисту, систему показників оцін­ки ефективності захисту інформації, загальну математичну модель захисту інформації, організаційно-технічні і правові основи захисту інформації.

Найважливішими логічними елементами змісту загальних основ теорії інформаційної боротьби є категорії, закони, закономірності і принципи інформаційної боротьби.

Категорії інформаційної боротьби представляють собою фундаментальні поняття, що відображають найбільш загальні, сут­тєві предмети, процеси і властивості інформаційної боротьби.

Розрізняють загальні і часткові категорії. Загальні мають від­ношення до всіх галузей теорії інформаційної боротьби. Головні з них "інформація" і "боротьба інформаційна". Часткові формують у складових частинах теорії. Так, теорія захисту інформації має свої категорії, наприклад, "захист інформації" і " інформаційна безпека", теорія ураження інформації — свої, наприклад, "ураження інформа­ції".

Закони та закономірності інформаційної боротьби

Закони інформаційної боротьби [information warfare law] ви­значаються як суттєві, необхідні відношення, що характеризують впорядкованість будови і функціонування, тенденції зміни і розвитку тих чи інших явищ інформаційної боротьби. Закони інформаційної боротьби являють собою більш менш точне відображення у свідомо­сті людей тих об'єктивних зв'язків і відносин, які існують і діють в інформаційному просторі. Якщо вони пізнані, відображені, описані, то стають основою для практичної діяльності з підготовки і ведення інформаційної боротьби.

Так як інформаційна сфера є частиною соціальної діяльності су­спільства, то в ній проявляють себе:

• загальні закони діалектики;

• загальні і специфічні закономірності соціального розвитку;

85

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

• власні закони, закономірності війни, інформаційної боротьби (на­приклад, закон визначальної ролі політичних цілей війни;

• закони залежності ходу і кінця війни (інформаційної боротьби) від економічних, соціально-політичних, науково-технічних і во­єнних можливостей протиборчих сторін).

Особливістю законів (закономірностей) війни, а також інформа­ційної боротьби є те, що на відміну від законів і закономірностей природи вони проявляються тільки через діяльність людей.

Наприклад, закон про вирішальну роль політичної мети проявля­ється наступним чином. Аналіз інформаційного протиборства дер­жав та інших суспільних структур показує, що від політичних ці­лей залежать обсяги використання сил та засобів інформаційної бо­ротьби, її масштаби та запеклість, визначення головного та інших противників, а також кількість кінцевих цілей боротьби. При цьому форми і способи ведення інформаційної боротьби, її хід та результат зумовлені економічними можливостями протиборчих сторін.

В теорій інформаційної боротьби постійно нагромаджуються зна­ння про загальні закони та закономірності війни, проте основні зу­силля спрямовуються на осмислення закономірностей, властивих ін­формаційній боротьбі. Вони тісно зв'язані із загальними законами війни, разом з тим їм властиві свої особливості.

Універсальний характер має наступна закономірність: кількість і якість засобів інформаційної боротьби, а також особового складу об­умовлюють форми та способи інформаційної боротьби та її ефектив­ність. Наведена закономірність проявляється в тому, що винайдення нових засобів інформаційної боротьби та їхнє впровадження в пра­ктику неминуче призводить до виникнення нових форм і способів інформаційної боротьби. Це підтверджує винайдення "комп'ютерних вірусів", "логічних бомб" та інших засобів ведення інформаційної бо­ротьби. Ефективність останньої не в меншій мірі залежить від рівня професійної та морально-психологічної підготовки особового складу. Чим вища вона, тим більше можливостей для активних та рішучих дій приймається при захисті власності інформації та ураження ін­формації противника.

Закономірна також залежність цілей інформаційної боротьби від наявних засобів та можливостей для її ведення. Досвід свідчить, що постановка надмірних завдань, як і їхнє заниження, мають однаково негативні наслідки.

В галузі створення сил та засобів інформаційної боротьби можна визначити наступні закономірності:

86

Розділ 3 Основи інформаційного протиборства

• обумовленість масштабів та спрямованості створення характером воєнно-політичної та економічної обстановки, а також цілями во­єнної політики держави, суспільних та економічних структур, якіприймають участь в інформаційній боротьбі;

• відповідність змісту та масштабів створення до характеру та особливостей суспільного та державного устрою;

• залежність масштабі та якості створення від матеріальних та ду­ховних можливостей держави (інших суспільних та економічних структур.

На основі знання законів та закономірностей, а також набутого досвіду в результаті практичної діяльності розроблюються принципи інформаційної боротьби.

Принципи інформаційної боротьби

Принципи інформаційної боротьби — це науково обґрунто­вані положення, правила, рекомендації з підготовки і ведення інфор­маційної боротьби, керівництва її силами і засобами. Вони створюю­ться на основі законів і закономірностей, а також досвіду, набутого в результаті практичної діяльності в галузі інформаційної боротьби. Принципи інформаційної боротьби не тільки відображають об'єктив­ну сутність, але і приписують, як слід діяти в конкретних умовах. Зміст і масштаби завдань інформаційної боротьби передбачають на­явність цілої множини принципів інформаційної боротьби.

Воєнна наука керується насамперед принципами, що витікають із законів діалектики, із загальних законів і закономірностей соціаль­ного розвитку. Разом із тим вона опрацьовує свої специфічні прин­ципи, що відображають, головним чином, закономірності інформа­ційної боротьби. До таких принципів відносяться:

• принцип відповідності (підпорядкованості) цілей і завдань інформаційної боротьби політичним цілям;

• принцип необхідності зосередження сил та засобів інформаційної боротьби у вирішальному місці у вирішальний момент;

• принцип завчасної підготовки сил і засобів інформаційної бороть­би;

• принцип постійної готовності сил і засобів інформаційної боротьби до захисту власної інформації і до руйнівного впливу на ін­ формаційне середовище противника;

• принцип високої активності і рішучості дій;

• принцип узгодженого спільного застосування всіх сил і засобів

87

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

інформаційної боротьби;

• принцип безперервності інформаційної боротьби;

• принцип ведення інформаційної боротьби з напруженням, необ­хідним вирішення поставлених завдань;

• принцип своєчасного маневру силами і засобами інформаційної боротьби;

• принцип раптовості, застосування несподіваних для противника способів виконання завдань;

• принцип врахування духовного фактора в інтересах виконання поставлених завдань;

• принцип усебічного забезпечення, підтримки боєздатності і своє­часності відновлення сил і засобів інформаційної війни;

• принцип твердості і безперервності управління силами і засобами інформаційної боротьби, непохитності в досягненні поставленої мети, виконанні прийнятих рішень і поставлених завдань.