4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
Визначення об'єктів психологічної війни
Об'єктами впливу в ході психологічної війни завжди є люди: конкретні представники цивільного населення або особового складу збройних сил. Тому вивчення та врахування психологічних особливостей тих та інших в обов'язковому порядку передують проведенню психологічних операцій як таких. Від цього залежить їхня ефективність.
В широкому розумінні до об'єктів психологічної війни відноситься весь особовий склад і все цивільне населення противника, а також союзних йому держав. У вузькому розумінні — це конкретні люди:
особовий склад цих чи інших військових підрозділів противника; персонал органів управління й забезпечення;
службовці об'єктів соціально-економічної інфраструктури (залізничних, дорожніх, авіаційних, портових вузлів і споруд);
напевно визначені категорії населення (наприклад, національні, релігійні та інші меншини).
У залежності від характеру воєнної, політичної, економічної ситуації об'єкти психологічних операцій можуть мінятися й уточнюватися. Так, в оборонній операції ними можуть бути:
частини (підрозділи) першого ешелону військ, що ведуть наступ;
особовий склад підрозділів, оточених у результаті проведення контратак;
особовий склад тактичних десантів, що діють у смузі оборони з'єднання.
Характеристиками об'єктів психологічного впливу, які
підлягають виявленню й врахуванню в психологічній війні є (рис. 4.4):
національно-психологічні особливості;
індивідуально-особистністні особливості;
групова належність;
особливості морально-психологічного стану.
122
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
Рис. 4-4-Характеристика об'єктів психологічного впливу
Національно-психологічні особливості об'єктів психологічної війни
Національно-психологічні особливості — це форма прояву національної психології, специфіку якої необхідно враховувати, для досягнення максимального ефекту психологічного впливу.
Національна психологія представляє собою складову частину духовного життя суспільства, яка відображає те спільне, що у представників цілої нації (етносу) в уяві, стійких формах поведінки, рисах психологічного складу, в реакціях, мовленні і мові, відносинах з іншими людьми та природою.
Слід мати на увазі, що об'єкти психологічного впливу (військовослужбовці й населення противника) — це люди, які думають, відчувають, переживають, сприймають сказане у відповідності до закономірностей, притаманних даній етнічній спільності. Якщо способи психологічного впливу на війська й населення противника, зміст і форма подавання агітаційно-пропагандистських матеріалів не відповідають національно психологічним особливостям об'єкта, то сам вплив може бути або даремним, або приведе до протилежного ре-
123
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
зультату.
Органи психологічної війни ряду кран мають значний досвід вивчення національно-психологічних особливостей різноманітних етносів. Вважається, що правильне врахування цих особливостей людей приблизно на одну третину підвищує ефективність психологічного впливу на них.
Індивідуально-особистністні особливості об'єктів психологічної
війни
Індивідуально-особистністні особливості — це характеристики різних категорій людей, специфіку яких необхідно враховувати, для досягнення максимального ефекту психологічного впливу. Існує ряд класифікацій, що дозволяють відрізняти одні категорії людей від інших. Так за класифікацією Кречмера-Шелдона, що заснована на взаємозв'язку між статурою й характером, розглядають три основних групи людей: пікніки (ендоморфи), атлетіки (мезоморфи), астеніки (ектоморфи).
Пікнік [pyknic] (від грец. πυκνός — міцний, кремезний) — це людина, для якої характерна певна будова тіла: кремезна фігура, коротка шия і великий живіт.
Атлетік (від грец. αυλητής — учасник змагань, борець) — фізично розвинена дужа людина.
Астенік [asthenic] (від грец. άσ$ενίΚ0ς — безсилий, кволий, млявий) — це людина, для якої характерна певна будова тіла: довга вузька грудна клітка, довга шия, худорлявість, слабо розвинені м'язи.
За темпераментом люди поділяються на сангвініків, флегматиків, холериків, меланхоліків.
Сангвінік [sanguine person] (від лат. sanguis [sanguinis] — кров, життєва сила) — це людина із сильним рухливим, урівноваженим типом нервової системи.
Холерик [choleric subject] (лат. cholericus, від грец. χ0λερΰκός — хворий на жовчну хворобу) — людина із сильним, рухливим, але неврівноваженим типом вищої нервової діяльності.
Меланхолік [melancholiac, melancholiac person] (від грец. μελαηχψλίκός) — це людина, в якій переважає пригнічений, сумний настрій. Такій людині властивий слабкий гальмівний тип вищої нервової діяльності.
За акцентуацією характеру (гіпертрофією окремих рис характеру порівняно з іншими рисами) налічується декілька десятків різнови-
124
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
дів типів людей:
демонстративний (істероїдальний) тип;
застрягаючий (параноїдальний) тип;
збудливий тип;
боязливий (сенситивний) тип;
екзальтований тип;
епілептоїдний тип і т.ін.
Акцентуйовані особистості особливо уразливі по відношенню до одних впливів, що травмують психіку, у цей лее час мають дуже високу стійкість до інших впливів.
Групова належність об'єктів психологічної війни
Групова належність об'єктів психологічної війни (операції) визначає їхню належність до певної соціальної групи.
Групову належність необхідно постійно уточнювати в інтересах правильної й ефективної організації психологічних операцій. Зокрема, найкращими об'єктами впливу психологічного є:
військовослужбовці недавно сформованих і резервних частин;
військовослужбовці підрозділів, що знаходяться в оточенні;
особовий склад підрозділів, що понесли великі втрати в ході бойових дій;
групи військовослужбовців, що незадоволені курсом уряду й утя-гненням країни у війну;
військовослужбовці частин, що знаходяться в гіршому матеріально-побутовому становищі ніж інші;
підрозділи, в яких відмічаються прояви соціальних, національних, релігійних та інших конфліктів;
групи солдатів і офіцерів противника з числа національних меншин;
прошарки, групи клани та інші угруповання цивільного населення, які незадоволені своїм правовим, економічним, соціальним положенням;
пацифістські, дисидентські й деякі релігійні групи.
Особливості морально психологічного стану об'єктів психологічної
війни
Особливості морально-психологічного стану — це характеристика об'єктів психологічної війни, що визначає особливості й
125
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
ступінь морально-психологічної підготовки об'єктів психологічноговпливу.
Морально-психологічна підготовка спрямована на формування у особистостей такого душевного настрою, який дозволяє переборювати страх, розгубленість, втомленість, допомагає в будь-якій ситуації зберігати упевненість у своїх силах, спонукає бути хоробрим і завзятим; у збройних силах складова частина бойової підготовки.
Вона дозволяє вирішувати наступні завдання:
виховувати фізично витривалих і психологічно стійких воїнів, здатних успішно переборювати труднощі бойового й похідного життя;
виробляти в них стійкі професійні бойові навички, які дозволяють успішно діяти в екстремальних умовах на полі бою;
формувати психологічну готовність до боротьби із сильним противником, який здатний домагатися успіху в ході бойових дій;
забезпечити соціально-психологічну згуртованість частин, підрозділів, бойових екіпажів і обслуг.
Важливими елементами морально-психологічної підготовки є психотерапія, психостимулювання, а також ідейно-політичне виховання.
Сучасна концепція морально-психологічної підготовки передбачає цілеспрямоване загартовування психіки військовослужбовців у умовах, що максимально наближені до бойових:
це, що військовослужбовець успішно витримує в ході навчання, він спокійно витримає і в умовах справжньої війни;
в першу чергу з усіх психологічних якостей потрібно формувати почуття упевненості;
методи й прийоми психотерапії і психостимулювання повинні бути різноманітними.
- О.К.Юдін, в.М.Богуш
- Частина і
- 1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- 1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- 1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- 1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- 1.2.2 Політична безпека
- 1.2.3 Економічна безпека
- 1.2.4 Соціальна безпека
- 1.2.5 Воєнна безпека
- 1.2.6 Екологічна безпека
- 1.2.7 Науково-технологічна безпека
- 1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- 1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- 1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- 2.1 Поняття інформаційної безпеки
- 2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- 2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- 2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- 2.1.4 Види інформаційної безпеки
- 2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- 2.2 Загрози інформаційній безпеці
- 2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- 2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- 2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- 2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- 2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- 2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- 3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- 3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- 3.1.2 Інформаційна війна
- 3.1.3 Інформаційний тероризм
- 3.1.4 Інформаційна злочинність
- 3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- 3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- 3.2.2 Концепція інформаційної війни
- 3.2.3 Органи інформаційної війни
- 3.3 Основні форми інформаційної війни
- 3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- 3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- 3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- 3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- 3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- 3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- 3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- 3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- 3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- 3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- 3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- 3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- 3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- 3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- 3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- 4.1 Основні поняття психологічної війни
- 4.1.1 Поняття психологічної війни
- 4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- 4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- 4.2 Основи психологічних операцій
- 4.2.1 Зміст психологічних операцій
- 4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- 4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- 4.3 Технології психологічної війни
- 4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- 4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- 4.3.3 Форми психологічної війни
- 4.4 Методи впливу в психологічній війні
- 4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- 4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- 4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- 4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- 4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.1 Основні положення
- 4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- 5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- 5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- 5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- 5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- 5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- 5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- 5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- 5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- 5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- 5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- 5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- 5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- Частина II
- 6.1.2 Форми адекватності інформації
- 6.1.3 Міри інформації
- 6.1.4 Якість інформації
- 6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- 6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- 6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- 6.2.2 Структура інформаційної системи
- 6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- 6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- 6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- 6.3.1 Визначення інформаційної технології
- 6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- 6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- 6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- 7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- 7.1.1 Загальні положення
- 7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- 7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- 7.1.4 Класифікація джерел загроз
- 7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- 7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- 7.1.7 Ранжирування уразливостей
- 7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- 7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- 7.2.1 Основні визначення
- 7.2.2 Правовий захист
- 7.2.3 Організаційний захист
- 7.2.4 Інженерно-технічний захист
- 7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- 7.3.1 Архітектура відкритих систем
- 7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- 7.3.3 Процедури захисту
- 7.3.4 Сервісні служби захисту
- 7.3.5 Реалізація захисту
- 8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- 8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- 8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- 8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- 8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- 8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- 8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- 8.2.3 Політика безпеки
- 8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- 8.2.5 Профіль захисту
- 8.2.6 Проект захисту
- 8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- 8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- 8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- 8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- 8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- 8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- 8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- 9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- 9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- 9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- 9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- 9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- 9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- 9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- 9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- 9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- 9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- 9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- Частина III
- 10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- 10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- 10.4 Стан інформаційної безпеки України
- 10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- 11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- 11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- 11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- 11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- 11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- 11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- 11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- 11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- 11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- 11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- 12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- Словник додаткових термінів і понять
- 491 Бібліоґрафія
- 1 Основи національної безпеки держави 12
- 2Основні положення інформаційної безпеки 35
- 3 Основи інформаційного протиборства 52
- 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- 5 Основи державної інформаційної політики 186
- 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- 7 Основи безпеки інформаційних
- 8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- 9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- 10 Інформаційна безпека україни 397
- 11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- 12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- Інформаційна
- Безпека держави