4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
Основні принципи вивчення об'єктів психологічної війни
Методика вивчення об'єктів психологічної війни представляє сукупність взаємозв'язаних принципів, методів і організаційних заходів реалізації складного й довготривалого процесу збирання, оброблення й накопичення інформації про об'єкти психологічної війни.
Принципи вивчення об'єктів психологічної війни — це
126
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
принципи, які лежать в основі методики вивчення об'єктів психологічної війни:
принцип достатності;
принцип діяльністного підходу;
принцип соціально-конфесіонального підходу;
принцип цілеспрямованості;
принцип об'єктивності.
Принцип достатності вимагає точного визначення того мінімуму інформації про противника, який необхідний і достатній для проведення цієї чи іншої психологічної операції. Важливо знати, які конкретні психологічні особливості об'єктів психологічного впливу слід виявляти. Крім того, необхідно правильно визначити, які методи й прийоми збирання інформації слід використати для вирішення поставленого завдання.
Принцип діяльністного підходу орієнтує на одержання інформації про об'єкти шляхом аналізу змісту особистністнозначимої для них діяльності (воєнної, професійної, життєвої і т.ін.). Тільки на основі аналізу діяльності людей можна зробити обґрунтовані висновки про їхню внутрішню сутність, зрозуміти мотивацію поведінки.
Принцип соціально-конфесіонального підходу вимагає вивчення об'єктів шляхом аналізу особливостей їхнього соціально-економічного, релігійного, етнічного й правового положення. Звичайно, існують суттєві психологічні відмінності між представниками різноманітних груп людей, які можна умовно виділити на основі вказаних ознак.
Принцип цілеспрямованості припускає наявність чітко визначеної мети, відповідно до якої організовується вивчення об'єктів впливу психологічного. Як правило, цією метою повинно бути розкриття їхньої внутрішньої сутності: світогляду, потреб, мотивів і установок діяльності, специфіки поведінки. Виходячи з чітко поставленої мети, складається план і програма вивчення об'єктів психологічного впливу, які дозволяють виявити саме ті особистністні й групові психологічні особливості, які визначені поставленою метою.
Принцип об'єктивності вимагає, щоб вивчення об'єктів здійснювалося на основі всебічно перевірених фактів, що зіставлені між собою. Не можна допускати упередженість у тлумаченні, поясненні й оцінці цих фактів, а тим більше виходити зі своїх домислів і гіпотез.
127
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
Процес вивчення об'єктів психологічної війни
У процесі вивчення об'єктів психологічної війни виявляються й оцінюються факти, необхідні для вивчення об'єктів психологічної війни.
Зміст фактів визначається метою та завданнями психологічної війни. Як правило виявляють і оцінюють дві основні групи фактів.
До першої групи фактів відносяться:
характер, спрямованість і специфіка суспільно-політичних і економічних процесів у країні противника;
ставлення різноманітних прошарків населення до зовнішньої і внутрішньої політики уряду;
ступінь впливу різноманітних політичних партій і суспільних організацій;
ступінь популярності в суспільстві й збройних силах націоналістичних, мілітаристських, реваншистських, екстремістських ідей і поглядів;
рівень матеріального, соціально-правового, побутового, медичного забезпечення населення й збройних сил противника;
зміст, форми та методи діяльності засобів масової інформації;
ставлення різних категорій військовослужбовців і цивільного населення до можливої війни (антивоєнні й пацифістські виступи, акти цивільної непокори і т.ін.);
ступінь інформованості населення й військовослужбовців про суть зовнішньої та воєнної політики уряду;
характер ставлення населення до сусідніх країн, а також до потенційних противників і союзників.
До другої групи фактів відносяться:
система комплектування й воєнно-професійної підготовки збройних сил противника;
особливості підготовки морально-психологічної його військ;
ступінь готовності військ до сучасної війни, сильні й слабкі сторони особового складу видів збройних сил, конкретних частин;
морально-психологічний стан військ (бойовий дух, рівень дисципліни, розповсюдженість конфліктів між різноманітними категоріями військовослужбовців і т. ін.);
ступінь інформованості військовослужбовців про воєнно-політичний курс свого вищого керівництва та ставлення до нього;
ступінь активності й зміст діяльності органів психологічної війни
128
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
противника;
традиційне ставлення потенційного противника до військовополонених, до цивільного населення окупованих районів;
традиційне ставлення до товаришів по службі в бою (взаємовиручка, турбота про поранених і т.ін.).
Основні методи вивчення об'єктів психологічної війни
Достовірність фактів, що встановлюють у процесі вивчення об'єктів залежить від ряду обставин. Найбільше значення в цьому плані мають методи вивчення об'єктів психологічної війни.
Для вивчення об'єктів психологічної війни використовується система методів, до яких звичайно відносять методи спостереження, експерименту, опитування, вивчення документів, радіоперехоплення, узагальнення незалежних характеристик, узагальнення та соціологічної й психологічної статистики.
Метод спостереження є найбільш розповсюдженим способом вивчення об'єктів психологічної війни, за допомогою якого здійснюється цілеспрямоване, організоване, спеціально фіксоване сприйняття дій і поведінки об'єктів у різноманітних умовах без утручання в їхній перебіг. Об'єктом для спостереження може бути особовий склад противника на полі бою, військовополонені, населення зайнятих (звільнених) районів. Спостереження доповнюється оглядом місцевості, яка залишена противником.
Спостереження буває систематичним (постійним) і несистематичним (епізодичним). Проте в усіх випадках воно планується й здійснюється за певною послідовністю:
чітко визначається мета спостереження;
указується його об'єкт і предмет (ситуації, які дозволяють одержати необхідні відомості);
формулюються основні завдання, конкретизується вид або спосіб спостереження;
підготовляється певне місце для спостереження і визначається час спостереження;
розробляється процедура фіксації результатів спостереження;
здійснюється збирання інформації (власне спостереження);
виконується оброблення й аналіз одержаної інформації. Метод експерименту передбачає активне втручання фахівців
психологічної війни у діяльність об'єкта, що вивчається, з метою одержання інформації. Для цього об'єкт ставиться у відповідні умо-
129
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
ви, а потім здійснюється спостереження за його діями. Загальна логіка експерименту полягає у тому, щоб поставити об'єкт вивчення у незвичайну для нього ситуацію.
Розрізняють штучний і натурний експеримент. Недоліком штучного експерименту є те, що він здійснюється при обмежених можливостях (фактично його можна проводити тільки на військовополонених, або разом із бойовими частинами в ході спеціальних операцій). До того ж об'єкти майже завжди здогадуються, що їх вивчають. Натурний експеримент здійснюється в умовах, коли об'єкти вивчення знаходяться у своїх звичайних умовах, і не підозрюють про те, що за ними пильно спостерігають.
Метод опитування передбачає прямі відповіді об'єктів психологічного вивчення на конкретні питання фахівців психологічної війни.
Опитування — це метод збирання первинної інформації шляхом звернення із запитаннями до певної групи людей. За допомогою опитування отримують як фактичну інформацію (інформацію про події), так і відомості про погляди, оцінки і особисті думки опитуваних.
Опитування може бути письмовим, коли питання задають письмово; усним, коли їх задають усно; у формі бесіди (інтерв'ю), коли встановлюється особистий контакт з об'єктом вивчення. У воєнних умовах найбільш розповсюдженим і найбільш значним видом опитування є допит військовополонених (перебіжчиків).
Метод вивчення документів полягає у використанні для вивчення об'єктів психологічної війни документів, в тому числі архівних.
У мирний час такими документами можуть бути:
офіційні державні документи ймовірного противника та інших держав;
аналітичні матеріали спеціалізованих науково-дослідних організацій і закладів;
архівні джерела;
вітчизняна й зарубіжна преса;
спеціальна література;
передачі радіо й телебачення і т.ін.
У бойовій обстановці найважливішими джерелами інформації психологічного характеру є розвідувальні відомості та трофейні документи, матеріали радіоперехоплення і т.ін. Фахівці знаходять у них відомості, які характеризують політичний і морально-
130
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
психологічний стан військовослужбовців і населення противника,а також дані, які необхідні для підготовки пропагандистських і інформаційно-довідкових матеріалів.
Радіоперехоплення [radiointerseption] це перехоплення інформації шляхом виявлення, приймання та реєстрації радіовипромінювання з метою подальшого розкривання змісту повідомлень, які передаються за допомогою різноманітних засобів радіозв'язку; спосіб радіорозвідки.
Метод узагальнення незалежних характеристик передбачає аналіз інформації про ці чи інші об'єкти, що одержується з незалежних джерел (від різних людей). Він доповнює всі інші методи вивчення об'єктів психологічної війни та дозволяє спочатку зіставляти різні відомості про одні і ці ж об'єкти, а потім за допомогою математичного й статистичного оброблення цих відомостей формулювати достовірні висновки про їхні психологічні особливості.
Метод узагальнення соціологічної та психологічної статистики дозволяє завчасно виділити й осмислити важливі особливості майбутніх об'єктів психологічного впливу, дає можливість зробити слушні прогнози, будувати моделі можливих психологічних операцій.
Зокрема, шляхом узагальнення результатів попередніх бойових дій вдається будувати ймовірні прогнози схильності учасників збройного протиборства до психологічних впливів і поділити їх на наступні чотири категорії:
тих, хто схвалює воєнні дії і бере в них активну участь (ідейні противники протиборчої сторони, патріоти й націоналісти, авантюристи, найманці і т. ін.);
особи, що схвалюють збройне протиборство, проте уникають особистої участі в ньому (такі люди попадають на фронт не за своїми внутрішніми переконаннями, а внаслідок призову резервістів, загальної мобілізації, безвихідної ситуації і т.ін.);
особи, що в принципі не бажають воювати за свою державу і відкрито (або приховано) підтримують ідеологію, політику протиборчої сторони (такі особи не згідні з існуючим у країні політичним устроєм, але пориваються на фронт із метою переходу на сторону противника, або вирушають служити в результаті мобілізації) ;
особи, які не бажають брати участі у війні ні на цій, ні на іншій стороні із-за свого світогляду (пацифісти, деякі віруючі, занепокоєні виключно особистою безпекою і т. ін.), але потрапили на
131
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
фронт у результаті мобілізації.
Вивчення об'єктів психологічної війни передбачає у першу чергу організацію роботи органів психологічної війни, спрямованої на збирання й аналіз відомостей, що характеризують об'єкти психологічного впливу відповідно до процесу вивчення об'єктів психологічної війни. Сукупність спеціальних документів, що складаються в ході вивчення об'єктів психологічної війни, називаються інформаційними документами органів психологічної війни
До таких документів відносяться: довідки-досьє, картотеки, формуляри на конкретні підрозділи та частини збройних сил противника.
Крім того, складаються інформаційні документи про ідеологічну (соціально-політичну) ситуацію в окремих країнах (регіонах), морально-політичний стан особового складу збройних сил і населення, політичне обличчя воєнних і державних діячів. На додаток до них накопичуються та узагальнюються відомості про поточні події у зарубіжних країнах, які можуть подаватися у формі зведень поточної інформації зарубіжних агентств, тематичних реферативних оглядів, вибіркових реферативних оглядів, довідкових матеріалів.
- О.К.Юдін, в.М.Богуш
- Частина і
- 1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- 1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- 1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- 1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- 1.2.2 Політична безпека
- 1.2.3 Економічна безпека
- 1.2.4 Соціальна безпека
- 1.2.5 Воєнна безпека
- 1.2.6 Екологічна безпека
- 1.2.7 Науково-технологічна безпека
- 1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- 1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- 1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- 2.1 Поняття інформаційної безпеки
- 2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- 2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- 2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- 2.1.4 Види інформаційної безпеки
- 2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- 2.2 Загрози інформаційній безпеці
- 2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- 2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- 2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- 2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- 2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- 2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- 3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- 3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- 3.1.2 Інформаційна війна
- 3.1.3 Інформаційний тероризм
- 3.1.4 Інформаційна злочинність
- 3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- 3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- 3.2.2 Концепція інформаційної війни
- 3.2.3 Органи інформаційної війни
- 3.3 Основні форми інформаційної війни
- 3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- 3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- 3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- 3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- 3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- 3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- 3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- 3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- 3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- 3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- 3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- 3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- 3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- 3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- 3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- 4.1 Основні поняття психологічної війни
- 4.1.1 Поняття психологічної війни
- 4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- 4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- 4.2 Основи психологічних операцій
- 4.2.1 Зміст психологічних операцій
- 4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- 4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- 4.3 Технології психологічної війни
- 4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- 4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- 4.3.3 Форми психологічної війни
- 4.4 Методи впливу в психологічній війні
- 4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- 4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- 4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- 4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- 4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.1 Основні положення
- 4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- 5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- 5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- 5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- 5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- 5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- 5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- 5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- 5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- 5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- 5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- 5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- 5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- Частина II
- 6.1.2 Форми адекватності інформації
- 6.1.3 Міри інформації
- 6.1.4 Якість інформації
- 6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- 6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- 6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- 6.2.2 Структура інформаційної системи
- 6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- 6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- 6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- 6.3.1 Визначення інформаційної технології
- 6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- 6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- 6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- 7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- 7.1.1 Загальні положення
- 7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- 7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- 7.1.4 Класифікація джерел загроз
- 7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- 7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- 7.1.7 Ранжирування уразливостей
- 7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- 7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- 7.2.1 Основні визначення
- 7.2.2 Правовий захист
- 7.2.3 Організаційний захист
- 7.2.4 Інженерно-технічний захист
- 7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- 7.3.1 Архітектура відкритих систем
- 7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- 7.3.3 Процедури захисту
- 7.3.4 Сервісні служби захисту
- 7.3.5 Реалізація захисту
- 8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- 8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- 8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- 8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- 8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- 8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- 8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- 8.2.3 Політика безпеки
- 8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- 8.2.5 Профіль захисту
- 8.2.6 Проект захисту
- 8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- 8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- 8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- 8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- 8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- 8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- 8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- 9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- 9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- 9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- 9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- 9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- 9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- 9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- 9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- 9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- 9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- 9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- Частина III
- 10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- 10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- 10.4 Стан інформаційної безпеки України
- 10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- 11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- 11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- 11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- 11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- 11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- 11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- 11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- 11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- 11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- 11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- 12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- Словник додаткових термінів і понять
- 491 Бібліоґрафія
- 1 Основи національної безпеки держави 12
- 2Основні положення інформаційної безпеки 35
- 3 Основи інформаційного протиборства 52
- 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- 5 Основи державної інформаційної політики 186
- 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- 7 Основи безпеки інформаційних
- 8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- 9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- 10 Інформаційна безпека україни 397
- 11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- 12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- Інформаційна
- Безпека держави