3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
Інформаційна боротьба розглядається як одна з форм забезпечення інформаційної безпеки від інформаційних навмисних загроз. Ведеться державними органами інформаційної безпеки з формуваннями, що мають різноманітний (суспільний) стан (фізичні особи, юридичні особи, суб'єкти міжнародного права) і зловмисно створюють інформаційні загрози життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави. Інформаційна боротьба (рис. 3.9) включає комплекс заходів інформаційного забезпечення, інформаційного захисту і інформаційної протидії, що здійснюються за єдиним замислом і планом із метою захоплення і утримання інформаційної переваги.
Інформаційне забезпечення [information support] в умовах інформаційної боротьби представляє комплекс заходів добування інформації про противника в умовах протиборства, збирання інформації про свої сили і засоби, оброблення інформації і обмін нею між органами керування з метою організації і ведення бойових дій. Результативність інформаційного забезпечення залежить від багатьох факторів і умов, які кінець-кінців здійснюють вплив на два основних елементи: інформування органу керування і сприйняття одержаної ним інформації.
Інформування [advice, inform] — акт передавання органу керування певної поточної інформації. У залежності від змісту інформа-
Розділ 3 Основи інформаційного протиборства
Рис. 3.9.Зміст інформаційної боротьби
ції інформування можна класифікувати наступним чином: інформування правильне; правильне дезінформування; трансінформування; трансдезінформування.
Правильне інформування — це передавання органу керування неспотвореної інформації про істинну обстановку.
Правильне дезінформування — це передавання органу керування неспотвореної інформації про неправдиву обстановку.
Трансінформування — це передавання органу керування трансінформації (інформація про істинну обстановку, трансформована в інформацію про неправдиву обстановку).
89
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
Трансдезінформування— це передавання органу керування трансдезінформації (інформація про неправдиву обстановку, перетворена в інформацію про правдиву обстановку).
Сприйняття інформації [information perception] — процес формування в органі керування уявлення про обстановку, включаючи її кількісні і якісні параметри. Найбільш суттєві характеристики при цьому — розпізнавальні ознаки істинних і неправдивих елементів обстановки.
Ступінь відповідності уявлень органу керування про ці характеристики їхнім вихідним величинам створює передумови для виникнення різноманітних ситуацій боротьби інформаційної. Ці передумови реалізуються в залежності від того, наскільки інформація, що поступає, співвідноситься з образами істинних і неправдивих елементів обстановки, які зберігаються в інформаційному кадастрі.
Різноманітність ситуацій інформаційної боротьби буде визначатися ступенем відповідності апріорної і поточної інформації про обстановку. Оцінка ступеня такої відповідності повинна проводитися на моделі прийняття органом керування інформаційного рішення.
Інформаційне рішення — це одиничний акт сприйняття органом керування поточної інформації про обстановку і її віднесення до будь-якої відомості інформаційного кадастру.
Інформаційний кадастр [information cadastre] (франц. cadastre) — сукупність відомостей, необхідних для прийняття рішення органом керування. Інформаційний кадастр може мати вигляд двомірної матриці, стовпці якої відповідають тематичним розділам кадастру, а рядки — їхнім характеристикам.
Процес прийняття інформаційного рішення передує усім іншим етапам процесу мислення людини або етапам оброблення інформації у сучасних інформаційних системах. При моделюванні інформаційного рішення орган керування описується у вигляді інформаційної системи із самонавчанням, що сприймає поточну інформацію про обстановку.
Процедура прийняття інформаційного рішення полягає в послідовній селекції і класифікації поточної інформації. Селекція і класифікація здійснюється з використанням тезауруса апріорної інформації, основу якого складає інформаційний кадастр. Одержана в результаті прийняття інформаційного рішення інформація доповнює тезаурус і змінює ступінь інформованості органу управління про обстановку.
Інформаційна протидія [information counteraction] — суку-
90
Розділ 3 Основи інформаційного протиборства
пність заходів інформаційної боротьби, спрямованих на протидіюінформаційному забезпеченню протиборчої сторони. Інформаційна протидія включає блокування добування, оброблення і обміну інформацією та впровадження дезінформації на всіх етапах інформаційного забезпечення. Завдання інформаційної протидії вирішуються шляхом маскування, контррозвідки, придушення радіоелектронного і руйнування інформаційних систем противника.
Інформаційний захист [infosecurity] — це сукупність заходів захисту від інформаційної протидії противника, які включають дії з деблокування інформації, необхідної для вирішення завдань управління, і блокування дезінформації, що розповсюджується і упроваджується в систему управління. Інформаційний захист досягається проведенням контрольної розвідки, перевіркою інформації, захистом від вогневого ураження (захоплення) елементів систем інформаційних, а також радіоелектронним захистом. Інформаційний захист підвищує ефективність інформаційного забезпечення в умовах інформаційної протидії противника.
Радіоелектронний захист [radio electronic protection] — це сукупність заходів забезпечення стійкої роботи засобів управління і розвідки в умовах ведення противником радіоелектронної боротьби, застосування розвідувально-ударних комплексів, самонавідної зброї та усунення взаємного впливу радіоелектронних засобів.
- О.К.Юдін, в.М.Богуш
- Частина і
- 1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- 1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- 1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- 1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- 1.2.2 Політична безпека
- 1.2.3 Економічна безпека
- 1.2.4 Соціальна безпека
- 1.2.5 Воєнна безпека
- 1.2.6 Екологічна безпека
- 1.2.7 Науково-технологічна безпека
- 1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- 1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- 1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- 2.1 Поняття інформаційної безпеки
- 2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- 2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- 2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- 2.1.4 Види інформаційної безпеки
- 2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- 2.2 Загрози інформаційній безпеці
- 2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- 2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- 2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- 2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- 2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- 2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- 3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- 3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- 3.1.2 Інформаційна війна
- 3.1.3 Інформаційний тероризм
- 3.1.4 Інформаційна злочинність
- 3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- 3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- 3.2.2 Концепція інформаційної війни
- 3.2.3 Органи інформаційної війни
- 3.3 Основні форми інформаційної війни
- 3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- 3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- 3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- 3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- 3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- 3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- 3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- 3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- 3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- 3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- 3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- 3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- 3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- 3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- 3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- 4.1 Основні поняття психологічної війни
- 4.1.1 Поняття психологічної війни
- 4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- 4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- 4.2 Основи психологічних операцій
- 4.2.1 Зміст психологічних операцій
- 4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- 4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- 4.3 Технології психологічної війни
- 4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- 4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- 4.3.3 Форми психологічної війни
- 4.4 Методи впливу в психологічній війні
- 4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- 4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- 4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- 4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- 4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.1 Основні положення
- 4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- 5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- 5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- 5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- 5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- 5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- 5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- 5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- 5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- 5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- 5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- 5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- 5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- Частина II
- 6.1.2 Форми адекватності інформації
- 6.1.3 Міри інформації
- 6.1.4 Якість інформації
- 6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- 6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- 6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- 6.2.2 Структура інформаційної системи
- 6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- 6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- 6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- 6.3.1 Визначення інформаційної технології
- 6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- 6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- 6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- 7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- 7.1.1 Загальні положення
- 7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- 7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- 7.1.4 Класифікація джерел загроз
- 7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- 7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- 7.1.7 Ранжирування уразливостей
- 7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- 7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- 7.2.1 Основні визначення
- 7.2.2 Правовий захист
- 7.2.3 Організаційний захист
- 7.2.4 Інженерно-технічний захист
- 7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- 7.3.1 Архітектура відкритих систем
- 7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- 7.3.3 Процедури захисту
- 7.3.4 Сервісні служби захисту
- 7.3.5 Реалізація захисту
- 8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- 8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- 8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- 8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- 8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- 8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- 8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- 8.2.3 Політика безпеки
- 8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- 8.2.5 Профіль захисту
- 8.2.6 Проект захисту
- 8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- 8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- 8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- 8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- 8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- 8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- 8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- 9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- 9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- 9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- 9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- 9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- 9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- 9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- 9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- 9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- 9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- 9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- Частина III
- 10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- 10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- 10.4 Стан інформаційної безпеки України
- 10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- 11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- 11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- 11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- 11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- 11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- 11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- 11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- 11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- 11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- 11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- 12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- Словник додаткових термінів і понять
- 491 Бібліоґрафія
- 1 Основи національної безпеки держави 12
- 2Основні положення інформаційної безпеки 35
- 3 Основи інформаційного протиборства 52
- 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- 5 Основи державної інформаційної політики 186
- 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- 7 Основи безпеки інформаційних
- 8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- 9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- 10 Інформаційна безпека україни 397
- 11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- 12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- Інформаційна
- Безпека держави