4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
Види психологічних впливів
Психологічний вплив [psychologic influence] — це вплив на людей (на окремих індивідів і на групи), який здійснюється з метою
105
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
Рис. 4-1. Основні поняття психологічної війни
106
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
зміни ідеологічних і психологічних структур їхньої свідомості й підсвідомості, трансформації емоційних станів, стимулювання певних типів поведінки.
Психологічні впливи поділяють на наступні види (рис. 4.2):
Рис. 4.2. Види психологічних впливів
інформаційно-психологічний вплив, вплив психогенний, психоаналітичний вплив, нейролінгвістичний вплив, психотронний вплив, психотропний вплив.
Інформаційно-психологічний вплив [Informational-psychologic influence] — це вплив словом, інформацією. Мета впливу — формування певних ідеологічних (соціальних) ідей, поглядів, уявлень, переконань, одночасно він викликає у людей позитивні або негативні емоції, почуття і навіть бурхливі масові реакції.
Психогенний вплив [psychogenic influence] є наслідком фізичного впливу на мозок індивіда, результатом якого порушення нормальної нервово-психічної діяльності, або шокового впливу навколишніх умов або будь-яких подій (наприклад, картин масових зруйнувань, численних жертв і т.ін.) на свідомість людини, внаслідок чого вона не може раціонально діяти, втрачає орієнтацію у просторі, відчу-
107
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
ває афект або депресію, впадає в паніку, у ступор і т.ін. Частковим випадком психогенного впливу є вплив кольору на психофізичний іемоційний стан людини.
Психоаналітичний (психокорекційний) вплив
[psychoanalytic influence] — це вплив на підсвідомість людини терапевтичними засобами, особливо в стані гіпнозу або глибокого сну. Існують також методи, що виключають свідомий опір як окремого індивіда, так і груп людей, які не сплять (комп'ютерний психоаналіз і комп'ютерна психокорекція).
Нейролінгвістичний вплив [neurolinguistic influence] змінює мотивацію людей шляхом уведення в їхню свідомість спеціальних лінгвістичних програм (нейролінгвістичне програмування). Основним об'єктом впливу є нейрофізіологічна активність мозку та емоційно-вольовий стан, який виникає внаслідок активності мозку.
Головний засіб впливу — спеціально підібрані вербальні (словесні) і невербальні програми, засвоєння змісту яких дозволяє змінювати в заданому напрямку переконання, погляди й уявлення людини (як окремого індивіда, так і цілих груп людей).
Суб'єктом нейролінгвістичного впливу є спеціаліст (інструктор), який спочатку виявляє в психіці суперечливі (конфліктуючі) погляди і переконання, а також негативні емоційні стани (переживання, настрій, почуття), які турбують людей, а на наступному етапі за допомогою спеціальних прийомів допомагає усвідомити дискомфор-тність їхнього реального стану (соціально-економічного, культурного, фізичного і як наслідок — психологічного) і вносить у свідомість зміни, які змушують людей по-іншому сприймати життєві ситуації і будувати відносини з іншими людьми.
Психотронний вплив [psychotronic influence] здійснюється шляхом передавання інформації через позачуттєве (позаусвідомлюване) сприйняття.
Психотронні впливи вивчає наука про механізми інформаційних зв'язків, регуляції і керування психікою, енергетикою і фізіологією людини — психотроніка (від психо... і (елек)троніка). Засоби психотронного впливу, створені на основі можливостей і знань пси-хотроніки при вирішенні ПСІ-проблеми називають психотронною зброєю.
Вважається, що ПСІ-проблема — психофізична проблема ідентифікації і управління станом свідомості і психіки людини. Відомі факти робіт із створення генераторів високочастотного і низькочастотного кодування мозку, біологічних установок, із використання
108
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
хімічних і біологічних засобів для стимулювання певних психологічних реакцій.
Психотропний вплив [psychotropic influence] — вплив на психіку людей за допомогою психотропних засобів (медичних препаратів, хімічних або біологічних речовин). До психотропних засобів звичайно відносять лікувальні речовини, що здійснюють вибірковий вплив на психічні функції людини: антидепресанти, нейролептичні, психо-стимулюючі засоби, транквілізатори.
Механізм реалізації психологічного впливу
Для здійснення психологічного впливу, необхідно спочатку спровокувати збої і перекоси у функціонуванні окремих компонентів психіки об'єкта впливу. Динамічна рівновага між ними порушиться і він почне переживати стан когнітивного дисонансу.
Когнітивний дисонанс [cognitive dissonance] (франц. dissonance, від лат. dissonans — різноголосий, різнозвучний) — неузгодженість, суперечливість між інтелектуально-пізнавальними і всіма іншими (споживчо-мотиваційними, емоційно-вольовими, комунікаційно-поведінковими) компонентами психіки людини.
Наявність когнітивного дисонансу викликає у людини прагнення зменшити його або хоча б перешкодити його подальшому збільшенню. Прояв цього прагнення: недовірливе відношення до нової інформації, або зміна поведінки у відповідності з новою інформацією, або переосмислення попередньої інформації у новому ракурсі.
Після цього можна знову спонукати до відновлення душевної рівноваги за рахунок зміни своїх попередніх, звичних для нього поглядів, переконань і відносин, а потім і стереотипів поведінки.
Виділяють три етапи психологічного впливу:
операціональний, коли здійснюється діяльність його суб'єкта;
процесуальний, коли має місце прийняття (схвалення) або неприйняття (несхвалення) впливу його об'єктом;
заключний, коли проявляються реакції як наслідок перебудови психіки об'єкта впливу.
Перебудова психіки може бути різноманітною як за широтою, так і за стійкістю у часі. У першому випадку розрізняють парціальні зміни, тобто зміни будь-якої однієї психологічної якості (наприклад, думки людини про конкретне явище), і більш загальні зміни психіки, тобто зміни ряду психологічних якостей індивіда (або групи). В
109
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
іншому випадку зміни можуть бути короткочасними або довготривалими.
Психологічний вплив здійснюється на конкретні сфери психіки окремої людини, груп людей та суспільної свідомості у цілому:
споживацько-мотиваційну (знання, переконання, ціннісні орієнтації, потяги, бажання);
інтелектуально-пізнавальну (відчуття, сприйняття, представлення, уявлення, пам'ять та мислення);
емоційно-вольову (емоції, почуття, настрої, вольові процеси);
комунікативно-поведінкову (характер і особливості спілкування, взаємодії взаємовідносин, міжособистністного сприйняття).
Це означає, що психологічний вплив тільки тоді дає найбільший реальний ефект, коли враховуються властиві цим конкретним сферам особливості функціонування індивідуальної, групової та суспільної свідомості.
Закономірності психологічного впливу
Психологічний вплив має свої закономірності:
якщо психологічний вплив спрямований на споживчо-мотиваційну сферу психіки людини, то його результати ви являються в першу чергу на спрямованості й силі спонукання (потягу й бажань) людей;
коли під прицілом емоційна сфера людей, то це відбивається на внутрішніх переживаннях, а також на відносинах між особистостями; сполучення впливів на споживчо-мотиваційну й емоційну сфери дозволяє впливати на вольову активність людей і таким чином керувати їхньою поведінкою;
вплив на комунікативно-поведінкову сферу (специфіку взаємовідносин і спілкування) дозволяє створювати соціально-психологічний комфорт і дискомфорт, заставляти людей співробітничати або конфліктувати з оточуючими;
в результаті впливу на інтелектуально-пізнавальну сферу психіки людини в потрібну сторону змінюються її уявлення, характер сприйняття нової інформації і, в результаті, "картина світу" людини.
Результативність психологічного впливу залежить від особливості механізмів трансформації переконань, стереотипів і установок людей.
110
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
Поняття"трансформація" [transformation] (лат. transformatio) відображає зміну, перетворення виду, форми, істотних властивостей чого-небудь.
Механізм трансформації переконань полягає у наступному.
Переконання [views] — це свідомі, стійкі мотиви діяльності людей, що мають за звичай ідеологічну основу, і виявляються в їхніх діях, вчинках і поведінці.
Проте небезпека або реальна загроза життю людини заставляє її турбуватися про своє виживання. При цьому, відповідно до закономірностей когнітивного дисонансу, її сталі переконання похитуються. Тому цілеспрямований психологічний вплив ззовні сприяє їхньому послабленню, нейтралізації або заміні на протилежні.
Стереотипи [stereotype] (від грец. στερεός — твердий, просторовий і τύπ0ς — слід, відбиток) представляють собою розповсюджені в певних соціальних і етнічних групах схематизовані уявлення про факти дійсності, що обумовлюють надто спрощені (як правило — неадекватні реальності) оцінки й судження представниками цих груп. Вони формуються в результаті неодноразового смислового й емоційного акцентування свідомості людей на цих або інших явищах і подіях, багаторазового їхнього сприйняття і закарбовування у пам'яті.
Стереотипи найчастіше відображають не суттєві, а зовнішні, найбільш помітні, найбільш яскраві риси явищ або подій. Будь-яка оцінка останніх, відповідно до стереотипу, приймається без доказів і вважається правильною, тоді як усяка інша піддається сумніву. Важливо відзначити, що стереотипи виникають в індивідуальній, груповій і суспільній свідомості в результаті впливу не тільки навколишнього середовища, але і внаслідок сприйняття досвіду, поглядів, суджень інших людей.
Саме тому стереотипи можуть стати об'єктами психологічного впливу. їхня трансформація є одночасно і передумовою дії такого впливу, і умовою, дотримання якої дозволяє змінювати поведінку людей.
Механізм трансформації установок полягає у наступному. Установка — це стан внутрішньої готовності (налаштованості) людей на специфічний для них прояв почуттів, інтелектуально-пізнавальної і вольової активності, динаміки й характеру спілкування, предметно-практичної діяльності і т.ін., який відповідає наявним у них потребам.
111
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
Виникнення установки передує усвідомленню людьми певної потреби і тих умов, у яких ця потреба може бути задоволеною. Цілеспрямований психологічний вплив створює таку ситуацію, у якій наявна потреба задовольняється наданням людям конкретної інформації, що подається певним чином. Завдяки їй установка формується, закріплюється, замінюється або змінюється у свідомості людей.
Серед найбільш важливих закономірностей формування та прояву установок у психологічній війні можна відзначити наступні:
якщо психологічний вплив має за мету формування нових переконань, поглядів, ціннісних орієнтацій, а людина на даний час голодує, не влаштована, не має даху над головою, хвора і т.ін., то такий вплив не призводить до бажаних змін у заданому напрямку;
незалежно від майстерності подавання та особливостей змісту психологічного впливу, він не буде ефективним, якщо не відповідає внутрішнім потребам людини.
Довготривалої стійкої зміни поведінки людей у результаті психологічної війни можна досягнути тільки в тій мірі, в якій удасться похитнути вже наявні в ній установки. Потім на цій основі можна сформувати нові установки.
Процес зміни установок також підпорядковується певним закономірностям:
людині необхідно пояснити загальну спрямованість процесу зміни її установок;
трансформація установок проходить успішно тільки тоді, коли психологічний вплив, що здійснюється в тих цілях, відповідає потребам і мотивам людини;
зміна установок більш імовірна, якщо зміст сприйнятої у ході психологічного впливу інформації відповідає, нормам групової та індивідуальної поведінки людей, а джерело інформації викликає довіру та є достатньо компетентним.
Зміна установок стає більш стійкою, якщо реальність, що оточує людину, підтверджує зміст інформації, сприйнятої у ході психологічного впливу; трансформація установок тим ефективніша, чим активніше використовуються різноманітні способи психологічного впливу.
Психологічний вплив дозволяє частково або повністю змінювати (послаблювати, підсилювати) установки, що засвоєні вже раніше, та формувати нові.
112
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
Можливі малі зміни установок, під якими розуміють часткову трансформацію будь-якого її компоненту: інтелектуально-пізнавального (інформаційного), емоційно-оцінювального або комунікативно-поведінкового.
Кардинальна зміна установок, що склалися вже раніше, за допомогою психологічного впливу досягається достатньо рідко. Справа в тому, що установка формується протягом тривалого часу, пов'язана з системою цінностей людини, носить стійкий характер. Для того щоб трансформувати установки, необхідно:
здійснювати безперервний психологічний вплив протягом тривалого часу;
неодноразово використовувати різні аргументи, підкріплені реальними фактами;
систематично підсилювати переконливість аргументів. Психологічний вплив залежить від тих цілей і завдань, заради
вирішення яких вони починаються, а також від можливостей (сил та засобів), що потребуються для цього.
Зміст психологічного впливу реалізується шляхом проведення психологічних операцій або шляхом здійснення разових заходів.
- О.К.Юдін, в.М.Богуш
- Частина і
- 1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- 1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- 1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- 1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- 1.2.2 Політична безпека
- 1.2.3 Економічна безпека
- 1.2.4 Соціальна безпека
- 1.2.5 Воєнна безпека
- 1.2.6 Екологічна безпека
- 1.2.7 Науково-технологічна безпека
- 1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- 1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- 1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- 2.1 Поняття інформаційної безпеки
- 2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- 2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- 2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- 2.1.4 Види інформаційної безпеки
- 2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- 2.2 Загрози інформаційній безпеці
- 2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- 2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- 2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- 2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- 2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- 2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- 3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- 3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- 3.1.2 Інформаційна війна
- 3.1.3 Інформаційний тероризм
- 3.1.4 Інформаційна злочинність
- 3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- 3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- 3.2.2 Концепція інформаційної війни
- 3.2.3 Органи інформаційної війни
- 3.3 Основні форми інформаційної війни
- 3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- 3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- 3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- 3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- 3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- 3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- 3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- 3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- 3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- 3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- 3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- 3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- 3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- 3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- 3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- 4.1 Основні поняття психологічної війни
- 4.1.1 Поняття психологічної війни
- 4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- 4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- 4.2 Основи психологічних операцій
- 4.2.1 Зміст психологічних операцій
- 4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- 4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- 4.3 Технології психологічної війни
- 4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- 4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- 4.3.3 Форми психологічної війни
- 4.4 Методи впливу в психологічній війні
- 4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- 4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- 4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- 4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- 4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.1 Основні положення
- 4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- 5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- 5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- 5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- 5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- 5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- 5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- 5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- 5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- 5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- 5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- 5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- 5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- Частина II
- 6.1.2 Форми адекватності інформації
- 6.1.3 Міри інформації
- 6.1.4 Якість інформації
- 6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- 6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- 6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- 6.2.2 Структура інформаційної системи
- 6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- 6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- 6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- 6.3.1 Визначення інформаційної технології
- 6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- 6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- 6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- 7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- 7.1.1 Загальні положення
- 7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- 7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- 7.1.4 Класифікація джерел загроз
- 7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- 7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- 7.1.7 Ранжирування уразливостей
- 7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- 7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- 7.2.1 Основні визначення
- 7.2.2 Правовий захист
- 7.2.3 Організаційний захист
- 7.2.4 Інженерно-технічний захист
- 7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- 7.3.1 Архітектура відкритих систем
- 7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- 7.3.3 Процедури захисту
- 7.3.4 Сервісні служби захисту
- 7.3.5 Реалізація захисту
- 8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- 8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- 8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- 8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- 8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- 8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- 8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- 8.2.3 Політика безпеки
- 8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- 8.2.5 Профіль захисту
- 8.2.6 Проект захисту
- 8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- 8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- 8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- 8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- 8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- 8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- 8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- 9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- 9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- 9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- 9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- 9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- 9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- 9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- 9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- 9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- 9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- 9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- Частина III
- 10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- 10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- 10.4 Стан інформаційної безпеки України
- 10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- 11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- 11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- 11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- 11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- 11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- 11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- 11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- 11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- 11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- 11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- 12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- Словник додаткових термінів і понять
- 491 Бібліоґрафія
- 1 Основи національної безпеки держави 12
- 2Основні положення інформаційної безпеки 35
- 3 Основи інформаційного протиборства 52
- 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- 5 Основи державної інформаційної політики 186
- 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- 7 Основи безпеки інформаційних
- 8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- 9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- 10 Інформаційна безпека україни 397
- 11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- 12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- Інформаційна
- Безпека держави