3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
Основні визначення теорії інформаційної боротьби
Інформаційна боротьба [information struggle] — це боротьба з використанням спеціальних способів і засобів для впливу на інформаційну сферу (середовище) конфронтуючої сторони, а також для захисту власної інформаційної сфери в інтересах досягнення поставленої мети. Інформаційна боротьба може бути як самостійним видом, так і складовою частиною будь-якого іншого різновиду боротьби (збройної, ідеологічної, економічної і т.ін.). Вона ведеться постійно, як у мирний, так і у воєнний час. Масштаби інформаційної боротьби настільки великі, що її підготовка і ведення повинні носити плановий, систематичний характер, заснований на глибоких знаннях законів і закономірностей інформаційної боротьби [7,38,40,41,45,64,73].
Теорія інформаційної боротьби [information struggle theory] представляє систему знань про характер, закони, закономірності,
81
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
принципи, форми, способи підготовки і ведення інформаційної боротьби.
Мета інформаційної боротьби — забезпечення необхідного ступеня власної інформаційної безпеки і максимальне пониження рівня інформаційної безпеки конфронтуючої сторони. Досягнення мети інформаційної боротьби здійснюється шляхом вирішення ряду завдань, основними з яких є ураження об'єктів інформаційної сфери конфронтуючої сторони і захист власної інформації.
Мета і завдання інформаційної боротьби визначають її зміст, а також і структуру теорії інформаційної боротьби. При цьому на зміст інформаційної боротьби великий вплив здійснює ряд факторів, серед яких виділяють політичний, економічний, духовний, власне воєнний та інформаційний фактори.
Політичний фактор відіграє найважливішу роль у формуванні змісту інформаційної боротьби. Саме він припускає:
її мету та завдання;
причини виникнення та шляхи запобігання;
способи і особливості ведення;
розмах та тривалість;
• забезпечення матеріальними та фінансовими ресурсами.
Економічний фактор здійснює великий вплив на зміст і розвиток інформаційної боротьби. Від економіки залежить рівень інформатизації суспільства та держави, а значить, і ефективність ведення інформаційної боротьби у як у мирний так і у воєнний час. Науково-технічний прогрес, що безпосередньо впливає на вдосконалення засобів інформаційної боротьби, викликає глибокі, революційні зміни і в її теорії. Економічний розвиток на базі науково-технічного прогресу створює необхідні передумови для розробки ефективних способів виконання завдань інформаційної боротьби.
Духовний фактор здійснює вирішальний вплив на реалізацію положень теорій інформаційної боротьби. Загальна та професійна підготовка обслуговуючого персоналу інформаційних систем, його морально-політичний та психологічний стан, готовність до самовідданого захисту своєї країни мають першорядне значення при виконанні завдань інформаційної боротьби і повинні враховуватися в її теорії.
Воєнний фактор лежить в основі розвитку інформаційної боротьби. Положення воєнної доктрини держави, воєнні концепції протилежної сторони, стан та перспективи розвитку засобів інформаційної боротьби, історичний досвід та нагромаджені знання в даній
82
Розділ 3 Основи інформаційного протиборства
галузі — саме ця база є головною при розробці фундаментальнихположень теорії інформаційної боротьби та визначення напрямків її розвитку.
Інформаційний фактор нерозривно зв'язаний з інформаційною боротьбою, оскільки остання ведеться в інформаційному середовищі та залежить від рівня інформатизації сторін. Даних фактор визначає розмах боротьби, порядок і способи її ведення, вибір напрямку ударів, структуру сил та засобів, можливості їхнього маневру при проведенні впливу на інформаційне середовище противника.
Для визначення структури теорії інформаційної боротьби, ролі та місця її складових части використовувались принципи наукової логіки, Складові частини теорії є відносно самостійними і разом з ти взаємозв'язаними галузями знань, такими, що виключають їхнє дублювання, але повністю охоплюють її зміст (рис. 3.8).
Оскільки основними завданнями інформаційної боротьби є ураження об'єктів інформаційного середовища противника та захист власної інформації, то структура теорії інформаційної боротьби повинна включати загальні основи теорії інформаційної боротьби, теорію ураження інформації і теорію захисту інформації.
Загальні основи теорії інформаційної боротьби — найважливіші спільні вихідні положення теорії інформаційної боротьби. У загальних основах визначаються:
апарат понять інформаційної боротьби;
напрямки і методи досліджень інформаційної боротьби;
тенденції розвитку інформатизації і її роль у різноманітних галузях життя суспільства;
роль і місце інформаційної боротьби в мирний і воєнний час;
об'єкт, предмет, цілі, завдання і структура теорії інформаційної боротьби;
категорії, закони, закономірності та принципи інформаційної боротьби.
Теорія ураження інформації як складова частина теорії інформаційної боротьби включає загальні положення і теорію сил і засобів ураження інформації. Загальні положення визначають предмет, завдання і зміст теорії ураження інформації, форми і способи ураження інформації, основні фактори, що впливають на зміст і ефективність ураження інформації.
Теорія сил і засобів ураження інформації визначає та вивчає показники оцінки ефективності ураження інформації, математичну модель ураження інформації, стан підготовки і вирішення зав-
83
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
Рис. 3.8.Структура теорії інформаційної боротьбі
84
Розділ 3 Основи інформаційного протиборства
дань ураження інформації.
Теорія захисту інформації [data protection theory] як складова частина теорії інформаційної боротьби включає загальні положення, що визначають: предмет, завдання і зміст теорії; об'єкти і елементи захисту інформації; основні фактори, що впливають на зміст і ефективність захисту інформації, а також визначає та вивчає загрози інформації і методологічні основи її захисту, систему показників оцінки ефективності захисту інформації, загальну математичну модель захисту інформації, організаційно-технічні і правові основи захисту інформації.
Найважливішими логічними елементами змісту загальних основ теорії інформаційної боротьби є категорії, закони, закономірності і принципи інформаційної боротьби.
Категорії інформаційної боротьби представляють собою фундаментальні поняття, що відображають найбільш загальні, суттєві предмети, процеси і властивості інформаційної боротьби.
Розрізняють загальні і часткові категорії. Загальні мають відношення до всіх галузей теорії інформаційної боротьби. Головні з них "інформація" і "боротьба інформаційна". Часткові формують у складових частинах теорії. Так, теорія захисту інформації має свої категорії, наприклад, "захист інформації" і " інформаційна безпека", теорія ураження інформації — свої, наприклад, "ураження інформації".
Закони та закономірності інформаційної боротьби
Закони інформаційної боротьби [information warfare law] визначаються як суттєві, необхідні відношення, що характеризують впорядкованість будови і функціонування, тенденції зміни і розвитку тих чи інших явищ інформаційної боротьби. Закони інформаційної боротьби являють собою більш менш точне відображення у свідомості людей тих об'єктивних зв'язків і відносин, які існують і діють в інформаційному просторі. Якщо вони пізнані, відображені, описані, то стають основою для практичної діяльності з підготовки і ведення інформаційної боротьби.
Так як інформаційна сфера є частиною соціальної діяльності суспільства, то в ній проявляють себе:
загальні закони діалектики;
загальні і специфічні закономірності соціального розвитку;
85
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
власні закони, закономірності війни, інформаційної боротьби (наприклад, закон визначальної ролі політичних цілей війни;
закони залежності ходу і кінця війни (інформаційної боротьби) від економічних, соціально-політичних, науково-технічних і воєнних можливостей протиборчих сторін).
Особливістю законів (закономірностей) війни, а також інформаційної боротьби є те, що на відміну від законів і закономірностей природи вони проявляються тільки через діяльність людей.
Наприклад, закон про вирішальну роль політичної мети проявляється наступним чином. Аналіз інформаційного протиборства держав та інших суспільних структур показує, що від політичних цілей залежать обсяги використання сил та засобів інформаційної боротьби, її масштаби та запеклість, визначення головного та інших противників, а також кількість кінцевих цілей боротьби. При цьому форми і способи ведення інформаційної боротьби, її хід та результат зумовлені економічними можливостями протиборчих сторін.
В теорій інформаційної боротьби постійно нагромаджуються знання про загальні закони та закономірності війни, проте основні зусилля спрямовуються на осмислення закономірностей, властивих інформаційній боротьбі. Вони тісно зв'язані із загальними законами війни, разом з тим їм властиві свої особливості.
Універсальний характер має наступна закономірність: кількість і якість засобів інформаційної боротьби, а також особового складу обумовлюють форми та способи інформаційної боротьби та її ефективність. Наведена закономірність проявляється в тому, що винайдення нових засобів інформаційної боротьби та їхнє впровадження в практику неминуче призводить до виникнення нових форм і способів інформаційної боротьби. Це підтверджує винайдення "комп'ютерних вірусів", "логічних бомб" та інших засобів ведення інформаційної боротьби. Ефективність останньої не в меншій мірі залежить від рівня професійної та морально-психологічної підготовки особового складу. Чим вища вона, тим більше можливостей для активних та рішучих дій приймається при захисті власності інформації та ураження інформації противника.
Закономірна також залежність цілей інформаційної боротьби від наявних засобів та можливостей для її ведення. Досвід свідчить, що постановка надмірних завдань, як і їхнє заниження, мають однаково негативні наслідки.
В галузі створення сил та засобів інформаційної боротьби можна визначити наступні закономірності:
86
Розділ 3 Основи інформаційного протиборства
обумовленість масштабів та спрямованості створення характером воєнно-політичної та економічної обстановки, а також цілями воєнної політики держави, суспільних та економічних структур, якіприймають участь в інформаційній боротьбі;
відповідність змісту та масштабів створення до характеру та особливостей суспільного та державного устрою;
залежність масштабі та якості створення від матеріальних та духовних можливостей держави (інших суспільних та економічних структур.
На основі знання законів та закономірностей, а також набутого досвіду в результаті практичної діяльності розроблюються принципи інформаційної боротьби.
Принципи інформаційної боротьби
Принципи інформаційної боротьби — це науково обґрунтовані положення, правила, рекомендації з підготовки і ведення інформаційної боротьби, керівництва її силами і засобами. Вони створюються на основі законів і закономірностей, а також досвіду, набутого в результаті практичної діяльності в галузі інформаційної боротьби. Принципи інформаційної боротьби не тільки відображають об'єктивну сутність, але і приписують, як слід діяти в конкретних умовах. Зміст і масштаби завдань інформаційної боротьби передбачають наявність цілої множини принципів інформаційної боротьби.
Воєнна наука керується насамперед принципами, що витікають із законів діалектики, із загальних законів і закономірностей соціального розвитку. Разом із тим вона опрацьовує свої специфічні принципи, що відображають, головним чином, закономірності інформаційної боротьби. До таких принципів відносяться:
принцип відповідності (підпорядкованості) цілей і завдань інформаційної боротьби політичним цілям;
принцип необхідності зосередження сил та засобів інформаційної боротьби у вирішальному місці у вирішальний момент;
принцип завчасної підготовки сил і засобів інформаційної боротьби;
принцип постійної готовності сил і засобів інформаційної боротьби до захисту власної інформації і до руйнівного впливу на ін формаційне середовище противника;
принцип високої активності і рішучості дій;
принцип узгодженого спільного застосування всіх сил і засобів
87
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
інформаційної боротьби;
принцип безперервності інформаційної боротьби;
принцип ведення інформаційної боротьби з напруженням, необхідним вирішення поставлених завдань;
принцип своєчасного маневру силами і засобами інформаційної боротьби;
принцип раптовості, застосування несподіваних для противника способів виконання завдань;
принцип врахування духовного фактора в інтересах виконання поставлених завдань;
принцип усебічного забезпечення, підтримки боєздатності і своєчасності відновлення сил і засобів інформаційної війни;
принцип твердості і безперервності управління силами і засобами інформаційної боротьби, непохитності в досягненні поставленої мети, виконанні прийнятих рішень і поставлених завдань.
- О.К.Юдін, в.М.Богуш
- Частина і
- 1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- 1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- 1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- 1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- 1.2.2 Політична безпека
- 1.2.3 Економічна безпека
- 1.2.4 Соціальна безпека
- 1.2.5 Воєнна безпека
- 1.2.6 Екологічна безпека
- 1.2.7 Науково-технологічна безпека
- 1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- 1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- 1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- 2.1 Поняття інформаційної безпеки
- 2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- 2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- 2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- 2.1.4 Види інформаційної безпеки
- 2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- 2.2 Загрози інформаційній безпеці
- 2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- 2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- 2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- 2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- 2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- 2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- 3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- 3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- 3.1.2 Інформаційна війна
- 3.1.3 Інформаційний тероризм
- 3.1.4 Інформаційна злочинність
- 3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- 3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- 3.2.2 Концепція інформаційної війни
- 3.2.3 Органи інформаційної війни
- 3.3 Основні форми інформаційної війни
- 3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- 3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- 3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- 3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- 3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- 3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- 3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- 3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- 3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- 3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- 3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- 3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- 3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- 3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- 3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- 4.1 Основні поняття психологічної війни
- 4.1.1 Поняття психологічної війни
- 4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- 4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- 4.2 Основи психологічних операцій
- 4.2.1 Зміст психологічних операцій
- 4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- 4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- 4.3 Технології психологічної війни
- 4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- 4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- 4.3.3 Форми психологічної війни
- 4.4 Методи впливу в психологічній війні
- 4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- 4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- 4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- 4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- 4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.1 Основні положення
- 4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- 5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- 5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- 5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- 5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- 5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- 5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- 5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- 5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- 5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- 5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- 5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- 5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- Частина II
- 6.1.2 Форми адекватності інформації
- 6.1.3 Міри інформації
- 6.1.4 Якість інформації
- 6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- 6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- 6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- 6.2.2 Структура інформаційної системи
- 6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- 6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- 6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- 6.3.1 Визначення інформаційної технології
- 6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- 6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- 6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- 7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- 7.1.1 Загальні положення
- 7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- 7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- 7.1.4 Класифікація джерел загроз
- 7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- 7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- 7.1.7 Ранжирування уразливостей
- 7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- 7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- 7.2.1 Основні визначення
- 7.2.2 Правовий захист
- 7.2.3 Організаційний захист
- 7.2.4 Інженерно-технічний захист
- 7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- 7.3.1 Архітектура відкритих систем
- 7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- 7.3.3 Процедури захисту
- 7.3.4 Сервісні служби захисту
- 7.3.5 Реалізація захисту
- 8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- 8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- 8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- 8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- 8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- 8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- 8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- 8.2.3 Політика безпеки
- 8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- 8.2.5 Профіль захисту
- 8.2.6 Проект захисту
- 8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- 8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- 8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- 8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- 8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- 8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- 8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- 9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- 9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- 9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- 9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- 9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- 9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- 9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- 9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- 9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- 9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- 9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- Частина III
- 10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- 10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- 10.4 Стан інформаційної безпеки України
- 10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- 11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- 11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- 11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- 11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- 11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- 11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- 11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- 11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- 11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- 11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- 12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- Словник додаткових термінів і понять
- 491 Бібліоґрафія
- 1 Основи національної безпеки держави 12
- 2Основні положення інформаційної безпеки 35
- 3 Основи інформаційного протиборства 52
- 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- 5 Основи державної інформаційної політики 186
- 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- 7 Основи безпеки інформаційних
- 8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- 9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- 10 Інформаційна безпека україни 397
- 11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- 12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- Інформаційна
- Безпека держави