4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів

Чутки — це відомості, вісті, вірогідність яких не встановлена. Вони представляють специфічний вид інформації, що з'являться спонтанно із-за інформаційного вакууму серед певних прошарків на­селення, або спеціально будь-ким розповсюджується для впливу на суспільну свідомість.

Чутки класифікуються за трьома параметрами: експресивному (у відповідності з емоційними станами, що відображені в змісті чутки і в особливостях емоційних реакцій на нього), інформаційному (у відповідності із ступенем вірогідності сюжету чутки) і за ступенем впливу на психіку людей.

За експресивною характеристикою виділяють:

• чутки-бажання, інформація в яких має за мету викликати роз­чарування з причини нездійснених сподівань та деморалізувати об'єкт впливу.

• чутки-страховиська, інформація в яких ставить за мету ініціюва­ти у об'єкта впливу стан тривоги й невпевненості. Такими можуть бути чутки про смертельну суперзброю, якою володіє противник (тобто сторона, що розповсюджує чутку), про катастрофічну не­стачу продовольства, про майбутні бомбардування, про зараже­ння місцевості і т.ін.

Агресивні чутки роз'єднувальні, інформація в них має за мету вносити розлад у взаємовідносинах у середовищі противника, пору­шувати соціальні зв'язки.

За інформаційною характеристикою виділяють чутки абсолютно недостовірні, частково недостовірні (з елементами правдоподібно­сті), правдоподібні чутки.

За мірою впливу на психіку людей слухи поділяють на:

• чутки, що розбурхують суспільну думку, але не викликають явно вираженої антисуспільної поведінки окремих осіб або навіть цілих груп;

• чутки, що викликають антисуспільну поведінку серед деякої ча­стини певних соціальних груп;

167

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

• чутки, що порушують соціальні зв'язки й організаційно-керівні відносини між людьми, викликають масові безпорядки, паніку і т. ін.

Застосування чуток потребує великого мистецтва й обережності, тому що їхній зміст після початку розповсюдження виходить з-під контролю. Циркулюючи в масах, чутки дуже часто піддаються змі­нам, аж до того, що набувають смисл, протилежний тому, що перед­бачався їхніми авторами.

Для того щоб інформація стала чуткою, необхідно щоб:

• інформація мала значення для об'єкта впливу (тобто прямо сто­сувалася його інтересів);

• інформація була зрозумілою усім учасникам трансляції чутки;

• володіння інформацією сприяло підвищенню авторитету транс­лятора слуху.

Використання чуток в інтересах психологічної війни — розпо­всюдження інформації вигідної джерелу. Чутки можуть виникати також спонтанно, внаслідок неправильного сприйняття інформації, яка розповсюджується зацікавленою стороною. Тоді вони можуть мати негативний ефект.

Міф (від грец. μνΰψς — слово, сказання) — це інформація, яка пояснює походження й подальше перетворення цих чи інших явищ виключно на основі вигаданих подій. Осмислення людиною навко­лишньої дійсності через міфи ґрунтується не на наукових основах, а на вірі й переконаннях представників конкретної культури, етносу, соціальної групи.

Виховання на прикладах дій міфічних персонажів формує у сві­домості людей систему морально-етичних цінностей, притаманних даному угрупованню (етносу, клану, професійній групі і т.ін.), почу­ття співпричетності до її історії. Основний принцип побудови сюжету традиційного міфу — сполучення знайомих реалій життя з фантасти­чними вчинками героїв. З давніх часів правителі усіх рангів широко використовували міфотворчість для своїх цілей. Це сприяло появі спеціального способу впливу на суспільну свідомість, прийнятому на озброєння фахівцями психологічної війни.

Звичайно використовують соціальні міфи, що подають спотво­рені уявлення про дійсність, які свідомо впроваджуються у свідо­мість людей з метою формування необхідних соціальних реакцій. Особливістю соціальних міфів є те, що велика частина суспільства сприймає їх не як вимисел, а як природний стан речей. Під впливом соціальних міфів історія виникнення держав і етносів, як правило,

168

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека

спотворюється настільки, що її об'єктивний аналіз можна здійсню­вати тільки шляхом критичного зіставлення різноманітних джерел. Проте на практиці в багатьох випадках такий аналіз є надто важким із-за упередженості авторів або замовленого (тобто наперед фальши­вого) характеру більшості джерел інформації. По суті справи, вся письмова світова історія із самого початку є об'єктом постійного ма­ніпулювання.

Фахівці психологічної війни вважають, що можливості для вини­кнення й розповсюдження масових соціальних міфів, а також для зловживання ними за допомогою засобів масової інформації у суча­сному суспільстві не зменшилися, а в де чому багатократно збільши­лися.

Вони вважають, що соціальні міфи здатні:

• здійснювати вплив одночасно на інтелектуальну й емоційну сфе­ри людської свідомості, що дозволяє їм вірити в реальність змісту міфу;

• представляти гіперболічний опис часткового випадку ідеальною моделлю бажаної поведінки, із-за чого зміст міфу впливає на по­ведінку людей;

• спиратися на конкретну традицію, що існує у суспільстві.

Неможливо впровадити в масову свідомість такі цінності, які про­тистоять традиційним. Нові міфи завжди виростають із старих ко­ренів. Зміст інформаційно-пропагандистських матеріалів, створених у відповідності до існуючої в конкретному соціальному угрупован­ні міфологічної системи, діє на людей не ззовні, а якби із середи­ни їхнього світогляду, що полегшує процес сприйняття цього змісту. При цьому слід враховувати те, що міфи, не зважаючи на широкі можливості для імпровізації, діють все ж в обмежених рамках, так як мають певні характеристики.

Міфи бувають явні, приховані й станові.

До змісту явних міфів входять фольклорні історії й персонажі, популярні сюжети й герої літературних творів. Успіх застосування такого міфу визначається правильною інтерпретацією подій, що опи­сані в ньому. Для цього необхідно дуже добре знати історію й куль­туру конкретної країни або етносу, чітко розуміти, в яких умовах його можна застосувати, а в яких він принесе лише шкоду.

Приховані міфи описують специфічну частину суб'єктивних уявлень суспільства про навколишній світ та інші угруповання. При­ховані існують у формі ідеологічних, релігійних, політичних, побу­тових установок, забобонів, переконань представників конкретних

169

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

соціальних угруповань.

Станові міфи обслуговують уявлення про близькість або, нав­паки, віддаленість певних груп людей один від одного за соціальною, професійною, національною, релігійною ознакою. Вони діють за най­простішою схемою "свій-чужий" і мають достатню ефективність в умовах бойової діяльності.