6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
На теперішній час інформаційні технології можна класифікувати за низкою ознак, зокрема:
233
Частина II Основи безпеки інформаційних технологій
способом реалізації інформаційної технології в інформаційній системі;
обсягом охоплення інформаційною технологією завдання управління;
класами реалізованих технологічних операцій;
типом користувальницького інтерфейсу;
варіантами використання мережі ЕОМ;
предметною частиною, яка обслуговується інформаційною технологією.
Традиційна та нова інформаційна технологія
За способом реалізації інформаційної технології в інформаційні системі виділяють інформаційні технології, що склалися традиційно, та нові інформаційні технології. Якщо традиційні інформаційні технології насамперед існували в умовах централізованого оброблення даних, до масового використання ПЕОМ були орієнтовані головним чином на зниження трудомісткості при формування регулярної звітності, то нові інформаційні технології зв'язані з інформаційним забезпеченням процесу управління в реальному масштабі часу.
Нова інформаційна технологія — це технологія, яка засновується на застосуванні комп'ютерів, активній участі користувачів (непрофесіоналів в галузі програмування) в інформаційному процесі, високому рівні дружнього користувальницького інтерфейсу, широкому застосуванні пакетів прикладних програм загального та проблемного призначення, доступі користувача до віддалених баз даних та програм завдяки обчислювальним мережам ЕОМ. У поняття нової інформаційної технології включені також комунікаційні технології, які забезпечують передавання інформації різними засобами, а саме — телефон, телеграф, телекомунікації, факс і т.ін.
Нова (комп'ютерна) інформаційна технологія базується на трьох основних принципах:
інтерактивний (діалоговий) режим роботи з комп'ютером;
інтегрованість (стикування, взаємозв'язок) з іншими програмними продуктами;
гнучкість процесу зміни як даних, так і постановок завдань.
234
Розділ 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти безпеки
Інформаційна технологія управління
За обсягом охоплення інформаційною технологією завдань управління виділяють електронне оброблення даних, коли з використанням ЕОМ без перегляду методології та організації процесів управління ведеться оброблення даних з вирішенням окремих завдань, та автоматизацію управлінської діяльності. В останньому випадку обчислювальні засоби використовуються для комплексного вирішення функціональних завдань, формування регулярної звітності та роботи в інформаційно-довідковому режимі для підготовки управлінських рішень. До цієї групи можуть бути віднесені інформаційні технології підтримки прийняття рішень, які передбачають широке застосування економіко-математичних методів, моделей та пакетів прикладних програм для аналітичних роботи та формування прогнозів, складання бізнес-планів, обґрунтування оцінок та висновків із процесів, що вивчаються, та явищ виробничо-господарської практики. До названої групи відносяться інформаційні технології, які одержали назву електронного офісу та експертної підтримки рішень. Ці два варіанти інформаційних технологій орієнтовані на використання досягнень у галузі автоматизації роботи спеціалістів та керівників, створення для них найбільш сприятливих умов виконання професійних функцій, якісного та своєчасного інформаційного обслуговування за рахунок повного автоматизованого набору управлінських процедур, які реалізуються в умовах конкретного робочого місця та офісу в цілому.
Електронний офіс передбачає наявність інтегрованих пакетів прикладних програм, що включають спеціалізовані програми та інформаційні технології, які забезпечують комплексну реалізацію завдань предметної частини. На теперішній час все більше розповсюдження набувають електронні офіси, обладнання та співробітники яких можуть знаходитися в різних приміщеннях. Необхідність роботи з документами, матеріалами, базами даних конкретної організації або закладу в домашніх умовах, в готелі, транспортних засобах привела до появи інформаційних технологій віртуальних офісів. Такі інформаційні технології засновуються на роботі локальної мережі, з'єднаної з територіальною або глобальною мережею. Завдяки цьому абонентські системи співробітників закладу, незалежно від того, де вони знаходяться, виявляються включеними в загальну для них мережу.
Інформаційні технології експертної підтримки рішень
235
Частина II Основи безпеки інформаційних технологій
складають основу автоматизації праці спеціалістів-аналітиків. Ціпрацівники крім аналітичних методів та моделей для дослідження ситуацій, що склалися в ринкових умовах, із збуту продукції, послуг, фінансового стану підприємства, фірми, фінансово-кредитної організації змушені використовувати накопичений та збережений і системі досвід оцінки ситуацій, тобто відомості, що складають базу знань у конкретній предметній частині. Оброблені за певними правилами такі відомості дозволяють готувати обґрунтовані рішення для поведінки на фінансових та товарних ринках, виробляти стратегію в галузях менеджменту та маркетингу.
Програмна інформаційна технологія
За класами реалізованих технологічних операцій інформаційні технології розглядають у програмному аспекті і включають: оброблення текстів, електронні таблиці, автоматизовані бази (банки) даних, оброблення графічної та звукової інформації, мультимедійні та інші системи.
Перспективним напрямком розвитку комп'ютерної технології є створення програмних засобів для виведення якісного звуку та відео-зображення. Технологія одержання відеозображення одержала назву комп'ютерної графіки.
Комп'ютерна графіка — це створення, зберігання та оброблення моделей об'єктів та їхніх зображень за допомогою ЕОМ. Ця технологія проникла в галузь економічного аналізу, моделювання різноманітних конструкцій, вона незамінна на виробництві, проникає в рекламну діяльність, робить цікавим дозвілля.
Зображення, які формуються та обробляються за допомогою цифрового процесора, можуть бути демонстраційними та анімаційними. До першої групи, як правило, відносять комерційну (ділову) та илюстративну графіку, до другої — інженерну та наукову, а також зв'язану з рекламою, мистецтвом, іграми, коли виводяться не тільки поодинокі зображення, але й послідовність кадрів у вигляді фільму (інтерактивний варіант).
Інтерактивна машинна графіка є однією з найбільш прогресивних напрямів серед нових інформаційних технологій. Цей напрям бурхливо розвивається з появою нових графічних станцій та спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволяє створювати реалістичні об'ємні рухомі зображення, що за якістю можна порівняти з кадрами відеофільму.
236
Розділ 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти безпеки
Програмно-технічна організація обміну з комп'ютером текстовою, графічною, аудіо- та відеоінформацією одержала назву мультимедіа-технологією. Таку технологію реалізують спеціальні програмні засоби, що мають вбудовану підтримку мультимедії та дозволяють використовувати її в професійній діяльності, навчально-освітніх, науково-популярних та ігрових галузях. При застосуванні цієї технології в професійній діяльності відкриваються реальні перспективи використати комп'ютер для озвучування зображень, а також розуміння ним людської мови, ведення комп'ютером діалогу зі спеціалістом на його рідній мові. Здатність комп'ютера з голосу сприймати нескладні команди керування програмами, відкриванням файлів, виведенням інформації на друк та іншими операціями створює сприятливі умови для взаємодії з ними в процесі професійної діяльності.
Інформаційна технологія доступу до ресурсів
За типом користувальницького інтерфейсу можна розглядати інформаційні технології з точки зору можливостей доступу користувача до інформаційних та обчислювальних ресурсів. Так, пакетна інформаційна технологія виключає можливість користувача впливати на оброблення інформації, поки вона здійснюється в автоматичному режимі. Це пояснюється організацією оброблення, яка заснована на виконанні програмно-заданої послідовності операцій над заздалегідь накопиченими в системі та об'єднаними в пакет даними.
На відміну від пакетної діалогова інформаційна технологія
надає користувачеві необмежену можливість взаємодіяти інформаційними ресурсами, які зберігаються в системі, в реальному масштабі часу, одержуючи при цьому всю необхідну інформацію для виконання функціональних завдань та прийняття рішення.
Інтерфейс мережної інформаційної технології надає користувачеві засоби теледоступу до територіально розподілених інформаційних та обчислювальних ресурсів завдяки розвиненим засобам зв'язку, що робить такі інформаційні технології багатофункціональними та передбачає їхнє широке застосування.
237
Частина II Основи безпеки інформаційних технологій
Основні тенденції розвитку інформаційних технологій
На теперішній час спостерігається тенденція до об'єднання різноманітних типів інформаційних технологій в єдиний комп'ютерно-технологічний комплекс, який носить назву інтегрованого. Особливе місце в ньому належить засобам комунікації, які забезпечують не тільки надзвичайно широкі технологічні можливості автоматизації управлінської діяльності, але й самі власне є основою створення найрізноманітніших мережних варіантів інформаційних технологій: локальних, багаторівневих, розподілених, глобальних обчислювальних мереж, електронної пошти, цифрових мереж інтегрального обслуговування. Усі вони орієнтовані на технологічну взаємодію об'єктів, створених засобами передавання, оброблення, нагромадження та зберігання, захисту даних, представляють собою інтегровані комп'ютерні системи оброблення інформації (даних) великої складності, практично необмежених експлуатаційних можливостей для реалізації управлінських процесів в будь-якій галузі діяльності.
Інтегровані комп'ютерні системи оброблення даних проектуються як складний інформаційно-технологічний та програмний комплекс. Він підтримує єдиний спосіб подання даних та взаємодію користувачів з компонентами системи, забезпечує інформаційні та обчислювальні потреби спеціалістів в їхній професійній роботі. Особливе значення в таких системах надається захисту інформації при її передаванні та обробленні. Найбільше розповсюдження при захисті інформації одержали апаратно-програмні способи. Зокрема, використання системи зв'язку, вибраної за захисними властивостями та якістю обслуговування, гарантує збереження інформації в процесі передавання та доставки її адресату; зашифровування та розшифровування даних абонентами мережі мереж загального користування здійснюється при домовленості користувачів про загальні технічні засоби, алгоритми шифрування і т.ін.
Підвищення вимог до оперативності інформаційного обміну та управління, а отже, до терміновості оброблення інформації привело до створення не тільки локальних, але і до багаторівневих та розподілених систем організаційного управління об'єктами, яким є, наприклад, банківські, постачальницькі, статистичні та інші служби, їхнє інформаційне забезпечення реалізують мережі автоматизованих банків даних, які будуються з урахуванням організаційно-функціональної структури відповідного багаторівневого об'єкта, машинного ведення інформаційних масивів. Цю проблему в нових ін-
238
Розділ 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти безпеки
формаційних технологіях вирішують розподілені системи оброблення даних з використанням каналів зв'язку для обміну інформацією між базами даних різних рівнів. За рахунок ускладнення програмних засобів керування базами даних підвищується швидкість, забезпечуються захист та достовірність інформації при виконанні розрахунків та вироблення управлінських рішень.
В багаторівневих та розподілених комп'ютерних інформаційних системах організаційного управління однаково успішно можуть бути вирішені як проблеми оперативної роботи з інформацією, так і проблема аналізу економічних ситуацій при виробленні та прийнятті управлінських рішень. Зокрема, автоматизовані робочі місця спеціалістів надають можливість користувачам працювати в діалоговому режимі, оперативно вирішувати поточні завдання, зручно вводити дані з термінала, вести їхній візуальний контроль, викликати необхідну інформацію для оброблення, визначати вірогідність результативної інформації та виводити її на екран, принтер або передавати її каналами зв'язку.
На теперішній час надзвичайно гостро потреба в аналітичній роботі. Виникає необхідність у накопиченні фактів, досвіду, знань у кожній конкретній галузі управлінської діяльності. Переважає зацікавленість у ретельному дослідженні конкретних економічних, комерційних, виробничих ситуацій з метою прийняття в оперативному порядку обґрунтованих та найбільш прийнятних рішень. Це завдання вирішується подальшим удосконаленням інтегрованого оброблення інформації, коли нова інформаційна технологія починає включати в роботу бази знань.
Під базою знань розуміють складну, детально змодельовану структуру інформаційних сукупностей, які описують усі особливості предметної частини, включаючи факти (фактичні знання), правила (знання умов для прийняття рішення) та метазнания (знання про знання), тобто знання, які стосуються способів використання знань та їхні властивості. База знань є найважливішим елементом, який найчастіше створюється на робочому місці спеціаліста експертної системи, яка виступає в ролі нагромаджувача знань у конкретній галузі професійної діяльності та порадника фахівцеві при аналізі ситуацій та вироблення управлінських впливів.
Виділяють п'ять основних тенденцій розвитку інформаційних технологій.
Перша тенденція зв'язана із зміною характеристик інформаційного продукту, який все більше перетворюється в гібрид між резуль-
239
Частина II Основи безпеки інформаційних технологій
татом розрахунково-аналітичної роботи та специфічною послугою,що надається індивідуальному користувачеві ПЕОМ.
Відзначається здатність до паралельної взаємодії логічних елементі інформаційних технологій, сполучення всіх видів інформації (тексту, образів, цифр, звуків) з орієнтацією на одночасне сприйняття людиною через органи чуття.
Прогнозується ліквідація всіх проміжних ланок на шляху від джерела інформації до його споживача.
Провідною є тенденція до глобалізації інформаційних технологій в результаті використання супутникового зв'язку та всесвітньої мережі Internet, завдяки чому люди зможуть спілкуватися між собою та із загальною базою даних, знаходячись у будь-якій точці планети.
Як остання межа сучасного процесу розвитку інформаційних технологій є конвергенція, яка полягає у стиранні відмінностей між сферами матеріального виробництва та інформаційного бізнесу, в максимальній диверсифікації видів діяльності фірм і корпорацій, взаємопроникнення різних галузей промисловості, фінансового сектору та сфери послуг.
- О.К.Юдін, в.М.Богуш
- Частина і
- 1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- 1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- 1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- 1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- 1.2.2 Політична безпека
- 1.2.3 Економічна безпека
- 1.2.4 Соціальна безпека
- 1.2.5 Воєнна безпека
- 1.2.6 Екологічна безпека
- 1.2.7 Науково-технологічна безпека
- 1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- 1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- 1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- 2.1 Поняття інформаційної безпеки
- 2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- 2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- 2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- 2.1.4 Види інформаційної безпеки
- 2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- 2.2 Загрози інформаційній безпеці
- 2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- 2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- 2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- 2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- 2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- 2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- 3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- 3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- 3.1.2 Інформаційна війна
- 3.1.3 Інформаційний тероризм
- 3.1.4 Інформаційна злочинність
- 3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- 3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- 3.2.2 Концепція інформаційної війни
- 3.2.3 Органи інформаційної війни
- 3.3 Основні форми інформаційної війни
- 3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- 3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- 3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- 3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- 3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- 3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- 3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- 3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- 3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- 3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- 3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- 3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- 3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- 3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- 3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- 4.1 Основні поняття психологічної війни
- 4.1.1 Поняття психологічної війни
- 4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- 4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- 4.2 Основи психологічних операцій
- 4.2.1 Зміст психологічних операцій
- 4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- 4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- 4.3 Технології психологічної війни
- 4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- 4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- 4.3.3 Форми психологічної війни
- 4.4 Методи впливу в психологічній війні
- 4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- 4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- 4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- 4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- 4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.1 Основні положення
- 4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- 5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- 5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- 5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- 5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- 5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- 5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- 5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- 5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- 5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- 5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- 5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- 5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- Частина II
- 6.1.2 Форми адекватності інформації
- 6.1.3 Міри інформації
- 6.1.4 Якість інформації
- 6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- 6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- 6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- 6.2.2 Структура інформаційної системи
- 6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- 6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- 6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- 6.3.1 Визначення інформаційної технології
- 6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- 6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- 6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- 7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- 7.1.1 Загальні положення
- 7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- 7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- 7.1.4 Класифікація джерел загроз
- 7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- 7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- 7.1.7 Ранжирування уразливостей
- 7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- 7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- 7.2.1 Основні визначення
- 7.2.2 Правовий захист
- 7.2.3 Організаційний захист
- 7.2.4 Інженерно-технічний захист
- 7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- 7.3.1 Архітектура відкритих систем
- 7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- 7.3.3 Процедури захисту
- 7.3.4 Сервісні служби захисту
- 7.3.5 Реалізація захисту
- 8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- 8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- 8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- 8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- 8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- 8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- 8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- 8.2.3 Політика безпеки
- 8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- 8.2.5 Профіль захисту
- 8.2.6 Проект захисту
- 8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- 8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- 8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- 8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- 8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- 8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- 8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- 9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- 9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- 9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- 9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- 9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- 9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- 9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- 9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- 9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- 9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- 9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- Частина III
- 10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- 10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- 10.4 Стан інформаційної безпеки України
- 10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- 11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- 11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- 11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- 11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- 11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- 11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- 11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- 11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- 11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- 11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- 12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- Словник додаткових термінів і понять
- 491 Бібліоґрафія
- 1 Основи національної безпеки держави 12
- 2Основні положення інформаційної безпеки 35
- 3 Основи інформаційного протиборства 52
- 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- 5 Основи державної інформаційної політики 186
- 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- 7 Основи безпеки інформаційних
- 8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- 9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- 10 Інформаційна безпека україни 397
- 11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- 12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- Інформаційна
- Безпека держави