4.3.3 Форми психологічної війни

Форми психологічної війни — це способи реалізації психологі­чного впливу, що визначають внутрішній зміст і зовнішні атрибути психологічної війни психологічної. Основними формами психологі­чної війни є усне (звукове) мовлення, вплив друкованими і образо­творчими засобами, вплив радіо і телевізійним мовленням.

При виборі форм психологічної війни необхідно враховувати їхні специфічні особливості. Так, усне мовлення є вельми продуктивним, але не завжди можливим. Радіо й телебачення забезпечує охоплення великої аудиторії, але потребує спеціальної апаратури для прийма­ння й умов для прослухування (перегляду), що в воєнний час є не завжди можливим. Друковані матеріали програють в оперативно­сті, неадекватно сприймаються малограмотними людьми і потребу­ють спеціальних засобів доставки до об'єкта. Проте їх можна ви­вчати неодноразово, передавати з рук у руки, зберігати довгий час. Найчастіше різноманітні форми психологічної війни застосовують комплексно, щоб сильні сторони одних компенсували слабкі сторони інших.

132

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека

Усне мовлення

Усне (звукове) мовлення здійснюється шляхом передавання через звукомовні станції різноманітних повідомлень і програм усно­го мовлення, які безпосередньо сприймають військовослужбовці про­тивника, його цивільне населення, полонені.

Програми усного мовлення — це різноманітні тексти, що мі­стять коротку, але цікаву інформацію, із додатковими (звуковими або шумовими) ефектами. їх класифікують за різноманітними озна­ками. Так, за стилем викладення вони поділяються на інформаційні, аналітичні й ультимативні, а за способом підготовки — програми в запису, програми прямого передавання, змішані програми.

Інформаційні програми усного мовлення — це ділові, без коментарів повідомлення про різноманітні факти й події, які здатні привернути увагу противника. Вони можуть містити інформацію як загального, так і місцевого значення, яка характеризує стан у світі, в конкретних країнах, на фронті й у тилу в цілому, в окремих районах. Особливу цінність така інформація має в тих випадках, коли вона ще не відома особовому складу противника і повідомляється дикторами вперше. Інформаційні програми не закликають слухачів приймати негайні рішення. Мета таких програм — оперативно доводити до них конкретні відомості, підштовхнути до осмислення подій і тим самим підготувати підґрунтя для наступного рішення.

Аналітичні програми усного мовлення роз'яснюють причи­ни виникнення наявної воєнно-політичної обстановки, подій на фрон­ті й у глибокому тилу, підштовхуючи таким чином слухачів до ціл­ком визначених висновків. Аналітичним програмам властива широ­ка жанрова різноманітність матеріалів: це повідомлення на різнома­нітні теми, бесіди з військовополоненими, їхні виступи й звернення, огляди листів військовослужбовців, коментарі службових докумен­тів і т.ін. Такі програми можуть бути й тематичними, тобто містити інформацію тільки з однієї теми.

Ультимативні програми усного мовлення містять звернен­ня, заклики, ультиматуми, що потребують швидких практичних дій, а також роз'яснюють наслідки їхнього невиконання. Такі програ­ми доцільні тоді, коли обстановка дозволяє диктувати військовослу­жбовцям і цивільним особам противника свої умови. До числа ульти­мативних програм відносяться накази воєнного командування, звер­нення політичного керівництва, заклики полонених офіцерів против­ника до особового складу їхніх колишніх підрозділів.

133

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

Програма усного мовлення в записуявляють собою тексти, які повністю записані на магнітну плівку або інший носій. Вони, як правило, містять виступи військовополонених, перебіжчиків, пред­ставників громадськості противника. Трансляція попередньо запи­саних програм не потребує присутності диктора.

Програма прямого передавання — це програми усного мов­лення, які найчастіше здійснюються на основі заздалегідь підготов­лених і затверджених текстів, рідше — на основі тезисів, а у винятко­вих випадках — у формі діалогу диктора із слухачами (при умові, що ним заздалегідь підібрані необхідні факти й аргументи, яскраві мовні звороти. Прямі передачі мають високу ефективність, їх ведуть диктори, які не тільки дуже добре володіють відповідною мовою, але й добре знають психологію противника, здатні швидко й правильно реагувати на зміни в обстановці.

Змішані програми — це програми усного мовлення, утворені комбінацією програм усного мовлення в запису та програм усного мовлення прямого передавання. У таких передачах заздалегідь під­готовлені тексти диктори доповнюють актуальною інформацією, яка враховує зміни обстановки і психологічних особливостей конкретних об'єктів впливу, що в значній мірі збільшує їхню ефективність.

Програми усного мовлення мають певну структуру, а їхня підго­товка включає декілька етапів.

Структура програм усного мовлення — це взаєморозташування та взаємозв'язок складових частин програм усного мовлення. Залежить від чотирьох основних факторів:

• мети передачі;

• психологічних особливостей об'єкта впливу;

• тривалості програми;

• обстановки, в якій здійснюється мовлення.

Програми усного мовлення, звичайно, включають наступні стру­ктурні елементи:

• сигнал про початок передачі, який служить для попередження своїх військ про те, що не можна заважати передачі, і привертає увагу противника, емоційно налаштовує його на прослухування;

• вступ, який з однієї сторони, продовжує привертати увагу про­тивника, а з іншої — готує його до сприйняття основної частини програми;

• основний текст програми усного мовлення;

• кінцівка, в якій підводять підсумки передачі, і яка, на відміну від основного тексту, містить політичні висновки, пропагандистські

134

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека

лозунги, заклики до практичних дій (вона як би незалежна від

основного тексту, але логічно зв'язана з його положеннями).

У кінцівці також повідомляють про наступні сеанси усного мов­лення; сигнал про закінчення передачі. Додатковий, але важливий елемент програми усного мовлення складають музика, шуми й си­гнали.

Основний текст програми усного мовлення відображає інформа­ційний зміст програми усного мовлення, що складається з різнорі­дних текстових елементів, з'єднаних між собою музичними (шумови­ми) елементами. Текст містить у собі інформацію або аргументацію впливу психологічного. Його мета — не пряма агітація, а підведення слухача до потрібного розуміння проблеми та до потрібних виснов­ків. Основний текст повинен бути легким для розуміння, вразли­вим, переконливим, добре сприйматися на слух, бути прийнятним для слухачів із точки зору норм їхньої мови.

Етапи підготовки програм усного мовлення — це послідов­ність основних заходів підготовки та виготовлення програм усного мовлення:

• вироблення загальної концепції (замислу) передачі, визначення мети, теми й основної ідеї, вибір виду передачі та способу його підготовки;

• здійснення розрахунку часу всіх робіт (загальна тривалість пе­редачі, розподіл часу на музику, текст, сигнали й шуми), підбір диктора, розроблення варіантів тактики застосування звукомовної станції з конкретною програмою;

• підготовка власне програми (написання тексту, підбір музики, шумів, сигналів, затвердження програми в керівництва, узгодже­ння дій диктора та інших учасників передачі, запис її на магнітну плівку і, якщо потрібно, розмноження);

• аналіз ефективності програми після проведення сеансу й виявле­ння змін і доповнень, які потрібно в неї внести.

Різновидом програм усного мовлення є також так звані стан­дартизовані програми. Це готові тексти, написані заздалегідь, і призначені для використання в типовій бойовій обстановці. У них є пропуски для підстановки необхідних дат, географічних назв, прі­звищ, найменування частин і т.ін. Такі програми використовують підрозділи психологічної війни нижньої ланки, якщо їхні співробі­тники недостатньо володіють мовою противника. У формі стандар­тизованих програм, звичайно, передають звернення до противника після успішного бою своїх військ на даній ділянці фронту, після ар-

135

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

тилерійського або авіаційного нальоту на його позиції, а також звер­нення до оточених і блокованих частин противника. Переваги усного мовлення:

• високий ступінь оперативності;

• високий ступінь конкретності;

• сприйняття передач усного мовлення не потребує використання спеціальних технічних засобів;

• при усному мовленні можливий "зворотній зв'язок" з об'єктом впливу (сприйняття його реакції на передачу);

• усне мовлення передбачає використання музики, шумів та інших звукових ефектів, що підвищує емоційний вплив на слухачів. Недоліки, що знижують ефективність усного мовлення:

• вплив бойових і природних шумів, погодних і кліматичних умов, а також завад, які може створювати спеціально противник;

• радіус дії усного мовлення обмежений відносно невеликим про­стором; велика можливість виявлення й придушення противни­ком звукомовного засобу.

Психологічний вплив друкованими засобами

Психологічний вплив друкованими засобами здійснюється шляхом розповсюдження друкованої продукції на іноземних мовах, а також публікації матеріалів у засобах масової інформації своєї кра­їни і держав-союзників. Особливостями такого впливу є доступність, наочність, різноманітність, здатність впливати на різноманітні масо­ві аудиторії. Психологічний вплив друкованими засобами потребує достатньої кількості підготовлених творчих працівників і технічних фахівців, сучасної поліграфічної бази, достатнього запасу витратних матеріалів, а також технічні засоби доставки й розповсюдження дру­кованої продукції. Основними видами матеріалів, що використовую­ться при впливі друкованими засобами є: листівки, газети, журнали, брошури.

Листівка — це інформаційно-пропагандистське друковане вида­ння, яке має невеликий обсяг (не більше двох сторінок), стислий та доступний текст, яскраве типографське оформлення. Вимоги до ли­стівок:

• сконцентрованість змісту;

• аргументованість викладення матеріалу;

• простота й дохідливість матеріалу;

• композиційна чіткість викладення матеріалу;

136

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека

•привабливість і яскравість оформлення.

Залежно від змісту розрізняють інформаційні, аналітичні та спе­ціальні листівки. Залежно від жанрового оформлення листівки по­діляються на текстові та ілюстративні.

Інформаційна листівка призначається для доведення до адре­сата відповідного повідомлення, інформації про будь-яку подію, об­становку в певному районі, стан або дії конкретних людей. Для неї характерний такий стиль викладення, при якому вплив на читача здійснюється не стільки за допомогою логічних аргументів, скільки шляхом підбору фактів.

Аналітична листівка — це найбільш розповсюджений вид ли­стівок. На відміну від інформаційних листівок, які характеризую­ться простим викладенням промовистих фактів, вони роз'яснюють будь-яку одну проблему. Основний тип подавання в них матеріалу — викладення, обговорювання, роз'яснення. Вони обов'язково вклю­чають тезис, який підтверджується відповідною аргументацією.

Спеціальні листівки представляють особливий тип листівок, які включають: листівки-доку менти, маскувальні листівки, листівки зі звертаннями й листами військовополонених, листівки-перепустки, листівки-лозунги.

Листівки-документи містять тексти урядових документів, офі­ційних заяв, розпоряджень, звернень командування до населення й військ противника, ультиматумів. Вони відрізняються однозначні­стю змісту, можуть представляти собою факсиміле оригіналів різно­манітних документів.

Маскувальні листівки — це листівки, зміст і поліграфічне оформлення яких маскується під відповідне видання (періодичні друковані видання противника, його накази, інструкції, іншу слу­жбову документацію).

Листівки зі звертаннями й листами військовополонених (ін­тернованих цивільних осіб) звичайно містять відомості, висловлені довірливим тоном і дохідливими словами, добре зрозумілими об'є­кту психологічного впливу. їхніми авторами найчастіше є особи, які користуються авторитетом у противника. Подібні листівки видають не тільки як звертання (заклики), але також у вигляді заяв, листів, інтерв'ю з військовополоненими.

Дуже важливим елементом цих листівок є фотографії й факси­міле підписів авторів, їхні біографічні й службові дані (місце наро­дження, вид діяльності, ступінь відомості у країні, для військовослу­жбовців — звання, особистий номер, військова частина). У цих же

137

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

листівках фахівці психологічної війни звичайно розміщують:

• фотографії, що показують, як військовополонені користуються благами мирного життя, вийшовши з війни (із міркувань безпеки, обличчя полонених під час зйомки частково закривають);

• перелік продуктів споживання, що належать військовополоне­ним; заяви військовополонених про умови життя в таборах, які стверджують дотримання там протоколу Женевської конвенції;

• обіцянки тим, хто здається в полон, права листування з близьки­ми на їхній батьківщині; опис фактів, що викликають у солдатів ненависть до різноманітних політиканів і брудних ділків, які зна­ходяться в тилу та обдурюють тих, хто знаходиться на фронті. Листівки-перепустки являють собою своєрідний документ для

військовослужбовців противника, які здаються в полон. Окрім за­клику до здавання в полон, вони містять правила здавання, гарантії безпеки, роз'яснення порядку поводження з військовополоненими.

Листівки-лозунги (заклики) містять лаконічні тексти у фор­мі закликів із метою спонукати читачів до бажаних конкретних дій. Вони мають, як правило, невеликий формат, їхній текст набирають великим шрифтом і друкують у декількох фарбах. Листівки-лозунги можуть також виготовляти у вигляді плакатів і розклеювати в до­ступних для огляду місцях.

Ілюстративні листівки — це листівки, в яких основу склада­ють ілюстрації, а текст є допоміжним елементом і служить для більш глибокого розуміння суті замислу художника. Відмітна риса таких листівок — яскравість, наочність, виразність.

У текстових листівках основне смислове навантаження несе текст. Вони бувають двох видів: публіцистичні та художні.

Публіцистичні листівки є найбільш розповсюджений видом текстових листівок, зміст яких носить, як правило, загальний хара­ктер і відрізняється гострим (публіцистичним) стилем. Див. також публіцистика.

Художні листівки — це текстові листівки, в яких застосовують різноманітні літературні жанри: вірші, прозу, пародію, драматургію і т.ін. Художні листівки впливають, у першу чергу, на почуття, на­строї, душевний стан людей. Вони часто відрізняються сентимен­тальністю й розраховані на те, щоб викликати в читача тугу за до­мом, сім'єю або почуття страху за своє життя.

Структура листівки представляється сукупністю всіх шрифто­вих, графічних і ілюстративних елементів, що відображають вид і тематичний замисел листівки. Різноманітні види листівок мають як

138

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека

загальні, так і своєрідні структурні елементи.

Так, структура інформаційних листівок відрізняється формою основного тексту, який складається з окремих повідомлень, нерідко взятих із різноманітних джерел, із своїми заголовками. Інформаційні листівки мають також свої назви, номери і дати випуску.

Структура спеціальних листівок залежить від їхніх різновидів. Наприклад, листівки-документи, як правило, відтворюють той чи інший документ. Листівки маскувальні відповідають тому докумен­тові, який вони імітують і т.ін.

Основними елементами структури аналітичних листівок є: заго­ловок, звернення, вступ, основний текст, кінцівка, підпис, ремарка, перепустка. Кожний з елементів листівки виконує свою власну фун­кцію:

• заголовок, ремарка, звернення та ілюстрація привертають увагу до листівки, зацікавлюють читача, спонукають його до читання основного тексту;

• функція основного тексту — переконати читача в необхідності дотримуватися рекомендацій, що містяться в ньому.

Газета — це періодичне, переважно щоденне (щоденник, тижне­вик, місячник, квартальник), друковане на великих аркушах папе­ру видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя.

Газета є одним із найбільш ефективних і розповсюджених видів друкованої пропагандистської продукції. Органи психологічної війни видають газети переважно для населення звільнених (окупованих) районів, а також для військовополонених.

До специфічних особливостей таких газет відносяться:

• передавання змісту на іноземній мові;

• характерні тільки для газети форми та способи подавання інфор­мації;

• своєрідні структурно-композиційні й графічні елементи (які від­повідають прийнятим у даній країні нормам і правилам);

• оригінальність мовного й стилістичного оформлення матеріалів, наявність особливих газетних жанрів і рубрик і т.ін.

Газети для населення й військовослужбовців повинна відповідати наступним вимогам:

• відрізнятися актуальністю й інформативністю матеріалів, які пу­блікуються;

• бути доступною за своїм структурно-композиційним і мовним оформленням;

139

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

• бути компетентною в усіх питаннях, що освітлюються на сторін­ках газети;

• враховувати склад читацької аудиторії, її інтереси й потреби;

• демонструвати бездоганне знання мови видання;

• подавати інформацію з урахуванням норм газетної журналісти­ки, прийнятих у даній країні, стереотипів сприйняття її населен­ня;

• додержувати правил поліграфічного оформлення, звичних для місцевої читацької аудиторії.

У першу чергу, треба враховувати типовий світогляд більшості читачів, їхні соціальні, національні та релігійні особливості, інфор­маційні запити, загальне відношення до пропаганди противника.

Журнал [journal, log] (франц. journal, від jour — день) — періо­дичне видання, один із засобів масової інформації і пропаганди, що впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних суспільних угруповань і політичних партій.

Брошура [pamphlet] (франц. brochure) — книжкове видання об­сягом більше 4, але не більше 48 сторінок. Перевага над листівками в тому, що в ній більше місця для тексту і ілюстрацій. У брошурі легше роз'яснювати неспроможність аргументів противника (докла­дно проаналізувати й прокоментувати їх). Вона особливо зручна для викриття таких тезисів, які підкріплені доводами формальної логі­ки або невірними статистичними даними, так як у даному випадку необхідно спростовувати пункт за пунктом, цифру за цифрою.

Психологічний вплив образотворчими засобами

Психологічний вплив образотворчими засобами — це пси­хологічний вплив за допомогою наочних засобів, які несуть силь­ний емоційний заряд. Для цього використовують оформлені на ху­дожньому рівні плакати, карти, фотостенди, настінні газети й ка­рикатури, спеціально організовані виставки, а також інші засоби, наприклад, наклейки, нашивки, сувеніри з відповідною символікою. Перевагами такого психологічного впливу є:

• використання ефекту багаторазового впливу;

• вплив через зорові рецептори, тобто через найбільш місткий ка­нал передавання інформації у кору головного мозку;

• вплив зображення як на свідомість, так і на підсвідомість лю­дини.

140

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека Психологічний вплив через радіо та телебачення

Психологічний вплив через радіо та телебачення здійснює­ться шляхом передавання в ефір радіо- і телепередавачі спеціальних програм радіомовлення і мовлення телевізійного. Така форма психо­логічної війни дозволяє оперативно й ефективно охоплювати масові аудиторії у межах радіуса приймання радіо- або телевізійного мов­лення конкретної станції.

Програма радіомовлення являє собою сукупність різномані­тних інформаційних і публіцистичних повідомлень, які об'єднані в єдине ціле і передаються протягом певного часу певним категоріям населення (військовослужбовців) противника у відповідності з по­ставленою метою та завданнями психологічного впливу. Програми радіомовлення поділяються на наступні види: інформаційне повідом­лення; коментар; інтерв'ю; репортаж.

Інформаційне повідомлення [data message, information message] — це вид програми радіомовлення, яка містить оператив­ну інформацію про найбільш важливу подію, факт або явище, що представляють значний інтерес для більшості цих слухачів против­ника, на яких ведеться мовлення. Інформаційне повідомлення по­винно відповісти на питання: що відбулося, де, коли, хто діяв, як, чому, які наслідки того, що трапилося. Вважають, що тривалість кожного повідомлення не повинна складати більше однієї хвилини. Повідомлення можна передавати в ефір у вигляді тематичної добір­ки, наприклад: "Останні вісті", "Положення на фронті" і т.ін.

Коментар [comment(агу)] (від лат. commenarium — записки, тлумачення)— це вид програми радіомовлення, в якій приводиться думка (або декілька різних думок) фахівців, які розкривають суть проблеми. У коментарі фахівці висловлюють свої міркування у від­повідності до того, що вони вважають важливим донести до слухачів і що відповідає меті психологічного впливу. Тривалість коментарю складає 4—6 хвилин. Розрізняють коментарі до подій та проблемні коментарі.

Коментар до подій дає оцінку тих чи інших подій.

Проблемний коментар розглядає важливе для слухачів пита­ння, досліджує широку панораму подій, дії уряду або командування противника, глибоко аналізує факти.

Інтерв'ю [interview] (англ. interview, букв, зустріч, бесіда) є ви­дом жанру публіцистики, що відображає зміст розмови журналіста з політичним, громадським або іншим діячем з актуальних питань.

141

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

Воно включає в себе два основних елементи: питання, які ставить журналіст компетентній особі, і відповіді останньої на поставлені питання. Питання повинні бути такими, які хотів би поставити слу­хач і на які він хотів би отримати чіткі відповіді, якщо би опинивсяна місці журналіста. Тривалість інтерв'ю, звичайно, не перевищує 5 хвилин.

Репортаж; [report(ing)] (франц. reportage) представляє собою розповідь кореспондента з місця подій у пресі, по радіо, телебачен­ню. Він містить розповідь про подію, що відбувається, у момент її здійснення, та відображення події звуковими виразними засобами. Головна мета репортажу полягає в досягненні "ефекту присутності", що викликає у слухача почуття співпереживання та здійснює емо­ційний вплив особливої сили. Репортаж триває в середньому біля 5 хвилин. Він використовує три основні виразні засоби: слово, що зву­чить, шуми й музику. Перші два — слово й шуми — він використо­вує обов'язково. Удале використання шумів робить передачу яскра­вішою. Вони допомагають більш точно передати атмосферу події, на зоровому рівні уявити все те, про що говориться.

Рекомендують також використовувати в програмах радіомовлен­ня такі види передач, як нарис, політичний фейлетон, бесіда, огляд листів, трансляція мітингів і зборів, читання списків військовополо­нених.

Телевізійне мовлення останнім часом стало одним із найбільш ефективних форм психологічного впливу. Його роль безперервно зростає з розширенням мережі супутникового телебачення, цифро­вого телебачення, приєднання телебачення до Інтернету. Психологі­чний вплив за допомогою телевізійне мовлення має цілий ряд переваг у порівнянні з іншими формами ведення психологічної війни:

• телевізійне мовлення має найсильніший вплив на формування су­спільної думки — ефект присутності, синхронності, причетності глядача до подій, що відбуваються на екрані телевізора, застав­ляє його вірити у правдивість поданого йому матеріалу;

• за допомогою телевізійного мовлення можна показати конкретні епізоди бойових дій, фотодокументи, що пропагують міць і силу своєї зброї або демонструють звірячість противника;

• телебачення дозволяє передавати факсимільним способом різно­манітні друковані видання, в тому числі листівки, в інші країни світу;

• при неможливості прямої передачі на телевізійні приймачі (або ретрансляції передач) населення й військовополонені можуть ди-

142

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека витися їхні записи за допомогою відеомагнітофонів.