3.5.2 Заходи інформаційної боротьби

Інформаційна боротьба розглядається як одна з форм забезпе­чення інформаційної безпеки від інформаційних навмисних загроз. Ведеться державними органами інформаційної безпеки з формува­ннями, що мають різноманітний (суспільний) стан (фізичні особи, юридичні особи, суб'єкти міжнародного права) і зловмисно створю­ють інформаційні загрози життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави. Інформаційна боротьба (рис. 3.9) включає комплекс заходів інформаційного забезпечення, інформаційного за­хисту і інформаційної протидії, що здійснюються за єдиним зами­слом і планом із метою захоплення і утримання інформаційної пере­ваги.

Інформаційне забезпечення [information support] в умовах ін­формаційної боротьби представляє комплекс заходів добування ін­формації про противника в умовах протиборства, збирання інфор­мації про свої сили і засоби, оброблення інформації і обмін нею між органами керування з метою організації і ведення бойових дій. Ре­зультативність інформаційного забезпечення залежить від багатьох факторів і умов, які кінець-кінців здійснюють вплив на два основних елементи: інформування органу керування і сприйняття одержаної ним інформації.

Інформування [advice, inform] — акт передавання органу керу­вання певної поточної інформації. У залежності від змісту інформа-

Розділ 3 Основи інформаційного протиборства

Рис. 3.9.Зміст інформаційної боротьби

ції інформування можна класифікувати наступним чином: інформу­вання правильне; правильне дезінформування; трансінформування; трансдезінформування.

Правильне інформування — це передавання органу керування неспотвореної інформації про істинну обстановку.

Правильне дезінформування — це передавання органу керу­вання неспотвореної інформації про неправдиву обстановку.

Трансінформування — це передавання органу керування трансінформації (інформація про істинну обстановку, трансформо­вана в інформацію про неправдиву обстановку).

89

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

Трансдезінформування— це передавання органу керування трансдезінформації (інформація про неправдиву обстановку, пере­творена в інформацію про правдиву обстановку).

Сприйняття інформації [information perception] — процес фор­мування в органі керування уявлення про обстановку, включаючи її кількісні і якісні параметри. Найбільш суттєві характеристики при цьому — розпізнавальні ознаки істинних і неправдивих елементів об­становки.

Ступінь відповідності уявлень органу керування про ці характе­ристики їхнім вихідним величинам створює передумови для вини­кнення різноманітних ситуацій боротьби інформаційної. Ці перед­умови реалізуються в залежності від того, наскільки інформація, що поступає, співвідноситься з образами істинних і неправдивих елемен­тів обстановки, які зберігаються в інформаційному кадастрі.

Різноманітність ситуацій інформаційної боротьби буде визнача­тися ступенем відповідності апріорної і поточної інформації про об­становку. Оцінка ступеня такої відповідності повинна проводитися на моделі прийняття органом керування інформаційного рішення.

Інформаційне рішення — це одиничний акт сприйняття орга­ном керування поточної інформації про обстановку і її віднесення до будь-якої відомості інформаційного кадастру.

Інформаційний кадастр [information cadastre] (франц. cadastre) — сукупність відомостей, необхідних для прийняття рішення органом керування. Інформаційний кадастр може мати вигляд двомірної матриці, стовпці якої відповідають тематичним розділам кадастру, а рядки — їхнім характеристикам.

Процес прийняття інформаційного рішення передує усім іншим етапам процесу мислення людини або етапам оброблення інформації у сучасних інформаційних системах. При моделюванні інформацій­ного рішення орган керування описується у вигляді інформаційної системи із самонавчанням, що сприймає поточну інформацію про обстановку.

Процедура прийняття інформаційного рішення полягає в послі­довній селекції і класифікації поточної інформації. Селекція і кла­сифікація здійснюється з використанням тезауруса апріорної інфор­мації, основу якого складає інформаційний кадастр. Одержана в ре­зультаті прийняття інформаційного рішення інформація доповнює тезаурус і змінює ступінь інформованості органу управління про об­становку.

Інформаційна протидія [information counteraction] — суку-

90

Розділ 3 Основи інформаційного протиборства

пність заходів інформаційної боротьби, спрямованих на протидіюінформаційному забезпеченню протиборчої сторони. Інформаційна протидія включає блокування добування, оброблення і обміну інфор­мацією та впровадження дезінформації на всіх етапах інформацій­ного забезпечення. Завдання інформаційної протидії вирішуються шляхом маскування, контррозвідки, придушення радіоелектронно­го і руйнування інформаційних систем противника.

Інформаційний захист [infosecurity] — це сукупність заходів захисту від інформаційної протидії противника, які включають дії з деблокування інформації, необхідної для вирішення завдань управ­ління, і блокування дезінформації, що розповсюджується і упрова­джується в систему управління. Інформаційний захист досягається проведенням контрольної розвідки, перевіркою інформації, захистом від вогневого ураження (захоплення) елементів систем інформацій­них, а також радіоелектронним захистом. Інформаційний захист під­вищує ефективність інформаційного забезпечення в умовах інформа­ційної протидії противника.

Радіоелектронний захист [radio electronic protection] — це су­купність заходів забезпечення стійкої роботи засобів управління і розвідки в умовах ведення противником радіоелектронної боротьби, застосування розвідувально-ударних комплексів, самонавідної зброї та усунення взаємного впливу радіоелектронних засобів.