6.2.2 Структура інформаційної системи
Підсистеми забезпечення інформаційної системи
Структуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин, що називаються підсистемами.
Підсистема [subsystem] — це частина системи, виділена за будь-якою ознакою.
Загальну структуру інформаційної системи можна розглядати як сукупність підсистем незалежно від сфери застосування. У цьому випадку говорять про структурну ознаку класифікації, а підсистеми називають забезпечуючими. Таким чином, структура будь-якої інформаційної підсистеми може бути представлена сукупністю забезпечуючих підсистем (рис. 6.8).
Рис. 6.8. Загальна структура інформаційної системи
Серед забезпечуючих підсистем звичайно виділяють інформаційне, технічне, математичне, програмне, організаційне й правове забез-
221
Частина II Основи безпеки інформаційних технологій
печення.
Інформаційне забезпечення
Призначення підсистеми інформаційного забезпечення полягає у своєчасному формуванні й видачі вірогідної інформації для прийняття управлінських рішень.
Інформаційне забезпечення [dataware] — сукупність єдиної системи класифікації й кодування інформації, уніфікованих систем документації, схем інформаційних потоків, що циркулюють в організації, а також методологія побудови баз даних.
Уніфіковані системи документів створюються на державному, галузевому й регіональному рівнях. Головна мета — це забезпечити відповідність різних сфер суспільного виробництва. Розроблені стандарти, де встановлюються вимоги:
до уніфікованих систем документів;
до уніфікованих форм документів різних рівнів управління;
до складу й структури реквізитів й показників;
до порядку впровадження, ведення й реєстрації уніфікованих форм документів.
Проте, незважаючи на існування уніфікованих форм документів, при обстеженні більшості організацій постійно виявляється цілий комплекс типових недоліків:
надзвичайно великий обсяг документів для ручного оброблення;
одні й ті ж показники часто дублюються в різних документах;
робота з великою кількістю документів відволікає спеціалістів виконання безпосередніх завдань;
наявні показники, які створюються, але не використовуються, і т.ін.
Тому усунення вказаних недоліків є одним із завдань, що стоять при створенні інформаційного забезпечення.
Схеми інформаційних потоків [data stream, data flow] відображають маршрути руху інформації та її обсяги, місця виникнення первинної інформації й використання результатної інформації. За рахунок аналізу структури подібних схем можна виробити заходи з удосконалення всієї системи.
Побудова схем інформаційних потоків, які дозволяють виявити обсяги інформації й провести її детальний аналіз, забезпечує:
виключення інформації, що дублюється або не використовується;
класифікацію і раціональне подання інформації.
222
Розділ 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти безпеки
При цьому докладно повинні розглядатися питання взаємозв'язку руху інформації по рівнях управління. Слід також виявити, які показники необхідні для прийняття управлінських рішень, а які ні. До кожного виконавця повинна поступати тільки та інформація, яка використовується.
Методологія побудови баз даних базується на теоретичних основах їх проектування. Для розуміння концепції методології можна привести основні ідеї у вигляді двох етапів, що практиці реалізуються послідовно.
1-й етап — обстеження всіх функціональних підрозділів фірми з метою:
зрозуміти специфіку й структуру її діяльності;
побудувати схему інформаційних потоків;
провести аналіз існуючої системи документообігу;
визначити інформаційні об'єкти та відповідний склад реквізитів (параметрів, характеристик), що описують їхні властивості й призначення.
2-й етап — побудова концептуальної інформаційно-логічної моделі для обстеженої на 1-му етапі сфери діяльності. У цій моделі повинні бути встановлені та оптимізовані всі зв'язки між об'єктами та їхніми реквізитами. Інформаційно-логічна модель є фундаментом, на якому буде створена база даних.
Для створення інформаційного забезпечення необхідно:
чітке розуміння мети, завдань, функцій всієї системи керування організацією;
виявлення руху інформації від моменту виникнення і до її використання на різних рівнях керування, представленої для аналізу у вигляді схем інформаційних потоків;
удосконалення системи документообігу;
наявність і використання системи класифікації й кодування;
володіння методологією створення концептуальних інформаційно-логічних моделей, що відображають взаємозв'язок інформації;
створення масивів інформації на машинних носіях, що потребує наявності сучасного технічного забезпечення.
Технічне забезпечення
Технічне забезпечення [hardware] — комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відпо-
223
Частина II Основи безпеки інформаційних технологій
відна документація на ці засоби й технологічні процеси.Комплекс технічних засобів складають:
комп'ютери будь-яких моделей;
засоби збирання, нагромадження, оброблення, передавання й виведення інформації;
засоби передавання даних і лінії зв 'язку;
оргтехніка і пристрої автоматичного знімання інформації;
експлуатаційні матеріали і т.ін.
Документацією оформляється попередній вибір технічних засобів, організація їх експлуатації, технологічний процес оброблення даних, технологічне оснащення. Документацію можна умовно розділити на три групи:
загальносистемну, що включає державні та галузеві стандарти з технічного забезпечення;
спеціалізовану, що містить комплекс методик із усіх етапів розробки технічного забезпечення;
нормативно-довідкову, що використовується для виконання розрахунків із технічного забезпечення.
До теперішнього часу склалися дві основні форми технічного забезпечення (форми використання технічних засобів): централізована та частково або повністю децентралізована.
Централізоване технічне забезпечення базується на використання в інформаційній системі великих ЕОМ та обчислювальних центрів.
Децентралізоване технічне забезпечення передбачає реалізацію функціональних підсистем на персональних комп'ютерах безпосередньо на робочих місцях.
Перспективним підходом слід рахувати, очевидно, частково децентралізований підхід — організацію технічного забезпечення на основі розподіленим мереж, що складаються з персональних комп'ютерів і великої ЕОМ для зберігання баз дани, загальних для будь-яких функціональних підсистем.
Математичне і програмне забезпечення
Математичне і програмне забезпечення — сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації мети та завдань інформаційної системи, а також нормального функціонування комплексу технічних засобів.
224
Розділ 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти безпеки
До засобівматематичного забезпечення [mathematical support] відносяться:
засоби моделювання процесів управління;
типові завдання управління;
методи математичного програмування, математичної статистики, теорії масового обслуговування і т.ін.
До складу програмного забезпечення входять загальноси-стемні та спеціальні програмні продукти, а також технічна документація.
До загальносистемного програмного забезпечення [general-system software] відносяться комплекси програм, орієнтовані на користувачів і призначені для виконання типових завдань оброблення інформації. Вони служать для розширення функціональних можливостей комп'ютерів, контролю й керування процесом оброблення даних.
Спеціальне (прикладне) програмне забезпечення [application (special) software] представляє собою сукупність програм, розроблених при створенні конкретної інформаційної системи. До його складу входять пакети прикладних програм, що реалізують моделі різного ступеню адекватності, що відображають функціонування реального об'єкта.
Технічна документація [engineering data, paperwork] на розробку програмних засобів повинна містити опис завдань, завдання на алгоритмізацію, математичну модель завдання, контрольні приклади.
Організаційне забезпечення
Організаційне забезпечення [organization support] — сукупність методів і засобів, які регламентують взаємодію персоналу з технічними засобами й між собою в процесі розробки та експлуатації інформаційної системи.
Організаційне забезпечення реалізує наступні функції:
аналіз існуючої системи управління організацією, де буде використовуватися інформаційна система, і виявлення завдань, що підлягають автоматизації;
підготовку завдань до виконання на комп'ютері, включаючи технічне завдання на проектування інформаційної системи й техніко-економічне обґрунтування її ефективності;
225
Частина II Основи безпеки інформаційних технологій
• розробку управлінських рішень відносно складу та структури організації, методології виконання завдань, спрямованих на підвищення ефективності системи управління.
Організаційне забезпечення створюється за результатами перед-проектного обстеження на першому етапі побудови баз даних.
Правове забезпечення
Правове забезпечення [legal support] — сукупність правових норм, що визначають створення, правовий статус і функціонування інформаційних систем, регламентують порядок одержання, перетворення та використання інформації.
Головною метою правового забезпечення є зміцнення законності.
До складу правового забезпечення входять закони, укази, постанови державних органів влади, накази, інструкції й інші нормативні документи міністерств, відомств, організацій, місцевих органів влади. У правовому забезпеченні можна виділити загальну частину, що регулює функціонування будь-якої інформаційної системи, і локальну частину, що регулює функціонування конкретної системи.
Право забезпечення етапів розробки інформаційної системи включає нормативні акти, зв'язані з договірними відносинами розробника й замовника й правовим регулюванням відхилень від договору.
Правове забезпечення етапів функціонування інформаційної системи включає:
статус інформаційної системи;
права, обов'язки й відповідальність персоналу;
правові положення окремих видів процесу керування;
порядок створення й використання інформації і т.ін.
- О.К.Юдін, в.М.Богуш
- Частина і
- 1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- 1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- 1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- 1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- 1.2.2 Політична безпека
- 1.2.3 Економічна безпека
- 1.2.4 Соціальна безпека
- 1.2.5 Воєнна безпека
- 1.2.6 Екологічна безпека
- 1.2.7 Науково-технологічна безпека
- 1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- 1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- 1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- 1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- 2.1 Поняття інформаційної безпеки
- 2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- 2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- 2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- 2.1.4 Види інформаційної безпеки
- 2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- 2.2 Загрози інформаційній безпеці
- 2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- 2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- 2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- 2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- 2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- 2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- 3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- 3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- 3.1.2 Інформаційна війна
- 3.1.3 Інформаційний тероризм
- 3.1.4 Інформаційна злочинність
- 3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- 3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- 3.2.2 Концепція інформаційної війни
- 3.2.3 Органи інформаційної війни
- 3.3 Основні форми інформаційної війни
- 3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- 3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- 3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- 3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- 3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- 3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- 3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- 3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- 3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- 3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- 3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- 3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- 3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- 3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- 3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- 4.1 Основні поняття психологічної війни
- 4.1.1 Поняття психологічної війни
- 4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- 4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- 4.2 Основи психологічних операцій
- 4.2.1 Зміст психологічних операцій
- 4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- 4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- 4.3 Технології психологічної війни
- 4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- 4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- 4.3.3 Форми психологічної війни
- 4.4 Методи впливу в психологічній війні
- 4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- 4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- 4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- 4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- 4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.1 Основні положення
- 4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- 4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- 5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- 5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- 5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- 5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- 5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- 5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- 5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- 5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- 5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- 5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- 5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- 5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- Частина II
- 6.1.2 Форми адекватності інформації
- 6.1.3 Міри інформації
- 6.1.4 Якість інформації
- 6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- 6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- 6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- 6.2.2 Структура інформаційної системи
- 6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- 6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- 6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- 6.3.1 Визначення інформаційної технології
- 6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- 6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- 6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- 7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- 7.1.1 Загальні положення
- 7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- 7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- 7.1.4 Класифікація джерел загроз
- 7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- 7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- 7.1.7 Ранжирування уразливостей
- 7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- 7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- 7.2.1 Основні визначення
- 7.2.2 Правовий захист
- 7.2.3 Організаційний захист
- 7.2.4 Інженерно-технічний захист
- 7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- 7.3.1 Архітектура відкритих систем
- 7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- 7.3.3 Процедури захисту
- 7.3.4 Сервісні служби захисту
- 7.3.5 Реалізація захисту
- 8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- 8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- 8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- 8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- 8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- 8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- 8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- 8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- 8.2.3 Політика безпеки
- 8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- 8.2.5 Профіль захисту
- 8.2.6 Проект захисту
- 8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- 8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- 8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- 8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- 8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- 8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- 8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- 9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- 9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- 9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- 9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- 9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- 9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- 9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- 9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- 9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- 9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- 9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- Частина III
- 10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- 10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- 10.4 Стан інформаційної безпеки України
- 10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- 11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- 11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- 11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- 11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- 11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- 11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- 11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- 11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- 11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- 11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- 11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- 12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- 12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- Словник додаткових термінів і понять
- 491 Бібліоґрафія
- 1 Основи національної безпеки держави 12
- 2Основні положення інформаційної безпеки 35
- 3 Основи інформаційного протиборства 52
- 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- 5 Основи державної інформаційної політики 186
- 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- 7 Основи безпеки інформаційних
- 8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- 9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- 10 Інформаційна безпека україни 397
- 11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- 12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- Інформаційна
- Безпека держави