4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни

Основні принципи вивчення об'єктів психологічної війни

Методика вивчення об'єктів психологічної війни представ­ляє сукупність взаємозв'язаних принципів, методів і організаційних заходів реалізації складного й довготривалого процесу збирання, оброблення й накопичення інформації про об'єкти психологічної вій­ни.

Принципи вивчення об'єктів психологічної війни — це

126

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека

принципи, які лежать в основі методики вивчення об'єктів психо­логічної війни:

• принцип достатності;

• принцип діяльністного підходу;

• принцип соціально-конфесіонального підходу;

• принцип цілеспрямованості;

• принцип об'єктивності.

Принцип достатності вимагає точного визначення того міні­муму інформації про противника, який необхідний і достатній для проведення цієї чи іншої психологічної операції. Важливо знати, які конкретні психологічні особливості об'єктів психологічного впливу слід виявляти. Крім того, необхідно правильно визначити, які мето­ди й прийоми збирання інформації слід використати для вирішення поставленого завдання.

Принцип діяльністного підходу орієнтує на одержання ін­формації про об'єкти шляхом аналізу змісту особистністнозначимої для них діяльності (воєнної, професійної, життєвої і т.ін.). Тільки на основі аналізу діяльності людей можна зробити обґрунтовані виснов­ки про їхню внутрішню сутність, зрозуміти мотивацію поведінки.

Принцип соціально-конфесіонального підходу вимагає ви­вчення об'єктів шляхом аналізу особливостей їхнього соціально-економічного, релігійного, етнічного й правового положення. Зви­чайно, існують суттєві психологічні відмінності між представника­ми різноманітних груп людей, які можна умовно виділити на основі вказаних ознак.

Принцип цілеспрямованості припускає наявність чітко ви­значеної мети, відповідно до якої організовується вивчення об'єктів впливу психологічного. Як правило, цією метою повинно бути роз­криття їхньої внутрішньої сутності: світогляду, потреб, мотивів і установок діяльності, специфіки поведінки. Виходячи з чітко постав­леної мети, складається план і програма вивчення об'єктів психологі­чного впливу, які дозволяють виявити саме ті особистністні й групові психологічні особливості, які визначені поставленою метою.

Принцип об'єктивності вимагає, щоб вивчення об'єктів здій­снювалося на основі всебічно перевірених фактів, що зіставлені між собою. Не можна допускати упередженість у тлумаченні, поясненні й оцінці цих фактів, а тим більше виходити зі своїх домислів і гіпотез.

127

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

Процес вивчення об'єктів психологічної війни

У процесі вивчення об'єктів психологічної війни виявляю­ться й оцінюються факти, необхідні для вивчення об'єктів психоло­гічної війни.

Зміст фактів визначається метою та завданнями психологічної війни. Як правило виявляють і оцінюють дві основні групи фактів.

До першої групи фактів відносяться:

• характер, спрямованість і специфіка суспільно-політичних і еко­номічних процесів у країні противника;

• ставлення різноманітних прошарків населення до зовнішньої і внутрішньої політики уряду;

• ступінь впливу різноманітних політичних партій і суспільних ор­ганізацій;

• ступінь популярності в суспільстві й збройних силах націоналі­стичних, мілітаристських, реваншистських, екстремістських ідей і поглядів;

• рівень матеріального, соціально-правового, побутового, медично­го забезпечення населення й збройних сил противника;

• зміст, форми та методи діяльності засобів масової інформації;

• ставлення різних категорій військовослужбовців і цивільного на­селення до можливої війни (антивоєнні й пацифістські виступи, акти цивільної непокори і т.ін.);

• ступінь інформованості населення й військовослужбовців про суть зовнішньої та воєнної політики уряду;

• характер ставлення населення до сусідніх країн, а також до по­тенційних противників і союзників.

До другої групи фактів відносяться:

• система комплектування й воєнно-професійної підготовки зброй­них сил противника;

• особливості підготовки морально-психологічної його військ;

• ступінь готовності військ до сучасної війни, сильні й слабкі сто­рони особового складу видів збройних сил, конкретних частин;

• морально-психологічний стан військ (бойовий дух, рівень дисци­пліни, розповсюдженість конфліктів між різноманітними катего­ріями військовослужбовців і т. ін.);

• ступінь інформованості військовослужбовців про воєнно-політичний курс свого вищого керівництва та ставлення до нього;

• ступінь активності й зміст діяльності органів психологічної війни

128

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека

противника;

• традиційне ставлення потенційного противника до військовопо­лонених, до цивільного населення окупованих районів;

• традиційне ставлення до товаришів по службі в бою (взаємови­ручка, турбота про поранених і т.ін.).

Основні методи вивчення об'єктів психологічної війни

Достовірність фактів, що встановлюють у процесі вивчення об'є­ктів залежить від ряду обставин. Найбільше значення в цьому плані мають методи вивчення об'єктів психологічної війни.

Для вивчення об'єктів психологічної війни використовується си­стема методів, до яких звичайно відносять методи спостереження, експерименту, опитування, вивчення документів, радіоперехоплен­ня, узагальнення незалежних характеристик, узагальнення та соціо­логічної й психологічної статистики.

Метод спостереження є найбільш розповсюдженим способом вивчення об'єктів психологічної війни, за допомогою якого здійсню­ється цілеспрямоване, організоване, спеціально фіксоване сприйня­ття дій і поведінки об'єктів у різноманітних умовах без утручан­ня в їхній перебіг. Об'єктом для спостереження може бути особовий склад противника на полі бою, військовополонені, населення зайня­тих (звільнених) районів. Спостереження доповнюється оглядом мі­сцевості, яка залишена противником.

Спостереження буває систематичним (постійним) і несистема­тичним (епізодичним). Проте в усіх випадках воно планується й здій­снюється за певною послідовністю:

• чітко визначається мета спостереження;

• указується його об'єкт і предмет (ситуації, які дозволяють одер­жати необхідні відомості);

• формулюються основні завдання, конкретизується вид або спосіб спостереження;

• підготовляється певне місце для спостереження і визначається час спостереження;

• розробляється процедура фіксації результатів спостереження;

• здійснюється збирання інформації (власне спостереження);

• виконується оброблення й аналіз одержаної інформації. Метод експерименту передбачає активне втручання фахівців

психологічної війни у діяльність об'єкта, що вивчається, з метою одержання інформації. Для цього об'єкт ставиться у відповідні умо-

129

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

ви, а потім здійснюється спостереження за його діями. Загальна ло­гіка експерименту полягає у тому, щоб поставити об'єкт вивчення у незвичайну для нього ситуацію.

Розрізняють штучний і натурний експеримент. Недоліком шту­чного експерименту є те, що він здійснюється при обмежених можли­востях (фактично його можна проводити тільки на військовополоне­них, або разом із бойовими частинами в ході спеціальних операцій). До того ж об'єкти майже завжди здогадуються, що їх вивчають. На­турний експеримент здійснюється в умовах, коли об'єкти вивчення знаходяться у своїх звичайних умовах, і не підозрюють про те, що за ними пильно спостерігають.

Метод опитування передбачає прямі відповіді об'єктів психо­логічного вивчення на конкретні питання фахівців психологічної вій­ни.

Опитування — це метод збирання первинної інформації шля­хом звернення із запитаннями до певної групи людей. За допомогою опитування отримують як фактичну інформацію (інформацію про події), так і відомості про погляди, оцінки і особисті думки опитува­них.

Опитування може бути письмовим, коли питання задають пи­сьмово; усним, коли їх задають усно; у формі бесіди (інтерв'ю), коли встановлюється особистий контакт з об'єктом вивчення. У воєнних умовах найбільш розповсюдженим і найбільш значним видом опиту­вання є допит військовополонених (перебіжчиків).

Метод вивчення документів полягає у використанні для ви­вчення об'єктів психологічної війни документів, в тому числі архів­них.

У мирний час такими документами можуть бути:

• офіційні державні документи ймовірного противника та інших держав;

• аналітичні матеріали спеціалізованих науково-дослідних органі­зацій і закладів;

• архівні джерела;

• вітчизняна й зарубіжна преса;

• спеціальна література;

• передачі радіо й телебачення і т.ін.

У бойовій обстановці найважливішими джерелами інформації психологічного характеру є розвідувальні відомості та трофей­ні документи, матеріали радіоперехоплення і т.ін. Фахівці знахо­дять у них відомості, які характеризують політичний і морально-

130

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека

психологічний стан військовослужбовців і населення противника,а також дані, які необхідні для підготовки пропагандистських і інформаційно-довідкових матеріалів.

Радіоперехоплення [radiointerseption] це перехоплення інфор­мації шляхом виявлення, приймання та реєстрації радіовипроміню­вання з метою подальшого розкривання змісту повідомлень, які пе­редаються за допомогою різноманітних засобів радіозв'язку; спосіб радіорозвідки.

Метод узагальнення незалежних характеристик передба­чає аналіз інформації про ці чи інші об'єкти, що одержується з не­залежних джерел (від різних людей). Він доповнює всі інші методи вивчення об'єктів психологічної війни та дозволяє спочатку зістав­ляти різні відомості про одні і ці ж об'єкти, а потім за допомогою математичного й статистичного оброблення цих відомостей форму­лювати достовірні висновки про їхні психологічні особливості.

Метод узагальнення соціологічної та психологічної стати­стики дозволяє завчасно виділити й осмислити важливі особливості майбутніх об'єктів психологічного впливу, дає можливість зробити слушні прогнози, будувати моделі можливих психологічних опера­цій.

Зокрема, шляхом узагальнення результатів попередніх бойових дій вдається будувати ймовірні прогнози схильності учасників зброй­ного протиборства до психологічних впливів і поділити їх на наступні чотири категорії:

• тих, хто схвалює воєнні дії і бере в них активну участь (ідейні противники протиборчої сторони, патріоти й націоналісти, аван­тюристи, найманці і т. ін.);

• особи, що схвалюють збройне протиборство, проте уникають осо­бистої участі в ньому (такі люди попадають на фронт не за своїми внутрішніми переконаннями, а внаслідок призову резервістів, за­гальної мобілізації, безвихідної ситуації і т.ін.);

• особи, що в принципі не бажають воювати за свою державу і відкрито (або приховано) підтримують ідеологію, політику про­тиборчої сторони (такі особи не згідні з існуючим у країні полі­тичним устроєм, але пориваються на фронт із метою переходу на сторону противника, або вирушають служити в результаті мобі­лізації) ;

• особи, які не бажають брати участі у війні ні на цій, ні на іншій стороні із-за свого світогляду (пацифісти, деякі віруючі, занепо­коєні виключно особистою безпекою і т. ін.), але потрапили на

131

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

фронт у результаті мобілізації.

Вивчення об'єктів психологічної війни передбачає у першу чер­гу організацію роботи органів психологічної війни, спрямованої на збирання й аналіз відомостей, що характеризують об'єкти психоло­гічного впливу відповідно до процесу вивчення об'єктів психологі­чної війни. Сукупність спеціальних документів, що складаються в ході вивчення об'єктів психологічної війни, називаються інформа­ційними документами органів психологічної війни

До таких документів відносяться: довідки-досьє, картотеки, фор­муляри на конкретні підрозділи та частини збройних сил противни­ка.

Крім того, складаються інформаційні документи про ідеологі­чну (соціально-політичну) ситуацію в окремих країнах (регіонах), морально-політичний стан особового складу збройних сил і населе­ння, політичне обличчя воєнних і державних діячів. На додаток до них накопичуються та узагальнюються відомості про поточні події у зарубіжних країнах, які можуть подаватися у формі зведень по­точної інформації зарубіжних агентств, тематичних реферативних оглядів, вибіркових реферативних оглядів, довідкових матеріалів.