10.1. Поняття, підстави та види представництва
Представництво — це правовідношення, відповідно до якого одна сторона (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов'язки.
Завдяки представництву стає можливою реалізація цивільних прав недієздатними особами, малолітніми. Необхідність представництва зумовлена також тим, що інколи громадянин внаслідок тривалої відсутності, хвороби, браку часу чи кваліфікації не має можливості особисто отримати заробітну плату, пенсію, поштовий переказ, керувати транспортним засобом, продати чи купити квартиру, кваліфіковано виступити в суді. В цих випадках допомогу йому надає представник.
Юридичні особи завдяки представництву мають можливість оперативно і кваліфіковано укладати договори, захищати свої інтереси в суді за допомогою кваліфікованих юристів чи інших фахівців.
Представництво характеризується такими ознаками:
• цивільні права та обов'язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;
• представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється);
• представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи;
• представник діє виключно в межах наданих йому повноважень;
• правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє. Якщо укладений представником правочин спричинив для контрагента збитки, то зобов'язаною стороною буде не представник, а та особа, яка надала йому повноваження для вчинення цього правочину.
В широкому розумінні термін "представництво" охоплює відносини, які існують між особами, коли одна з них діє за іншу або під її контролем. Тому нерідко цим терміном користуються і тоді, коли йдеться про комісію, торгове представництво, відносини з брокерами, маклерами, адвокатами.
Дії представника особи спричиняють певні правові наслідки для інших лише в тому разі, коли представництво є належним і здійснюється в межах наданих повноважень.
Повноваження — це право однієї особи виступати представником іншої особи. Підставами виникнення повноважень, тобто тими юридичними фактами, з наявністю яких закон пов'язує виникнення повноважень, є:
• волевиявлення особи, яка бажає мати представника, виражене у встановленій законом формі. Це волевиявлення може бути виражене або в договорі доручення, або найчастіше у вигляді довіреності;
• призначення або обрання особи на посаду, виконання обов'язків якої вимагає певних юридичних дій від імені іншої особи:
— призначення або обрання керівником підприємства;
— призначення на певну посаду на підприємстві чи в установі, яка надає послуги населенню шляхом укладання договорів (касир, продавець, приймальник, гардеробник). Повноваження цих осіб відображені у відповідних відомчих положеннях, інструкціях. Довіреність їм не потрібна, оскільки вони виконують обов'язки за посадою у службовий час, а обсяг їхніх повноважень випливає із обстановки, в якій вони працюють. Водночас коли, наприклад, продавцеві доручається укласти договір охорони, то звичайно, при цьому вже вимагається довіреність, оскільки ця особа припиняє бути представником за посадою, а мусить набути повноважень представника за довіреністю;
— призначення опікуном;
— наявність адміністративного акта, що дозволяє особі вчиняти певні дії як представникові іншої особи. Наприклад, дозвіл органів опіки та піклування, який надано опікунові для укладення конкретної угоди, що виходить за межі побутової (п. 4.7 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. № 34/166/131/88);
— відносини материнства, батьківства, усиновлення, удочеріння, які відповідним порядком оформлені;
— спільне ведення фермерського господарства, оскільки інтереси такого господарства представляє голова господарства;
— членство в кооперативі, спілці, об'єднанні, за статутом якого інтереси цього об'єднання представляє голова.
Отже, залежно від того, на чому будуються повноваження представника, можна розрізняти представництво за законом (або законне, обов'язкове) і представництво за договором (або договірне, добровільне).
Представництво за законом має місце тоді, коли особа представника, коло її повноважень і самі випадки такого представництва визначаються певними нормативними актами (ЦК, СК тощо). До призначення представника той, кого представляють, у таких випадках ніякого відношення не має.
Різновидом такого представництва є так зване статутне представництво, коли відповідно до статуту чи положення керівний працівник (директор, ректор, начальник, голова) наділений повноваженнями виступати у цивільному обігу від імені юридичної особи.
Представництво за договором — це таке представництво, яке виникає в результаті правочину між представником та особою, яку він представляє. Для здійснення такого представництва потрібно отримати довіреність, яку той, кого представляють, видає представникові як доказ наданих йому повноважень.
Представництво в цивільному праві відрізняється від представництва суміжних правових інститутів, наприклад, від представництва судового або процесуального. Процесуальне представництво має місце як в цивільному, так і у кримінальному процесах. Метою представництва в цивільному праві є здійснення представником від імені і за рахунок того, кого представляють, певних юридичних дій (укладення договорів тощо), метою судового представництва є захист представником у суді інтересів тієї чи іншої сторони.
Якщо в цивільному праві при укладенні договору представник завжди замінює того, кого він представляє, то в судовому представництві поруч із представником може діяти й особа, інтереси якої представляються.
Нарешті, якщо коло повноважень представника в цивільному праві повністю визначається довірителем, то при судовому представництві загальні права представника передбачені в законі, і тільки деякі права можуть бути застережені в довіреності.
- Глава 15. Захист права власності
- Глава 16. Право інтелектуальної власності
- 25.1. Загальна характеристика договору
- 31.1. Загальна характеристика
- 32.1. Загальні положення
- Глава 37. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Глава 35. Зобов'язання із односторонніх дій
- Глава 1. Загальні положення
- 1.1. Поняття цивільного права
- 1.2. Предмет цивільного права
- 1.3. Метод правового регулювання
- 1.4. Принципи цивільного права
- 1.5. Система цивільного права
- 1.6. Цивільне законодавство
- 1.7. Недійсність нормативних актів
- 1.8. Дія цивільних законів
- 1.9. Аналогія закону і аналогія права
- 1.10. Значення судової практики
- Глава 2. Наука цивільного права
- 2.1. Поняття науки цивільного права
- 2.2. Класична література з цивільного права
- 2.3. Радянська навчальна література з цивільного права
- 2.4. Вітчизняна цивілістика
- Глава 3. Цивільні правовідносини
- 3.1. Поняття цивільних правовідносин
- 3.2. Суб'єкти цивільних правовідносин
- 3.3. Об'єкти цивільних правовідносин
- 3.4. Зміст цивільного правовідношення
- 3.5. Види цивільних правовідносин
- 3.6. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- Глава 4. Фізичні особи
- 4.1. Поняття та ознаки цивільної правоздатності
- 4.2. Цивільна дієздатність
- 4.3. Обмеження цивільної дієздатності
- 4.4. Визнання фізичної особи недієздатною
- 4.5. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- 4.6. Оголошення фізичної особи померлою
- 4.7. Опіка та піклування
- Глава 5. Юридичні особи
- 5.1. Поняття та ознаки юридичної особи
- 5.2. Створення юридичної особи
- 5.3. Припинення юридичної особи
- 5.4. Види юридичних осіб
- 5.5. Господарські товариства
- Глава 6. Держава та територіальні громади як суб'єкти цивільних правовідносин
- Глава 7. Об'єкти цивільних прав
- 7.1. Поняття об'єкта цивільного права
- 7.3. Результати роботи та послуги
- 7.4. Гроші
- 7.5. Цінні папери
- 7.6. Види цінних паперів
- Глава 8. Особисті немайнові права
- 8.1. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
- 8.2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- 8.3. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- Глава 9. Правочини
- 9.1. Поняття та види правочинів
- 9.2. Класифікація правочинів
- 9.3. Умови дійсності правочину
- 9.4. Форма правочину
- 9.5. Правові наслідки порушення форми правочину
- 9.6. Нікчемні правочини
- 9.7. Оспорювані правочини
- 9.8. Правові наслідки визнання правочину недійсним
- Глава 10. Представництво
- 10.1. Поняття, підстави та види представництва
- 10.2. Довіреність та її види
- 10.3. Довіреності, які видаються організаціями на одержання певних цінностей
- 10.4. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень
- Глава 11. Строки
- 11.1. Поняття та види строків у цивільному праві
- 11.2. Поняття та види строків позовної давності
- 11.3. Початок перебігу строків позовної давності
- 11.4. Зупинення, переривання та поновлення перебігу позовної давності
- Глава 12. Відповідальність в цивільному праві
- 12.1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- 12.2. Форми і види цивільно-правової відповідальності
- 12.3. Умови цивільно-правової відповідальності
- Глава 13. Право власності. Речові права
- 13.1. Поняття та зміст права власності
- 13.2. Підстави набуття права власності
- 13.3. Момент виникнення права власності за договором
- 13.4. Підстави припинення права власності
- 13.5. Право спільної власності
- 13.6. Переважне право купівлі
- 13.7. Поняття та види речових прав
- 13.8. Сервітути. Емфітевзис. Суперфіцій
- Глава 14. Спадкове право
- 14.1. Поняття спадкування. Спадщина
- 14.2. Час і місце відкриття спадщини
- 14.3. Спадкування за заповітом
- 14.4. Заповідальний відказ. Заповідальне покладання
- 14.5. Форма заповіту
- 14.6. Складання заповіту з умовою
- 14.7. Секретний заповіт
- 14.8. Обов'язкова частка у спадщині
- 14.9. Спадковий договір
- 14.10. Спадкування за законом
- 14.11. Усунення від спадщини
- 14.12. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини
- Глава 15. Захист права власності
- 15.1. Поняття та засоби захисту права власності
- 15.2. Віндикаційний позов як засіб захисту права власності
- 15.3. Негаторний позов і позов про визнання права власності як засоби захисту права власності
- 15.4. Інші цивільно-правові засоби захисту права власності
- Глава 16. Право інтелектуальної власності
- 16.1. Поняття та суб'єкти права інтелектуальної власності
- 16.2. Об'єкти права інтелектуальної власності
- 16.3. Поняття авторського права
- 16.4. Об'єкти авторського права
- 16.5. Суб'єкти авторського права
- 16.6. Права автора
- 16.7. Види авторських договорів
- 16.8. Суміжні права
- 16.9. Захист авторських та суміжних прав
- 16.10. Право промислової власності
- 16.11. Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- Глава 17. Загальні положення про зобов'язання
- 17.1. Поняття та види цивільно-правових зобов'язань
- 17.2. Підстави виникнення зобов'язань
- 17.3. Сторони в зобов'язанні
- 17.4. Виконання зобов'язання
- 17.5. Предмет, спосіб, час і місце виконання зобов'язання
- 17.6. Підстави припинення зобов'язань
- Глава 18. Види забезпечення виконання зобов'язань
- 18.1. Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань
- 18.2. Неустойка та її види
- 18.3. Порука та гарантія
- 18.4. Завдаток
- 18.5. Застава
- 18.6. Притримання
- Глава 19. Загальні положення про договори
- 19.1. Поняття договору, його зміст та форма
- 19.2. Класифікація договорів
- 19.3. Порядок укладення договорів
- 19.4. Зміна та розірвання договору
- Глава 20. Договір купівлі-продажу
- 20.1. Загальна характеристика договору
- 20.2. Обов'язки сторін за договором купівлі-продажу
- 20.3. Відповідальність сторін за неналежне виконання договору купівлі-продажу
- 20.4. Роздрібна купівля-продаж
- 20.5. Права покупця при купівлі товарів належної якості
- 20.6. Купівля-продаж житлових будинків (квартир)
- Глава 21. Договір поставки
- Глава 22. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- Глава 23. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- Глава 24. Договір довічного утримання (догляду). Рента
- Глава 25. Договір майнового найму (оренди)
- 25.1. Загальна характеристика договору
- 25.2. Права та обов'язки сторін
- 25.3. Припинення договору найму. Доля поліпшень
- 25.4. Договір лізингу
- Глава 26. Договір найму житлового приміщення
- 26.1. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення
- 26.2. Права наймача житлового приміщення
- 26.3. Обов'язки сторін
- 26.4. Припинення договору
- Глава 27. Договір позички
- Глава 28. Договір підряду
- 28.1. Загальна характеристика
- 28.2. Обов'язки сторін
- 28.3. Договір побутового підряду
- 28.4. Договір будівельного підряду
- Глава 29. Транспортні договори
- 29.1. Транспортне законодавство
- 29.2. Поняття та види транспортних договорів
- 29.3. Поняття та види перевезень
- 29.4. Договір перевезення вантажу
- 29.5. Відповідальність перевізника за збереженість вантажу
- 29.7. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за недостачу, пошкодження та псування вантажу
- 29.8. Договір перевезення пасажира та багажу
- Глава 30. Страхові зобов'язання
- 30.1. Загальні положення
- 30.2. Договір страхування
- 30.3. Обов'язки сторін за договором страхування
- 30.4. Підстави звільнення страховика від виплати страхової суми чи відшкодування
- Глава 31. Договір зберігання
- 31.1. Загальна характеристика
- 31.2. Зберігання на товарному складі
- 31.3. Спеціальні види зберігання
- Глава 32. Договір охорони
- 32.1. Загальні положення
- 32.2. Договір охорони об'єктів
- 32.3. Договір охорони квартири
- Глава 33. Договір доручення. Договір комісії
- 33.1. Загальна характеристика договору доручення
- 33.2. Загальна характеристика договору комісії
- 33.3. Комісійна торгівля непродовольчими товарами
- 33.4. Договір управління майном
- Глава 34. Кредитно-розрахункові відносини
- 34.1. Договір позики
- 34.2. Кредитний договір
- 34.3. Договір факторингу
- 34.4. Ліцензійний договір
- 34.5. Договір комерційної концесії
- Глава 35. Зобов'язання із односторонніх дій
- 35.1. Публічна обіцянка винагороди
- 35.2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- 35.3. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- 35.4. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- 35.5. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- Глава 36. Деліктні зобов'язання
- 36.1. Поняття зобов'язань із заподіяння шкоди
- 36.2. Система деліктів
- 36.3. Відповідальність за шкоду, завдану органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування
- 36.4. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду
- 36.5. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- 36.6. Відповідальність за шкоду, завдану особами з пороками волі
- 36.7. Відшкодування шкоди, завданої в стані крайньої необхідності
- 36.8. Відшкодування моральної шкоди
- 36.9. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- Глава 37. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави