33.1. Загальна характеристика договору доручення

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ч. 1 ст. 1000 ЦК)

Найважливішою характерною ознакою договору доручення є те, що довірений вчиняє доручені йому дії не від свого імені, не за свій рахунок, а від імені довірителя і за його рахунок.

Серед особливостей назвемо такі:

• це фідуціарний договір (тобто укладається на особливій довірі до контрагента);

• договір може бути як безвідплатним, так і відплатним;

• сторони можуть в будь-який час в односторонньому порядку розірвати договір.

Це — консенсуальний договір. Законодавець не встановлює спеціальних вимог щодо форми договору доручення, тобто форма договору залежить від суми договору та суб'єктного складу. Якщо договір укладено в усній формі, повноваження повіреного мають бути підтверджені довіреністю.

На відміну від підряду, де предметом договору виступає результат виконаної роботи, предметом договору доручення є юридичні дії повіреного.

Довіритель зобов'язаний:

• визначити конкретний перелік дій, які необхідно вчинити;

• видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення;

• забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;

• відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення;

• прийняти належно виконане;

• виплатити повіреному винагороду, якщо це передбачено договором, якщо вона йому належить.

Обов'язки повіреного:

• особисто виконати надане йому доручення. Повірений має право передати виконання іншій особі, якщо це передбачено дорученням або зумовлено необхідністю захисту інтересів до вірителя;

• повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення;

• після виконання доручення передати довірителю все виконане;

• надати звіт про виконання;

Крім загальних підстав, договір припиняється також у випадках:

• відмови довірителя або повіреного від договору. Якщо така відмова зумовила настання збитків у довірителя, який не міг по-іншому захистити свої інтереси, повірений зобов'язаний відшкодувати такі збитки;

• визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

• смерті довірителя або повіреного. У разі смерті повіреного його спадкоємці повинні повідомити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі, документи та передати їх довірителеві.