7.6. Види цінних паперів

В Україні в цивільному обігу можуть перебувати такі групи та види цінних паперів:

1) пайові, які засвідчують участь у статутному капіталі, на дають з власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку;

2) боргові, які засвідчують відносини позики і зобов'язання сплатити у визначений строк певні кошти;

3) похідні, випуск та обіг яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж цінних паперів або інших фінансових чи товарних ресурсів;

4) товаророзпорядчі, які надають їх держателю право розпоряджатися майном, вказаним в документах.

Класифікація цінних паперів може проводиться за різними ознаками.

Документарні і бездокументарні цінні папери. Сама назва свідчить про те, що документарні цінні папери випускаються у вигляді документів, виконаних на матеріальних (переважно паперових) носіях, у яких закріплюються необхідні реквізити цінного папера. Однією із необхідних умов передачі документарних цінних паперів є передача документа.

При випуску бездокументарних цінних паперів вся інформація, яка традиційно була вміщена у тексті документарного цінного папера, зберігається у спеціальному електронному реєстрі. Для передачі бездокументарного цінного папера необхідно внести зміни до електронного реєстру.

Документарні іменні цінні папери передаються шляхом:

а) безпосереднього вручення документа новому власнику;

б) внесення імені нового власника у реєстр власників іменних цінних паперів.

Цінні папери іменні, ордерні та на пред'явника. Іменні цінні папери виписуються на ім'я конкретної особи, яка тільки і може реалізувати закріплене цим папером суб'єктивне право.

Ордерним цінним папером є такий документ, держатель якого визначений як зазначене у ньому право, якщо на ньому зупиняється безперервний ряд передавальних написів (індосаментів).

Цінний папір на пред'явника, на відміну від іменного, не містить вказівки на конкретну особу. Для передачі цінних паперів на пред'явника достатньо їх фактично передати.

Перелік видів цінних паперів закріплений у ст. З Закону України від 18 червня 1991 р. "Про цінні папери і фондову біржу" (в редакції Закону від 3 червня 1999 p.):

1) акції;

2) облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;

3) облігації місцевих позик;

4) облігації підприємств;

5) казначейські зобов'язання республіки;

6) ощадні сертифікати;

7) інвестиційні сертифікати;

8) векселі;

9) приватизаційні папери;

10) заставні;

11) іпотечні цінні папери.

Спеціальними нормативними актами (Кодексом торговельного мореплавства, законами України від 16 квітня 1991 р. "Про зовнішньоекономічну діяльність", від 2 жовтня 1992 р. "Про заставу", Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, передбачені такі види цінних паперів: коносаменти, чеки, складські свідоцтва, бони в іноземній валюті та ін.

Акцією є цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в товаристві, право на участь в управлінні ним, дає право його власникові (акціонеру) на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими. Привілейовані акції порівняно із простими дають переважне право на одержання дивідендів, що найчастіше виражається у фіксованому дивіденді, який не залежить від прибутку товариства, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації.

Облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента, якщо інше не передбачено умовами випуску.

Векселем визнається цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя.

Випускаються два види векселів: простий і переказний. Платником за простим векселем є векселедавець, а за переказним — третя особа.

Коносаментом є товаророзпорядчий документ, який посвідчує право його держателя розпоряджатися зазначеним в коносаменті вантажем і отримати вантаж після завершення перевезення.

Ощадним сертифікатом визнається письмове свідчення банку про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів за ним.