15.4. Інші цивільно-правові засоби захисту права власності
Порушене право власності власник не завжди може захистити речово-правовими позовами. Але це не означає, що порушене право не підлягає захисту взагалі.
Серед цивільно-правових засобів захисту права власності важливе місце посідають зобов'язання, що випливають з порушення договору, та зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
Законодавець зобов'язує особу, яка порушила договір чи завдала шкоди, відшкодувати шкоду в повному обсязі. Порушені зобов'язання повинні бути виконані в натурі, тому при заподіянні шкоди особа, яка відповідає за вчинену шкоду, зобов'язана відшкодувати її в натурі (тобто надати річ такого ж роду, такої ж якості, виправити недоліки речі тощо), або у випадку, коли це зробити неможливо, повністю відшкодувати збитки.
Особа може укласти ряд цивільно-правових договорів, за якими в її власність (оперативне управління, повне господарське відання) може переходити майно — купівля-продаж, міна, бартер, контрактація, поставка тощо.
Так, у разі невиконання продавцем свого обов'язку надати якісну річ покупець відповідно до ст. 14 Закону України від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 15 грудня 1993 р.) має право вимагати від продавця або виготівника:
а) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;
б) заміни на аналогічний товар належної якості;
в) відповідного зменшення його купівельної ціни;
г) заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.
Після прийняття Закону України від 4 березня 1992 р. "Про приватизацію державного житлового фонду" в судовій практиці стали поширеними позови про порушення прав покупців за договорами купівлі-продажу квартир. Досить типовою є справа, розглянута Мінським районним судом м. Києва за позовом Н. до П. про усунення недоліків у користуванні власністю. На підставі договору купівлі-продажу Н. став власником квартири, але її колишній хазяїн з квартири не виписався, внаслідок чого позивач не лише ніс додаткові витрати, пов'язані з оплатою комунальних послуг, а й повною мірою не міг реалізувати своє право на зазначену квартиру, оскільки П. вважався її наймачем. Суд задовольнив вимоги Н. і поклав на паспортний відділ обов'язок виписати відповідача з квартири. Хоча у наведеному прикладі позивач акцентував увагу в своїй заяві на усуненні перешкод в користуванні майном, проте це був не негаторний позов, а зобов'язально-правовий, оскільки відповідач неналежним чином виконав свої обов'язки як продавець. За договором поставки продукції у разі поставки продукції, яка не відповідає стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) чи умовам договору, замовник за договором може стягнути з постачальника штраф у розмірі 20% від суми неякісної продукції, а також має право вимагати заміни продукції чи відмовитися від її прийняття і оплати, а якщо вона оплачена — вимагати повернення сплачених сум.
За договором застави заставодержатель зобов'язаний вживати заходів, необхідних для збереження предмета закладу, і відповідає перед заставодавцем за втрату чи недостачу предмета закладу у розмірі втраченого майна.
Отже, застосування цивільно-правових засобів захисту прав власника у вигляді зобов'язальних позовів залежить як від предмета договору, порушеного договірного зобов'язання, так і від конкретного виду договору.
Цивільне право забезпечує захист права власності насамперед шляхом витребування власності з чужого незаконного володіння в натурі, а якщо це неможливо, то заміною його майном, рівноцінним і такого ж роду. З цією метою, як вже вказувалося, застосовуються як речові, так і зобов'язальні позови (речові — про повернення майна власнику з чужого незаконного володіння, договірні — про повернення індивідуально визначеного майна, договірні і недоговірні — про поновлення речового складу майна).
Тільки в тих випадках, коли у відповідача відсутнє майно або його неможливо витребувати, або у встановленому судовому порядку майно недоцільно повернути чи замінити майном такого ж роду, вступає в дію зобов'язально-правовий інститут відшкодування збитків, пов'язаних із неправомірним знищенням, використанням або відчуженням майна.
Наприклад, якщо трикотажна фабрика (відповідач) отримала помилково адресовану їй тканину і виготовила з неї відповідні товари, то може йтися лише про відшкодування збитків, пов'язаних з неправомірним використанням чужого майна у зв'язку з неможливістю повернення його в натурі.
За своїм фактичним і правовим результатом віндикація і надання власникові такої само речі з родовими ознаками дуже схожі. Різниця полягає в тому, що при віндикації повертається та сама річ, а не подібна. Можливе також поєднання речових і зобов'язальних позовів: власникові повертається річ і водночас боржник зобов'язаний відремонтувати її і відшкодувати збитки, пов'язані з несвоєчасним поверненням.
РОЗДІЛ III. АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ
- Глава 15. Захист права власності
- Глава 16. Право інтелектуальної власності
- 25.1. Загальна характеристика договору
- 31.1. Загальна характеристика
- 32.1. Загальні положення
- Глава 37. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Глава 35. Зобов'язання із односторонніх дій
- Глава 1. Загальні положення
- 1.1. Поняття цивільного права
- 1.2. Предмет цивільного права
- 1.3. Метод правового регулювання
- 1.4. Принципи цивільного права
- 1.5. Система цивільного права
- 1.6. Цивільне законодавство
- 1.7. Недійсність нормативних актів
- 1.8. Дія цивільних законів
- 1.9. Аналогія закону і аналогія права
- 1.10. Значення судової практики
- Глава 2. Наука цивільного права
- 2.1. Поняття науки цивільного права
- 2.2. Класична література з цивільного права
- 2.3. Радянська навчальна література з цивільного права
- 2.4. Вітчизняна цивілістика
- Глава 3. Цивільні правовідносини
- 3.1. Поняття цивільних правовідносин
- 3.2. Суб'єкти цивільних правовідносин
- 3.3. Об'єкти цивільних правовідносин
- 3.4. Зміст цивільного правовідношення
- 3.5. Види цивільних правовідносин
- 3.6. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- Глава 4. Фізичні особи
- 4.1. Поняття та ознаки цивільної правоздатності
- 4.2. Цивільна дієздатність
- 4.3. Обмеження цивільної дієздатності
- 4.4. Визнання фізичної особи недієздатною
- 4.5. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- 4.6. Оголошення фізичної особи померлою
- 4.7. Опіка та піклування
- Глава 5. Юридичні особи
- 5.1. Поняття та ознаки юридичної особи
- 5.2. Створення юридичної особи
- 5.3. Припинення юридичної особи
- 5.4. Види юридичних осіб
- 5.5. Господарські товариства
- Глава 6. Держава та територіальні громади як суб'єкти цивільних правовідносин
- Глава 7. Об'єкти цивільних прав
- 7.1. Поняття об'єкта цивільного права
- 7.3. Результати роботи та послуги
- 7.4. Гроші
- 7.5. Цінні папери
- 7.6. Види цінних паперів
- Глава 8. Особисті немайнові права
- 8.1. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
- 8.2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- 8.3. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- Глава 9. Правочини
- 9.1. Поняття та види правочинів
- 9.2. Класифікація правочинів
- 9.3. Умови дійсності правочину
- 9.4. Форма правочину
- 9.5. Правові наслідки порушення форми правочину
- 9.6. Нікчемні правочини
- 9.7. Оспорювані правочини
- 9.8. Правові наслідки визнання правочину недійсним
- Глава 10. Представництво
- 10.1. Поняття, підстави та види представництва
- 10.2. Довіреність та її види
- 10.3. Довіреності, які видаються організаціями на одержання певних цінностей
- 10.4. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень
- Глава 11. Строки
- 11.1. Поняття та види строків у цивільному праві
- 11.2. Поняття та види строків позовної давності
- 11.3. Початок перебігу строків позовної давності
- 11.4. Зупинення, переривання та поновлення перебігу позовної давності
- Глава 12. Відповідальність в цивільному праві
- 12.1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- 12.2. Форми і види цивільно-правової відповідальності
- 12.3. Умови цивільно-правової відповідальності
- Глава 13. Право власності. Речові права
- 13.1. Поняття та зміст права власності
- 13.2. Підстави набуття права власності
- 13.3. Момент виникнення права власності за договором
- 13.4. Підстави припинення права власності
- 13.5. Право спільної власності
- 13.6. Переважне право купівлі
- 13.7. Поняття та види речових прав
- 13.8. Сервітути. Емфітевзис. Суперфіцій
- Глава 14. Спадкове право
- 14.1. Поняття спадкування. Спадщина
- 14.2. Час і місце відкриття спадщини
- 14.3. Спадкування за заповітом
- 14.4. Заповідальний відказ. Заповідальне покладання
- 14.5. Форма заповіту
- 14.6. Складання заповіту з умовою
- 14.7. Секретний заповіт
- 14.8. Обов'язкова частка у спадщині
- 14.9. Спадковий договір
- 14.10. Спадкування за законом
- 14.11. Усунення від спадщини
- 14.12. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини
- Глава 15. Захист права власності
- 15.1. Поняття та засоби захисту права власності
- 15.2. Віндикаційний позов як засіб захисту права власності
- 15.3. Негаторний позов і позов про визнання права власності як засоби захисту права власності
- 15.4. Інші цивільно-правові засоби захисту права власності
- Глава 16. Право інтелектуальної власності
- 16.1. Поняття та суб'єкти права інтелектуальної власності
- 16.2. Об'єкти права інтелектуальної власності
- 16.3. Поняття авторського права
- 16.4. Об'єкти авторського права
- 16.5. Суб'єкти авторського права
- 16.6. Права автора
- 16.7. Види авторських договорів
- 16.8. Суміжні права
- 16.9. Захист авторських та суміжних прав
- 16.10. Право промислової власності
- 16.11. Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- Глава 17. Загальні положення про зобов'язання
- 17.1. Поняття та види цивільно-правових зобов'язань
- 17.2. Підстави виникнення зобов'язань
- 17.3. Сторони в зобов'язанні
- 17.4. Виконання зобов'язання
- 17.5. Предмет, спосіб, час і місце виконання зобов'язання
- 17.6. Підстави припинення зобов'язань
- Глава 18. Види забезпечення виконання зобов'язань
- 18.1. Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань
- 18.2. Неустойка та її види
- 18.3. Порука та гарантія
- 18.4. Завдаток
- 18.5. Застава
- 18.6. Притримання
- Глава 19. Загальні положення про договори
- 19.1. Поняття договору, його зміст та форма
- 19.2. Класифікація договорів
- 19.3. Порядок укладення договорів
- 19.4. Зміна та розірвання договору
- Глава 20. Договір купівлі-продажу
- 20.1. Загальна характеристика договору
- 20.2. Обов'язки сторін за договором купівлі-продажу
- 20.3. Відповідальність сторін за неналежне виконання договору купівлі-продажу
- 20.4. Роздрібна купівля-продаж
- 20.5. Права покупця при купівлі товарів належної якості
- 20.6. Купівля-продаж житлових будинків (квартир)
- Глава 21. Договір поставки
- Глава 22. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- Глава 23. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- Глава 24. Договір довічного утримання (догляду). Рента
- Глава 25. Договір майнового найму (оренди)
- 25.1. Загальна характеристика договору
- 25.2. Права та обов'язки сторін
- 25.3. Припинення договору найму. Доля поліпшень
- 25.4. Договір лізингу
- Глава 26. Договір найму житлового приміщення
- 26.1. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення
- 26.2. Права наймача житлового приміщення
- 26.3. Обов'язки сторін
- 26.4. Припинення договору
- Глава 27. Договір позички
- Глава 28. Договір підряду
- 28.1. Загальна характеристика
- 28.2. Обов'язки сторін
- 28.3. Договір побутового підряду
- 28.4. Договір будівельного підряду
- Глава 29. Транспортні договори
- 29.1. Транспортне законодавство
- 29.2. Поняття та види транспортних договорів
- 29.3. Поняття та види перевезень
- 29.4. Договір перевезення вантажу
- 29.5. Відповідальність перевізника за збереженість вантажу
- 29.7. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за недостачу, пошкодження та псування вантажу
- 29.8. Договір перевезення пасажира та багажу
- Глава 30. Страхові зобов'язання
- 30.1. Загальні положення
- 30.2. Договір страхування
- 30.3. Обов'язки сторін за договором страхування
- 30.4. Підстави звільнення страховика від виплати страхової суми чи відшкодування
- Глава 31. Договір зберігання
- 31.1. Загальна характеристика
- 31.2. Зберігання на товарному складі
- 31.3. Спеціальні види зберігання
- Глава 32. Договір охорони
- 32.1. Загальні положення
- 32.2. Договір охорони об'єктів
- 32.3. Договір охорони квартири
- Глава 33. Договір доручення. Договір комісії
- 33.1. Загальна характеристика договору доручення
- 33.2. Загальна характеристика договору комісії
- 33.3. Комісійна торгівля непродовольчими товарами
- 33.4. Договір управління майном
- Глава 34. Кредитно-розрахункові відносини
- 34.1. Договір позики
- 34.2. Кредитний договір
- 34.3. Договір факторингу
- 34.4. Ліцензійний договір
- 34.5. Договір комерційної концесії
- Глава 35. Зобов'язання із односторонніх дій
- 35.1. Публічна обіцянка винагороди
- 35.2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- 35.3. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- 35.4. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- 35.5. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- Глава 36. Деліктні зобов'язання
- 36.1. Поняття зобов'язань із заподіяння шкоди
- 36.2. Система деліктів
- 36.3. Відповідальність за шкоду, завдану органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування
- 36.4. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду
- 36.5. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- 36.6. Відповідальність за шкоду, завдану особами з пороками волі
- 36.7. Відшкодування шкоди, завданої в стані крайньої необхідності
- 36.8. Відшкодування моральної шкоди
- 36.9. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- Глава 37. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави