3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї

До інформаційної зброї відноситься широкий клас засобів і способів інформаційного впливу на противника від дезінформації і пропаганди до засобів радіоелектронної боротьби (рис. 3.4) [20,79].

Рис. 3.4- Застосування інформаційної зброї

Інформаційну зброю від звичайних засобів ураження відрізняє:

• скритність — можливість досягнення мети без видимої підготовки та оголошення війни;

• масштабність — можливість наносити непоправні збитки не ви­знаючи державних кордонів і суверенітетів, без звичного обмеже-

66

Розділ 3 Основи інформаційного протиборства

ння простору в усіх середовищах життєдіяльності людини;

• універсальність — можливість багатоваріантного використання як воєнними, так і цивільними структурами країни, що нападає, як проти воєнних, так і цивільних об'єктів країни ураження.

Сфера застосування інформаційної зброї включає як во­єнну галузь, так і економічну, банківську, соціальну та інші галузі потенційного використання з метою:

• дезорганізації діяльності управлінських структур, транспортних потоків та засобів комунікації;

• блокування діяльності окремих підприємств та банків, а також цільових галузей промисловості шляхом порушення багатоланкових технологічних зв'язків та системи взаєморозрахунків, про­ведення валютно-фінансових махінацій і т.ін.;

• ініціювання великих техногенних катастроф на території против­ника в результаті порушення штатного управління технологічни­ми процесами та об'єктами, які мають справу із значними кілько­стями небезпечних речовин та високими концентраціями енергії;

• масового розповсюдження та впровадження у свідомість людей певних уявлень, звичок та поведінкових стереотипів;

• виклику невдоволення або паніки серед населення, а також про­вокування деструктивних дій різноманітних соціальних груп. Слід відзначити, що основними об'єктами застосування ін­формаційної зброї як к у мирний, так і у воєнний періоди можуть виступати:

• комп'ютерні та телекомунікаційні системи, які використовуються державними організаціями при виконанні своїх управлінських функцій;

• воєнна інформаційна інфраструктура, яка виконує завдання управління військами та бойовими засобами збирання та обро­блення інформації в інтересах збройних сил;

• інформаційні та управлінські структури банків, транспортних та промислових підприємств;

• засоби масової інформації, і у першу чергу електронні (радіо, те­лебачення і т.ін.).