logo
Ispit_PIV

Система права інтелектуальної власності

ПІВ розуміється в об’єктивному (система правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері створення, використання та охорони результатів інтелектуальної творчої діяльності) та суб’єктивному розумінні (право творця або його правонаступника на результат інтелектуальної діяльності). Погляди на ПІВ: ПІВ – підгалузь цивільного права; ПІВ – самостійна галузь права. Щодо поділу інтелектуальної власності на види існують деякі розбіжності. Так, відповідно до міжнародних угод результати інтелектуальної діяльності поділяють на дві основні групи: літературно-художня власність, до якої відносять твори літератури і мистецтва, а також суміжні сфери, і промислова власність, що охоплює результати творчості у галузі техніки. Інший підхід закладено у модельному цивільному кодексі для країн СНД. Він полягає у тому, що усі результати творчої діяльності поділяються на три групи. Об’єкти літературно-художньої власності і засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу, товарів і послуг

Інститути ПІВ (два підходи): Авторські та суміжні права; Право промислової власності.

  1. Авторське права і суміжні права ( до авторського права належать твори лі-ри, науки, мистецтва, комп’ютерні програми. До суміжних прав належить виконання твори, фоно- та відеограми, програми організації мовлення);

  2. Патентне право (винаходи, корисні моделі та промислові зразки);

  3. Засоби індивідуалізації (торгівельні марки, комерційні (фірмові найменування) – ще не знайшли повноцінного правового регулювання, географічні зазначення);

  4. Інші об’єкти ПІВ (наукові відкриття – ще не знайшли повноцінного правового регулювання, географічні зазначення, раціоналізаторські пропозиції – ще не знайшли повноцінного правового регулювання, географічні зазначення, селекційні досягнення, топографія інтегральних мікросхем, комерційні таємниці – ще не знайшли повноцінного правового регулювання, географічні зазначення).

Книга четверта «Право інтелектуальної власності» складається з 12 глав, що об'єднують 90 статей (418—508). Усі вони умовно можуть бути поділені на чотири блоки. Перші три з них складають главу 35 «Загальні положення про право інтелектуальної власності» із 14 статей. У цій главі містяться норми, що в тій чи іншій мірі стосуються усіх видів права інтелектуальної власності (поняття, види прав інтелектуальної власності, об'єкти, суб'єкти, строки чинності,виникнення та здійснення прав інтелектуальної власності, їх захист тощо). Другий блок «Авторське право і суміжні права» складається з двох глав (36, 37), що містять 24 статті (16 - авторське право, 8 - суміжні права). Третій блок «Патентне право» або, як його зараз називають, «Право промислової власності», складається з чотирьох глав: 1) глава 39 «Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок» - 12 статей; 2) глава 40 «Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми» - 10 статей; 3) глава 41 «Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію» — 4 статті; 4) глава 42 «Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин» — 4 статті. Четвертий блок у спеціальній літературі називають «Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг». Він складається з трьох глав (43,44,45); глава 43 — «Право інтелектуальної власності на комерційне найменування» — 3 статті; глава 44 — «Право інтелектуальної власності на торговельну марку» — 9 статей; глава 45 — «Право інтелектуальної власності на географічне зазначення» — 4 статті. Окремими є дві глави книги четвертої: глава 38 — «Право інтелектуальної власності на наукове відкриття» — 2 статті; глава 46 — «Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю» — 4 статті.

Yandex.RTB R-A-252273-3
Yandex.RTB R-A-252273-4