149. Договір про переданих виключних майнових прав інтелектуальної власності

Стаття 1113. Договір про переданих виключних майнових прав інтелектуальної власності

1. За договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

2. Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

3. Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними.

1. Виключне право — це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам.

Виключні права поділяються на кілька груп, для яких установлено різний правовий режим використання і захисту. Традиційно виділяються дві основні групи: "промислові права" ("промислова власність") і "художні права" ("художня власність"), до яких примикають "суміжні" права виконавців, виробників фонограм, організацій ефірного і кабельного віщання. Технічний прогрес сприяє розширенню сфери виключних прав, включенню до неї нових видів нематеріальних об'єктів (наприклад, програм ЕОМ та ін.).

2. Виключні права на об'єкти промислової власності засвідчуються охоронними документами: патентами на винаходи і промислові зразки, свідоцтвами на корисні моделі, товарні знаки, найменування місць походження. Патенти і свідоцтва видаються відповідно до встановленої процедури патентним відомством України на основі акта державної реєстрації заявлених об'єктів.

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності — це угода, за якою одна сторона (особа, яка має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

3. До об'єктів виключних прав інтелектуальної власності належать такі результати договірних досліджень і розробок, правовий режим яких установлено спеціальними законами й іншими правовими актами. У науково-технічних розробках застосовуються винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

Факт укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

Нікчемними визнаються ті умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим ЦК та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів.

Стаття 1114. Державна реєстрація договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

1. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності та договори, визначені статтями 1109, 1112 та 1113 цього Кодексу, не підлягають обов'язковій державній реєстрації.

їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленому законом.

Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.

2. Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до ЦК або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

1. Договори, що визначені ст. ст. 1109, 1112 і 1113 ЦК та ліцензія на використання об'єкта інтелектуальної власності не підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.

Однак, на вимогу сторін або однієї із стрій може здійснюватися державна реєстрація договорів передбачених ст. ст. 1109, 1112 і 1113 ЦК.

2. Обов'язковій державній реєстрації підлягає факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що передбачені статтею 1113 ЦК.

Державний реєстр патентів України на винаходи або на корисні моделі здійснює Державний комітет України з питань інтелектуальної власності (Держпатент України). Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" реєстрація патенту відбувається одночасно з публікацією відомостей про видання патенту на винахід (корисну модель), для чого вносяться до Реєстру відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються Держпатентом України. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними.

Видача патенту здійснюється у місячний строк після державної реєстрації. Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.

Патент на корисну модель видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Форму патенту і зміст зазначених у ньому відомостей визначає Держпатент України.

Відповідно до ст. 17 Закону "Про охорону прав на промислові зразки" та ст. 13 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", Держпатент України здійснює реєстрацію патенту на промисловий зразок та реєстрацію знака на товари і послуги.