Право інтелектуальної власності в обєктивному і субєктивному значенні.

В об'єктивному значенні право інтелектуальної власності є сукупністю правових норм, які регулюють відносини, що складаються в процесі створення, використання та охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності.
У суб'єктивному значенні право інтелектуальної власності є правом творця (його правонаступників) на одержаний ним результат інтелектуальної, творчої діяльності. Іншими словами, це право, яке належить авторові твору, винахіднику та іншому творцеві на його витвір науки, літератури, мистецтва, виробництва, науково-технічної діяльності та в будь-якій іншій сфері діяльності.
Проект Цивільного кодексу України у редакції 1999 р. визнавав за творцями лише виключне право на використання (ст. 429 Проекту). Однак ст. 418 ЦК містить поняття права інтелектуальної власності, визначаючи його як право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Отже, право інтелектуальної власності трактується у ЦК як категорія суб'єктивна.