106. Про виключне право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка

Права і обов'язки патентовласника

(ст. ст. 10 -- 13 Закону)

Зміст закріплюються патентом виключних прав полягає в тому, що, по-перше, власник патенту може на свій розсуд використовувати захищене патентом винахід, корисну модель або промисловий зразок. По-друге, він в праві забороняти всім іншим особам використання належного йому нововведення, на яке видано патент. І, по-третє, він може продати або в інший спосіб переуступити отриманий патент, а також дозволити використовувати свою промислову власність на певних умовах будь-якій зацікавленій в цьому підприємцю-громадянину чи юридичній особі.

Монополія патентовладельца на охоронювані об'єкти промислової власності створює необхідні правові передумови для включення цих об'єктів у розвивається сьогодні в Росії нову систему економічних відносин, в якій все більше значення набуває новий учасник економічного обороту - підприємець.

Повна передача прав на патент іншому власнику оформляється шляхом укладення "договору про уступку патенту "(п.6 ст.10 Закону). Надання патентовласником дозволу на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, захищених патентом, оформляється шляхом укладення ліцензійного договору. Науково-технічні організації-розробники нової техніки, як правило, реалізують свої патентні права на основі ліцензійних договорів, укладаються із зацікавленими підприємствами. Нерідко розробка з самого початку ведеться на замовлення такого підприємства або воно набуває готову технічну інформацію, що містить запатентовані рішення, які вже використовуються і довели свою ефективність.

Цивільно-правове регулювання ліцензійних договорів нетипово для патентного законодавства. У російському законодавстві також вперше дається визначення ліцензійного договору, поняття виняткової і невиключної ліцензії.

Відповідно до Закону (п.1 ст.13) за ліцензійним договором власник патенту (ліцензіар) зобов'язується надати право на використання об'єкту промислової власності у передбаченому договором обсязі іншій особі (ліцензіату), що зобов'язується вносити ліцензіару обумовлену договором плату і здійснювати інші визначені договором дії. За виняткової ліцензії ліцензіат отримує виняткове право використовувати об'єкт договору в зазначеному обсязі на обумовленій території. Ліцензіар в цьому випадку не в право не тільки видати ще кому-небудь ліцензію, але й сам не може використовувати предмет договору в обумовлених межах. За ним зберігається лише право на використання в частині, що не передається ліцензіату, наприклад, на інший території, в іншій галузі і т.д. Тому, щоб уникнути суперечок у договорі слід дуже чітко визначити способи і межі використання, на які ліцензіат отримує виключні права.

При невиключної ліцензії ліцензіар, дозволяючи ліцензіату використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка у зазначеному обсязі, зберігає за собою всі права, що випливають з патенту, включаючи видачу ліцензії третім особам.