Основні засади конституційного ладу України План
1.Поняття конституційного ладу, його елементи
2.Конституційне закріплення політичної та економічної системи України
3.Принцип поділу влади
4.Суверенітет України, форми його прояву
5.Конституційно-правове регулювання державних символів України
Література:
1.Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії ВРУ 2-го скликання // ВВР. – 1996. - № 30.
2.Закон України „Про внесення змін до Конституції України” від 08.12.2004 // ВВР. – 2005. - № 2.
3.Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990р.
4.Постанова Верховної Ради УРСР „Про проголошення незалежності України” від 24 серпня 1991р.
5.Коментар до Конституції України / Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2006.
6.Конституційне законодавство України: законодавчі акти, коментар. – К.: Атіка, 2006.
7.Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України // Право України. – 1998. - №1. – с. 34-38
8.Колісник В. Національний суверенітет та право нації на самовизначення // Вісник Академії правових наук України. – 2001. - №1. – с. 33-39
9.Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: Наукова думка, 2006.- с. 100-113
10.Рудик П.А. Конституційна реформа в Україні: проблеми та перспективи. – К.: Атіка, 2006.
11.Кравченко В.В. Конституційне право України. – К.: Атіка, 2006.- с. 75-106
12.Фрицький О.Ф. Конституційне право України. – К.: Юрінком Інтер, 2006.- с. 102-121
13.Конституційне право України: Інтерактивний курс. – Х.: Одісей, 2004.- с. 25-36
1.Конституційний лад України - це такий порядок, при якому дотримуються права і свободи людини і громадянина, держава підпорядкована праву (є конституційною), сприяє утвердженню справедливих, гуманних і правових взаємозв’язків між людиною, громадянським суспільством і державою.
Конституційна держава характеризується такими рисами:
обмеженістю (підпорядкованістю) державної влади правом і народним суверенітетом;
забезпеченням такої обмеженості відповідними гарантіями.
Поняття конституційного ладу не можна зводити лише до наявності чи відсутності конституції, воно має характеризувати реальну обмеженість держави конституцією, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. (В. Кравченко)
Не можна ототожнювати поняття „конституційний лад” і „державний лад”. Останнє є більш ширшим, ніж перше.
Увага! Державний лад може бути конституційним, якщо мова йде про конституційну державу, і неконституційним, як, наприклад, державний лад тоталітарної держави.
Державний лад – це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами.
Конституційний лад передбачає наявність юридичної конституції, але не зводиться лише до факту її існування. Конституційний лад може набути реального змісту лише за умови:
демократичного характеру конституції;
реального дотримання її положень.
Засади конституційного ладу – це система основних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємовідносини держави з людиною, громадянським суспільством.
Основні принципи конституційного ладу України, які є базою для конституційного регулювання найважливіших суспільних відносин, закріплені у першому розділі Конституції України „Загальні засади”. Він складається з 20 статей.
Стаття 1 Конституції проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.
Основні засади конституційного ладу:
1.Суверенітет – необхідний атрибут державної влади, що становить важливу засаду конституційного ладу України. Він вимагає:
верховенства державної влади на всій території;
єдності і неподільності державної влади;
незалежності і самостійності державної влади.
2.Демократизм передбачає правління, створеного і діючого за волею народу. Тільки народ є єдиним джерелом влади безпосереднього та через органи державної влади і місцевого самоврядування.
3.Соціальність. Кажучи про Україну як соціальну державу, слід брати до уваги її орієнтацію на здійснення ефективної соціальної політики. Держава допомагає перш за все тим групам населення, які не можуть самостійно підтримувати гідний людини рівень існування (сироти, інваліди, безробітні тощо).
4.Гуманізм конституційного ладу означає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначається в Україні най вищою цінністю. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина є головним обов’язком держави.
5.Плюралізм. Цей принцип виключає можливість існування в суспільстві будь-якої обов’язкової ідеології, передбачає завдання держави сприяти організації та діяльності всіх політичних партій, інших партій, діяльність яких не суперечить положенням Конституції і чинного законодавства України. Держава гарантує свободу ідеологічного вибору і політичної діяльності, рівність усіх суб’єктів права власності та господарювання.
6.Розподіл влади. Організація державної влади в Україні здійснюється на принципі її розподілу на:
законодавчу;
виконавчу;
судову.
Три гілки влади діють відносно самостійно і незалежно одна від одної таким чином, щоб не допустити можливості домінування однієї з них та узурпації внаслідок цього всієї повноти влади в одних руках.
7.Верховенство права. Сутність цього принципу полягає в тому, що держава може видавати лише такі закони, які відповідають принципам природного (над позитивного) права. Складовими елементами принципу верховенства права є:
верховенство закону, зокрема, визнання за Конституцією найвищої юридичної сили;
панування закону, безумовне підпорядкування закону всіх членів суспільства та держави в цілому;
визнання пріоритету прав людини перед державою;
віднесення до предмету законодавчого регулювання найважливіших суспільних відносин у всіх сферах суспільного життя.
8. Унітаризм. Конституція (стаття 2) проголошує Україну унітарною державою, що означає відсутність на її території інших утворень, які б мали ознаки суверенітету і право вступати у відносини з іншими державами, а також право виходу зі складу України.
9. Республіканізм. В Україні встановлено республіканську форму правління (частина 1 статті 5 Конституції), що відповідає історичним традиціям української державності і принципу демократизму. Конституція закріплює за народом виключне право визначати і змінювати в Україні конституційний лад.
10. Статус української мови як державної. Державною мовою вважається визнана Конституцією або чинним законодавством основна мова держави. Згідно частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Це покладає на державу обов’язок забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
11. Гарантованість місцевого самоврядування. Конституція України закріплює гарантоване державою право та реальну здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Таким чином, українська держава захищає конституційний лад і забезпечує його стабільність. Внесення змін щодо його основних принципів можливе тільки в разі схвалення їх на всеукраїнському референдумі. Наша країна перебуває тільки на початку шляху до затвердження конституційного ладу. Він стає реальністю тільки тоді, коли приписів демократичної конституції дотримується як держава, так і її громадяни.
2. Основні елементи політичної та економічної системи України знайшли своє закріплення у розділах 1, 2 Конституції України та в деяких інших законодавчих актах.
Політична система України – це сукупність правових норм, що встановлюють конституційно-правовий статус політичних інститутів суспільства та регулюють відносини між ними. Інститутами політичної системи є:
держава та її органи (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, місцеві органи виконавчої влади);
політичні партії;
громадські організації (профспілки, об’єднання підприємців, молодіжні, жіночі, ветеранські організації тощо);
органи місцевого самоврядування.
Основними елементами економічної системи України є сукупність основних форм власності та право на підприємницьку діяльність. Стаття 41 Конституції України закріплює три форми власності:
державну;
приватну;
комунальну.
Основою сучасної ринкової економіки є право приватної власності та право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Кожен з нас має право володіти, користуватися та розпоряджатися певною власністю. Кожен з нас, на власний ризик, може займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, за винятком випадків, передбачених законом.
3. Державна влада – це важливе політико-правове явище, сутність якого полягає в тому, що виражаючи хоча б формально волю всіх громадян держави, влада здійснює спрямовуючий, організуючий вплив на суспільство. На сьогодні принцип поділу державної влади є невід’ємною ознакою правової держави, тому стаття 6 Конституції України закріплює поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.
Принцип поділу державної влади розробили Джон Локк (ХYII ст.) та Шарль Луї Монтеск’є (ХYIII ст.). Сутність цього принципу полягає в тому, що для нормального функціонування держави в ній повинні існувати три відносно незалежні одна від іншої гілки влади – законодавча, виконавча та судова. Якщо владу розподілено між трьома гілками, то жодна особа не зможе її узурпувати та сконцентрувати лише у своїх руках. Так, реалізація принципу поділу влади в Україні покликана запобігти концентрації всієї державної влади в руках однієї особи або одного органу через запровадження системи взаємних стримувань і противаг між органами, які належать до різних гілок влади.
Поділяється не сама влада, а механізм її здійснення. Він структурується за функціональною та суб’єктною ознаками. У першому випадку поділ влади означає виділення основних функціональних видів діяльності держави – законотворення, правозастосування та правосуддя. У другому – означає організаційний устрій держави як сукупність різних видів державних органів – законодавчих, виконавчих і судових з притаманною їм компетенцією, тобто державно-владними повноваженнями.
4. Суверенітет означає верховенство і незалежність влади, тобто її право на власний розсуд розв’язувати свої внутрішні та зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої влади.
В науці конституційного права розрізняють кілька видів (форм) суверенітету:
державний суверенітет означає властивість держави самостійно і незалежно від влади інших держав здійснювати свої функції в середині держави і у відносинах з іншими державами;
національний суверенітет характеризує повновладдя нації, її політичну свободу, наявність у неї реальної можливості самостійно визначати спосіб свого національного життя, зокрема здатність самовизначатися і утворювати незалежну державу;
народний суверенітет означає повновладдя народу, верховенство його влади в державі. Принцип народного суверенітету, який означає визнання народу єдиним джерелом і верховним носієм влади в державі, є найважливішим принципом конституційного ладу. Зв’язок між державним і народним суверенітетом полягає в тому, що народ є єдиним джерелом влади, яка здійснюється державою та її органами.
5. Державні символи України – це встановлені Конституцією і законами України особливі розпізнавальні знаки, в яких втілені суверенітет, історичне минуле й ідейні цінності нашої держави. Згідно статті 20 Конституції України державними символами України є:
Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів;
Великий Державний Герб ще не існує, але він має бути розроблений з урахуванням Малого Державного Герба (Знак Княжої Держави Володимира Великого та Герба Війська Запорізького);
Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в редакції, встановленій Законом України „Про Державний Гімн України” від 6 березня 2003 року;
Столицею України є місто Київ.
- Міністерство аграрної політики України Василівський коледж тдату
- Конституційне право України як наука, як галузь права і як навчальна дисципліна План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційно-правові норми, їх особливості План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційно-правова відповідальність: поняття, зміст, основні різновиди План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційно-правові відносини, їх види План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційний розвиток на Україні План
- Запитання для самоконтролю
- Основні засади конституційного ладу України План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційна система органів державної влади України План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційні основи правового статусу людини і громадянина в Україні План
- Громадянство України
- Запитання для самоконтролю
- Конституційно-правове регулювання політичних партій, громадських і релігійних об’єднань в Україні План
- Нормативне регулювання статусу засобів масової інформації План
- Запитання для самоконтролю
- Територіальний устрій України План
- Запитання для самоконтролю
- Референдум – форма безпосередньої демократії народовладдя, його правове регулювання План
- Запитання для самоконтролю
- Виборча система План
- Конституційний статус Верховної Ради України План
- Конституційний статус Президента України План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційний статус органів місцевого самоврядування
- Правова охорона Конституції України та статус Конституційного Суду України План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційні основи судової влади і прокуратури в Україні План