Конституційно-правова відповідальність: поняття, зміст, основні різновиди План
1.Поняття конституційної відповідальності, її місце в системі юридичної відповідальності.
2.Зміст, особливості і види конституційної відповідальності.
Література:
1.Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії ВРУ 2-го скликання // ВВР. – 1996. - № 30.
2.Закон України „Про внесення змін до Конституції України” від 08.12.2004 // ВВР. – 2005. - № 2.
3.Коментар до Конституції України / Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2006.
4.Конституційне законодавство України: законодавчі акти, коментар. – К.: Атіка, 2006.
5.Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: Наукова думка, 2006. – с. 89-100
6.Кравченко В.В. Конституційне право України. – К.: Атіка, 2006. – с. 26-33
7.Фрицький О.Ф. Конституційне право України. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – с. 35-43
8.Шляхтун П.П. Конституційне право: словник термінів. – К.: Либідь, 2005..
9.Юридична енциклопедія: в 6-ти т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998-2003.
1.Порушення конституційно-правових норм тягне за собою конституційно-правову відповідальність.
Загальновідомо, що конституційно-правова відповідальність – це особливий вид соціальної відповідальності особи, об’єднань громадян тощо.
Однак це специфічний вид юридичної відповідальності, зміст якої обумовлений провідною роллю конституційного права в системі національного права України, незважаючи на те, що вона безпосередньо пов’язана і з іншими видами юридичної відповідальності.
Конституційно-правова відповідальність має досить складний політико-правовий характер, оскільки вона пов’язана з такими соціальними явищами, як народ, нація, держава, влада, політика.
Цей вид відповідальності настає за конституційний делікт (правопорушення), який виявляється в особливих негативних наслідках для суб’єктів конституційного правопорушення.
Об’єктом правопорушення є політико-правові суспільні відносини, які регламентуються нормами конституційного права України. Сутність цих правовідносин полягає в тому, що вони є найважливішими, основоположними, ґрунтуються на ідеях та практиці волевиявлення народу, в наслідок чого об’єктом правопорушень можуть бути владовідносини у сфері реалізації прав і свобод людини та громадянина в України, видання актів державних органів, Президента України, виборчих прав громадян, референдумів тощо.
Суб’єктами конституційно-правової відповідальності можуть бути органи державної влади, державні органи, вищі посадові особи, органи і посадові особи місцевого самоврядування, фізичні особи.
У найзагальнішому вигляді формами (санкціями) конституційно-правової відповідальності є:
скасування або призупинення нормативно-правового акту, який не відповідає Конституції;
дострокове припинення повноважень відповідних органів або посадових осіб;
визнання виборів або результатів референдумів недійсними;
відповідальність депутатів перед парламентом або перед місцевою радою;
офіційне визнання роботи державних органів, посадових осіб незадовільною (у тому числі шляхом висловлювання вотуму недовіри урядові, дострокове розформування підлеглого органу тощо).
Вказівки на можливість застосування таких санкцій містяться у відповідних нормах Конституції України, зокрема у статтях 81, 87, 111, 115, 118, 126.
2.Поряд з санкціями існують і підстави конституційно-правової відповідальності.
Відомо, що ця відповідальність буває двох видів:
ретроспективна, коли відповідальність настає у разі, якщо для цього існує нормативна основа, внаслідок якої підставою конституційно-правової відповідальності є вчинення відповідним органом, посадовою особою або депутатом правопорушення;
позитивна, яка полягає у відповідальному ставленні органу або особи до своїх обов’язків, виконання ними своїх обов’язків.
Саме такими і є підстави для цього виду конституційно-правової відповідальності, що безпосередньо випливають з правового статусу органу, посадової особи, депутата.
Проте оцінити їх поведінку іноді неможливо, оскільки у відповідному нормативно-правовому акті такі підстави не визначені. Це пояснюється тим, що виконання приписів таких актів забезпечується у конституційному праві як безпосередньо, так і в поєднанні з іншими видами юридичної відповідальності інших галузей права. Тому конституційно-правова відповідальність в цілому – це, безумовно, юридична відповідальність у широкому розумінні слова.
Однак виділяють і конституційну відповідальність у вузькому (власному) розумінні слова, яка стосується лише певного кола суб’єктів і санкцій.
Це підтверджує положення частини 4 статті 81 Конституції України, згідно з яким у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.
У свою чергу, конституційно-правова відповідальність поєднується з кримінальною, адміністративною та іншими видами відповідальності. Тому підставою для притягнення до конституційно-правової відповідальності може бути порушення як норм конституційного права, так, приміром, і норм кримінального законодавства. Наприклад, вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину є підставою для усунення його з поста в порядку імпічменту (стаття 111 Конституції).
Специфічною рисою конституційно-правової відповідальності є її політичний характер, який враховується тоді, коли норми права взагалі не порушуються. У цьому разі конституційна відповідальність пов’язується з тими діями, що розцінюються як негативні в політичному плані. Прикладом такого виду відповідальності є колективна відповідальність уряду перед парламентом, передбачена статтею 87 Конституції України. Притягнення уряду до такого виду відповідальності визначається не критеріями законності дій КМУ або його окремих членів, а додержанням політики, яка визначається передусім на підставі волевиявлення депутатів парламенту, оцінки дій уряду тощо. Приміром, заслуховування діяльності КМУ на Днях уряду полягає не в застосуванні відповідних заходів нормативного характеру, а в оцінці його роботи з точки зору додержання тієї програми, а й політики, яку прийняла Верховна Рада України після сформування уряду.
Отже, як засіб забезпечення приписів правових норм, завдяки вище переліченим підставам, конституційно-правова відповідальність реалізується:
безпосередньо в межах конституційно-правових відносин;
через конституційно-правові норми у поєднанні з нормами інших галузей права;
на підставі норм інших галузей права, які забезпечують виконання приписів норм конституційного права;
внаслідок порушення норм інших галузей права, зокрема кримінального;
на підставі того, що норми відповідних галузей права не порушуються, але відповідний орган або посадову особу притягають до політичної відповідальності.
Згадані підстави впливають на санкції конституційно-правової відповідальності, до яких належать:
відповідальність народних депутатів перед Верховною Радою України;
усунення з поста або з посади;
дострокове припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів або посадових осіб;
вимушена відставка посадових осіб;
достроковий розпуск органу державної влади;
скасування або призупинення дії актів державних органів або посадових осіб;
визнання виборів до представницьких органів недійсними;
втрата народним депутатом мандата у зв’язку з відмовою скласти присягу;
відповідальність особи, що випливає зі стану громадянства;
невиконання рішень Конституційного Суду України органами державної влади, посадовими особами тощо.
При висвітленні питань конституційно-правової відповідальності, як правило, дослідники зосереджують увагу на таких суб’єктах відповідальності, як вищі органи виконавчої влади та вищі посадові особи як представники державної влади.
- Міністерство аграрної політики України Василівський коледж тдату
- Конституційне право України як наука, як галузь права і як навчальна дисципліна План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційно-правові норми, їх особливості План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційно-правова відповідальність: поняття, зміст, основні різновиди План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційно-правові відносини, їх види План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційний розвиток на Україні План
- Запитання для самоконтролю
- Основні засади конституційного ладу України План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційна система органів державної влади України План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційні основи правового статусу людини і громадянина в Україні План
- Громадянство України
- Запитання для самоконтролю
- Конституційно-правове регулювання політичних партій, громадських і релігійних об’єднань в Україні План
- Нормативне регулювання статусу засобів масової інформації План
- Запитання для самоконтролю
- Територіальний устрій України План
- Запитання для самоконтролю
- Референдум – форма безпосередньої демократії народовладдя, його правове регулювання План
- Запитання для самоконтролю
- Виборча система План
- Конституційний статус Верховної Ради України План
- Конституційний статус Президента України План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційний статус органів місцевого самоврядування
- Правова охорона Конституції України та статус Конституційного Суду України План
- Запитання для самоконтролю
- Конституційні основи судової влади і прокуратури в Україні План