31. Бюджетна класифікація: поняття, значення та структура.

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Значення цього документа складно переоцiнити. Насамперед вiн є основою для складання проектiв i виконання бюджетiв: на його пiдгрунтi встановлюють розподiл доходiв i видаткiв, фiнансування бюджетiв, визначають права й обов’язки розпорядникiв бюджетних коштiв тощо.

Затверджує бюджетну класифiкацiю Мiнiстр фiнансiн України, про що в обов’язковому порядку iнформують Верховну Раду України (це забезпечує досягнення цiлiсностi бюджетних категорiй доходiв i видаткiв, взаємозв‘язок мiж функцiональними призначеннями й економiчним характером видаткiв бюджету). Змiни до неї також затверджує Мiнiстр фiнансiв.

Бюджетна класифiкацiя має такi складовi частини:

1) класифiкацiя доходiв бюджету;

2) класифiкацiя видаткiв (у тому числi кредитування за вирахуванням погашення) бюджету;

3) класифiкацiя фiнансування бюджету;

4) класифiкацiя боргу.

Доходи бюджету включають в себе:1) податковi надходження; 2) неподатковi надходжения; 3) доходи вiд операцiй з капiталом; 4) трансферти.

Видатки бюджету класифiкують за рiзними підставами й групують за: 1) функцiональними ознаками; 2) економiчними ознаками; З) вiдомчими ознаками; 4) програмними ознаками.

Функцiональна класифiкацiя видаткiв бюджету дозволяє визначити прiоритети в дiяльностi держави й за допомогою бюджетного фiнансування забезпечити виконання державою всiх завдань i функцій. За допомогою цієї класифікації видатки розподіляють на виконання функцій держави в різних сферах суспільного життя (видатки на оборону, освіту, соціальну сферу і т.д.

Економiчна класифiкацiя видаткiв бюджету уточнює використання бюджетних коштiв вiдповiдно до їх предметних ознак (заробiтна плата, оренда, капiтальнi витрати тощо). На основi економiчної класифiкацiї видаткiв забезпечено єдиний пiдхiд до розпорядникiв та одержувачiв бюджетних коштiв, вона дозволяє видiлити захищенi статтi видаткiв бюджету. Видатки бюджету за цим типом класифiкації групуються в єдинi блоки й складають поточнi видатки; нерозподiленi видатки; кредитування з вирахуванням погашення.

Вiдомча класнфiкацiя видаткiв бюджету визначає розподiл бюджетних призначень за основними розпорядниками бюджетних коштiв, якими ст. 2 Бюджетного кодексу визначає бюд жетнi установи в особi їхнiх керiвникiв, якi вiдповiдно до ст. 22 цього нормативного акту отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. На її пiдставi Державне казначейство України та мiсцевi фiнансовi органи ведуть реєстр розпорядникiв бюджетних коштiв.

Програмну класифiкацiю видаткiв бюджету побудовано на розподiлi бюджетних призначень за бюджетними програмами. Відповiдно до ст. 2 Бюджетного кодексу бюджетна програма є систематизованим перелiком заходiв, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здiйснює розпорядник бюджетних коштiв вiдповiдно до покладених на нього функцій.

У ст. 13 Бюджетного кодексу закладено загалънi пiдстави структури бюджету (незалежно вiд його рiвня), вертикальний i горизонтальний його розподiл. Так, вертикальний розподiл бюджету дозволяє вирiзняти в його складi загальний i спецiальний фонди, тодi як горизонтальний розподiл визначає склад доходiв.

Загальний фонд включає фiнансування видаткiв бюджету за рахунок усiх дохiдних надходжень, окрiм тих, що призначено для зарахування до спецiального фонду. Загальний фонд бюджету забезпечує фiнансування основних функцiй i завдань держави, територiальних громад, якi дещо узагальнено.

Спецiальний фонд бюджету передбачає предметно-цiльове використання бюджетних коштiв за бюджетним призначенням (ст. 2 Бюджетного кодексу), яке виступає як повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштiв Кодексом, законом про Державний бюджет України або рiшенням про мiсцевий бюджет, що має кiлькiснi та часовi обмеження й дозволяє надавати бюджетнi асигнування.