24. Контрольно-ревізійні органи.

Державна контрольно-ревізійна служба України створена у відповідності із Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні (в ред. 26 січня 1993 року) і є системою органів державної виконавчої влади по управлінню фінансами. 

 Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення контролю за:

- використанням коштів бюджетів усіх рівнів, які входять до складу бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів;

- виконанням державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів;

- використанням матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перебувають у державній чи комунальній власності, бюджетних позик та кредитів, а також позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів;

- веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та/або державних цільових фондів, в тому числі валютних.

Система органів контрольно-ревізіної служби.

Державна контрольно-ревізійна служба складається з:

1) Головного контрольно-ревізійного управління України,

2) контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі,

3) контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України. Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах.

Органи державної контрольно-ревізійної служби на виконання свої завдань організовують:

1) ревiзiї i перевiрки фiнансової дiяльностi щодо використання коштiв, матерiальних цiнностей i їньої схоронностi, стану й вiрогiдностi бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi;

2) проводить ревiзiї i перевiрки використання й схоронностi державного та комунального майна (в тому числi майна, переданого в користування);

3) проводить перевiрки використання бюджетних коштiв i коштiв державних цiльових фондiв, належного виконання державних контрактiв, проавансованих за рахунок бюджетних коштiв.

40. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження.

На всіх стадіях бюджетного процесу задіяно його учасників, якими є згідно зі ст. 20 Бюджетного кодексу органи й посадові особи, яких наділено бюджетними повноваженнями.

Бюджет­ні повноваження - це права й обов'язки учасників бюджетних правовідносин.

Учасниками бюджетного процесу є органи й посадові особи законодавчої (представницької) та виконавчої влади, а саме: Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Національний банк України, місцеві ради тощо; розпо­рядники й одержувачі бюджетних коштів, органи державного фінансового контролю.

Всіх цих суб'єктів наділено відповідними бюджетними повноваженнями, що реалізуються на відповідних стадіях бюджетного процесу.

Верховну Раду України наділено та­кими бюджетними повноваженнями:

1) визначення бюджетної по­літики держави;

2) прийняття постанови про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступ­ний бюджетний період;

3) визначення бюджетних повноважень усіх учасників бюджетного процесу, складу й обсягів доходів і ви­датків Державного бюджету;

4) затвердження показників соціаль­но-економічного розвитку країни, потрібних для формування бюджетів усіх рівнів;

5) розгляд і прийняття закону про Держав­ний бюджет на відповідний період та внесення змін до нього;

6) розгляд і прийняття рішення щодо звіту про виконання Держ­бюджету тощо.

Значна роль у бюджетному процесі належить органам вико­навчої влади. Саме вони забезпечують усю підготовчу роботу щодо складання проектів бюджетів, готують потрібні докумен­ти й матеріали, які разом з проектами бюджетів подають у за­конодавчі органи. Крім того, ці органи забезпечують вико­нання бюджетів, здійснюють контроль за їхнім виконанням, надають звіт про виконання бюджетів.

До бюджетних повноважень Кабінету Міністрів України належать: 1) розробка й подання Верховній Раді проекту Основ­них напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний пе­ріод; 2) розробка й подання Верховній Раді проекту Закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період; 3) забезпечення виконання закону про Держбюджет; підготовка й подання Верховній Раді звітів про виконання Державного бюд­жету; 4) розрахунок показників зведеного бюджету України й підго­товка звіту про його виконання; 5) прийняття рішень щодо вико­ристання коштів резервного фонду Державного бюджету; прий­няття рішень про здійснення державних запозичень у обсягах і на умовах, визначених законом про Державний бюджет Украї­ни на відповідний бюджетний період тощо.

Міністерство фінансів України займає центральне місце в бюджетному процесі, бо здійснює багато функцій, пов'язаних із функціонуванням бюджету. Наприклад, воно зобов'язане го­тувати проект Державного бюджету, забезпечувати методичне керівництво іншими органами щодо їхньої участі в складанні проекту бюджету, координувати діяльність учасників бюджет­ного процесу з питань виконання бюджету.

Особливе місце в бюджетному процесі займає Національні ний банк України, який наділено такими бюджетними повноваженнями: 1) визначення основних засад грошовокредитної політики України;2) розробка законопроектів, пов'язаних із формуванням дохідної та видаткової частин бюджетів, і підготовка і пропозицій до проекту закону про Державний бюджет на на­ступний бюджетний період.

Треба також визначити роль Президента України, який під­писує закон України про Державний бюджет на поточний рік, а , також інші закони, що регулюють бюджетну діяльність; може застосовувати право вето щодо прийнятого Верховною Радою закону про Держбюджет та інших нормативних актів щодо бюджетної діяльності з наступним поверненням їх на повтор­ний розгляд.

Під головним розпорядником бюджетних коштів Бюджетний кодекс України розуміє бюджетні установи в особі їх керів­ ників, які отримують повноваження шляхом встановлення бю­джетних призначень. Отже, розпорядники бюджетних коштів — це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань і здійснення видатків із бюджету.