11. Суб’єкти фінансового права.
Суб’єкт фiнансового права — це носiй передбачених правовими нормами суб’єктивних прав i сбов’язкiв у сферi фiнансової дiяльностi держави, що має потенцiйну можливiсть участi в правовiдносинах. Права й обо ‘язки належать їм у силу дії фiнансово-правових норм, незалежно вiд їхньої участi в конкретних правовiдносинах. При реалiзації своїх прав i обов’язкiв воин вступають у фiнансовi правовiдносини як учасники (суб’єкти) правовiдносин якi своїми дiями забезпечують той практичний ефект, на досягнення якого нацiлено норму фiнансоного права.
Традицiйно виділяють таких суб’єктiв фiнансових правовiдносин:
1) адмiнiстративно-територiальнi утворення;
2) колективнi суб’єкти;
З) iндивiдуальнi суб’єкти.
1. До адмiнiстративно-територiальних утворень належить держава, що здебiльшого виступає в особi вповноважених нею органiв (Верховної Ради, Кабiнету Мiнiстрiв, Президента України, Мiнiстерства фiнансів, Державної податкової адмiнiстрацiї, Державного казначейства тощо), й адмiнiстративно-територiальнi одиницi (наприклад, Автономна Республіка Крим, мiста, райони тощо), також у особі вiдповiдних уповноважених органів.
2. До колективних суб’єктiв належать органи державної влади й управлiння, територiальнi громади в особi органів мiсцевого самоврядування, пiдприємства та установи рiзних форм власностi, громадськi органiзацiї.
Органи державної влади й управлiння, такi як Верховна Рада ,Мiнiстерство фiнансiв тощо, не тiльки можуть, але й зобов’язанi брати участь у таких вiдносинах, що виражає їхню компетенцiю щодо здiйснення прав i обов’язкiв у вiдповiдних налрямах фiнансової дiяльностi.
3. Iндивiдуальними суб’єктами фiнансових правовідносин є фiзичнi особи — громадяни України, iноземні громадяни й особи без громадянства, права й обов’язки яких бiльш пов’язано зi сплатою податкiв i неподаткових платежiв. Наприклад, ст. 67 Конституцiї України встановлено, що кожний зобов‘язаний сплачувати податки й збори в порядку й розмiрах, установлених законом.
Таким чином, фiнансово-правовi вiдносини виникають мiж такими суб’єктами: 1) мiж органами державної влади; 2) мiж органами державної влади й органами державного уоравлiння загальної компетенцiї З) мiж вищими й органами иижчого пiдпорядкування державного управлiння (в тому числi фiнансовими); 4) мiж пiдприємствами й мiнiстерствами, об’єднаннями; 5) мiж фiнансовими органами (кредитними установами) та пiдприємствами й органiзацiями; 6) мiж фiнансовими органами та громадянами; 7) мiж самими фiнансовими органами (кредитними установами).
27. Бюджетне право в системі фінансового права.
Бюджетне право – це сукупність правових інститутів, які містять фінансово-правові норми, що регулюють відносини, які виникають, змінюються і припиняються у зв’язку з бюджетною діяльністю держави та територіальних громад.
Предмет бюджетного права — відносини, що виникають та існують у процесі утворення, розподілу та перерозподілу державного та місцевих бюджетів і регламентуються нормами фінансового права.
Особливість бюджетно-правового регулювання полягає в тому, що в одних сферах бюджетної діяльності норми бюджетного права безпосередньо і в повному обсязі регулюють ці суспільні відносини, а в інших — тільки встановлюють, зумовлюють фінансові відносини.
У результаті цього, предмет бюджетного права складається з двох груп відносин:
1) атрибутивних (виключних)
2) дотичних (суміжних).
Першою групою предмету бюджетного права виступають правові відносин, які:
регулюють порядок утворення доходів та здійснення видатків бюджетів всіх рівнів;
опосередковують бюджетний процес та бюджетний контроль;
визначають відповідальність за бюджетні правопорушення.
Ці відносини переважають у системі бюджетного права, є його невід'ємним системоутворюючим атрибутом. Вони входять у предмет бюджетного права повністю і максимально ним врегульовані.
Другу групу відносин складають відносини дотичні (суміжні) до атрибутивних. Ці відносини детально регулюються іншими підгалузями чи інститутами фінансового права, створюючи таким чином об'єкти спільного правового регулювання. Дотичні правові відносини регулюються нормами бюджетного права і відповідного фінансово-правового інституту двома способами: або одночасно, узгоджено, або за принципом «ланцюгової реакції», коли норми бюджетного права є загальними, установчими для цих відносин, а норми відповідного фінансово-правового інституту – уточнюючими.\\\\
- 2. Суб’єкта, що здiйснює контроль: а) державний; б) мунiципальний; в) суспiльний; г) аудиторський.
- 66. Управління і обслуговування державного боргу.
- 82. Валютний контроль.
- 3. Форми та методи публічної фінансової діяльності.
- Метод фінансування поділяється на такі способи:
- Державними;
- 67. Поняття, зміст та види платіжних систем.
- 1. Внутрішньодержавні платіжні системи поділяються на банківські та небанківські.
- 83. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- 52. Правовий режим страхових внесків у централізовані позабюджетні цільові фонди.
- 84. Бюджетний кодекс України.
- 21. Ревізія як основний метод фінансовго контролю.
- 1. За відношенням до плану роботи ревізії поділяють на: 1) планова виїзна і 2) позапланова виїзна.
- 2. За повнотою перевірки господарських операцій ревізії поділяють на суцільні-документальні, вибіркові, повні, часткові і комбіновані.
- 3. Залежно від широти охоплення питань ревізії можна поділяти па тематичні, фінансові і комплексні.
- 53. Податкове право в системі фінансового права.
- 69. Правовий статус Національного банку України.
- 85. Податковий кодекс Ураїни.
- 6. Фінансово-правові норми.
- 22. Податкові органи.
- Загальні функції всіх підрозділів Державної податкової служби (загальні функції податкових органів):
- 2. Інші функції Національно банку:
- 86. Закон України про «Про державну контрольно ревізійну службу».
- 7. Фінансові правовідносини: зміст, особливості, види.
- 24. Контрольно-ревізійні органи.
- 56. Правовий механізм податку, та його елементи.
- 72. Правове регулювання банківського нагляду.
- 88. Закон України «Про аудиторську діяльність».
- Структурно даний закон складається з 6 розділів і налічує 22 статті.
- 9. Фінансове право в системі права.
- 25. Рахункова палата.
- 89. Декрет кму «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
- 42. Складання проектів бюджетів.
- 58. Податки з юридичних осіб.
- 11. Суб’єкти фінансового права.
- 43. Бюджетний запит:поняття, зміст, значення.
- 76. Правове регулювання готівкового обігу.
- 92. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».
- 93. Указ Президента України «Про державну казначейську службу».
- 14. Фінансове законодавство.
- 62. Сутність, значення і функції державної позики.
- 78. Валюта та валютні цінності.
- 31. Бюджетна класифікація: поняття, значення та структура.
- 47. Кошторис бюджетних установ: поняття та зміст.
- 63. Види державної позики.
- 16. Поняття й значення фінансового контролю.
- 32. Державний бюджет України: його доходи і видатки.
- 48. Виконання бюджетів.
- 64. Державні (місцеві) гарантії.
- 80. Поняття й зміст валютних операцій.