52. Правовий режим страхових внесків у централізовані позабюджетні цільові фонди.
Крім цільових бюджетних фондів, в Україні створюються та функціонують позабюджетні цільові фонди коштів.
Позабюджетні цільові фонди - це фонди фінансових ресурсів, необхідних для фінансування пріоритетних напрямів соціально-економічних завдань держави та органів місцевого самоврядування. Вони завжди формуються за рахунок обов'язкових внесків і відрахувань юридичних та фізичних осіб і призначаються, як правило, для реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, охорону здоров'я та в багатьох країнах - на медичну допомогу. Ці фонди є державною власністю.
Позабюджетні цільові фонди в Україні створюються тільки на державному рівні. За цільовим призначенням вони мають соціальну спрямованість, за способом формування - самостійне управління. Централізовані цільові позабюджетні фонди створюються компетентними органами із чітко цільовою спрямованістю.
Соціальні позабюджетні фонди - самостійні фінансово-кредитні установи. Але самостійність ця інша, ніж у інших юридичних осіб - державних, кооперативних, акціонерних і приватних організацій. Позабюджетні фонди організовують мобілізацію та використання коштів фондів у розмірах і на цілі, передбачені державою в положеннях про ці фонди. Держава визначає рівень страхових платежів, за її рішенням змінюються структура та рівень грошових виплат із соціальних фондів.
Особливістю внескі до позабюджетних цільових фондів є те, що вони:
мають обов’язків характер (хоча можуть надаватись і на добровільній основі);
мають цільовий характер;
створюються тільки на державному рівні.
За допомогою державних позабюджетних фондів розв'язуються найважливіші соціальні завдання:
- соціального захисту населення;
- підвищення життєвого рівня населення;
- збереження і поліпшення здоров'я населення;
- соціальної орієнтації безробітного населення;
- надання соціальних послуг населенню.
Джерелами формування доходів державних цільових позабюджетних фондів є:
1) обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб, встановлені законодавством;
2) добровільні внески юридичних та фізичних осіб;
3) кошти Державного бюджету;
4) інші доходи.
Основними позабюджетними цільовими фондами є: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд соціального страхування з тимчасової втраті працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
68. Поняття та зміст банківської системи України.
Правове регулювання банківської системи в Україні закріплено в ЗУ «Про банки і банківську діяльність».
Структура вітчизняної банківської системи включає Національний банк України та інші банки, що створено й діють на території України.
Характер відносин між центральним банком держави та іншими банками дозволяє зробити висновок щодо дворівневої структури банківської системи.
Верхній рівень становить Національний банк України, який виступає особливим центральним органом державного управління та в процесі реалізації власних функцій здійснює владні повноваження з метою утримання стабільності банківської системи.
Нижній рівень складають усі
інші банки, що здійснюють власну діяльність на території України.
Дворівнева структура банківської системи передбачає особливі форми відносин представників цих рівнів, особливості яких зумовлюють використання різних методів правового регулювання.
Провідне місце в банківській системі належить Національному банку України (НБУ). Він покликаний провадити єдину політику в сфері грошового обігу, зміцнення національної грошової одиниці - гривні.
Національному банку України надано монопольне право на випуск грошей (емісію). Він виконує роль емісійного центру. Банк зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали, у тому числі золото, валютні запаси.
Національний банк України обслуговує державний борг країни, дає дозвіл на створення (реєстрацію) комерційних банків.
Нижній рівень банківської системи України складають універсальні та спеціалізовані банки. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). До компетенції банків належить визначення напрямів своєї діяльності та вибір спеціалізації за окремими видами операцій. Банк набуває статусу спеціалізованого банку в випадку, якщо більше 50% його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку в випадку, якщо більше 50% його пасивів є вкладами фізичних осіб.
Національний банк України здійснює регулюнання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.
- 2. Суб’єкта, що здiйснює контроль: а) державний; б) мунiципальний; в) суспiльний; г) аудиторський.
- 66. Управління і обслуговування державного боргу.
- 82. Валютний контроль.
- 3. Форми та методи публічної фінансової діяльності.
- Метод фінансування поділяється на такі способи:
- Державними;
- 67. Поняття, зміст та види платіжних систем.
- 1. Внутрішньодержавні платіжні системи поділяються на банківські та небанківські.
- 83. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- 52. Правовий режим страхових внесків у централізовані позабюджетні цільові фонди.
- 84. Бюджетний кодекс України.
- 21. Ревізія як основний метод фінансовго контролю.
- 1. За відношенням до плану роботи ревізії поділяють на: 1) планова виїзна і 2) позапланова виїзна.
- 2. За повнотою перевірки господарських операцій ревізії поділяють на суцільні-документальні, вибіркові, повні, часткові і комбіновані.
- 3. Залежно від широти охоплення питань ревізії можна поділяти па тематичні, фінансові і комплексні.
- 53. Податкове право в системі фінансового права.
- 69. Правовий статус Національного банку України.
- 85. Податковий кодекс Ураїни.
- 6. Фінансово-правові норми.
- 22. Податкові органи.
- Загальні функції всіх підрозділів Державної податкової служби (загальні функції податкових органів):
- 2. Інші функції Національно банку:
- 86. Закон України про «Про державну контрольно ревізійну службу».
- 7. Фінансові правовідносини: зміст, особливості, види.
- 24. Контрольно-ревізійні органи.
- 56. Правовий механізм податку, та його елементи.
- 72. Правове регулювання банківського нагляду.
- 88. Закон України «Про аудиторську діяльність».
- Структурно даний закон складається з 6 розділів і налічує 22 статті.
- 9. Фінансове право в системі права.
- 25. Рахункова палата.
- 89. Декрет кму «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
- 42. Складання проектів бюджетів.
- 58. Податки з юридичних осіб.
- 11. Суб’єкти фінансового права.
- 43. Бюджетний запит:поняття, зміст, значення.
- 76. Правове регулювання готівкового обігу.
- 92. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».
- 93. Указ Президента України «Про державну казначейську службу».
- 14. Фінансове законодавство.
- 62. Сутність, значення і функції державної позики.
- 78. Валюта та валютні цінності.
- 31. Бюджетна класифікація: поняття, значення та структура.
- 47. Кошторис бюджетних установ: поняття та зміст.
- 63. Види державної позики.
- 16. Поняття й значення фінансового контролю.
- 32. Державний бюджет України: його доходи і видатки.
- 48. Виконання бюджетів.
- 64. Державні (місцеві) гарантії.
- 80. Поняття й зміст валютних операцій.