72. Правове регулювання банківського нагляду.

Банківський нагляд законодавець визначає (ст. 1 Закону про НБУ) як систему контролю й активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання в процесі їхньої діяльності законодавства України й установлених нормативів, із метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників.

Сферою наглядової діяльності Національного банку Украї­ни фактично є нижній рівень банківської системи.

Нагляд по­ширено на всі банки, їхні підрозділи, афілійованих і спорідне­них осіб на території України та за кордоном, установи інозем­них банків в Україні, а також інших юридичних і фізичних осіб у частині дотримання Закону України «Про банки і банків­ську діяльність» щодо здійснення банківської діяльності.

Під час здійснення банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їхніх керівників усу­нення порушень банківського законодавства, виконання норма­тивно-правових актів Національного банку України для уник­нення або подолання небажаних наслідків, що можуть постави­ти під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

Національний банк України здійснює банківський нагляд на індивідуальній і консолідованій основі та застосовує заходи впли­ву за порушення законодавства щодо банківської діяльності.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про банки і банків­ську діяльність» у разі порушення банками або іншими особа­ми, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодав­ства, нормативно-правових актів Національного банку України

або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно до вчиненого порушення має право застосу­вати заходи впливу, до яких належать:

1. письмове застереження щодо припинення порушення та иття потрібних заходів для виправлення ситуації, зменшен­ ня невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано ви­ соких процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

2. скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття про­ грами фінансового оздоровлення банку або плану реорганізації банку;

3. укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усу­нення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

4. видання розпорядження щодо:

а) зупинення виплати дивідендів або розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

б) встановлення для банків підвищених економічних норма­ тивів;

в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

г) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окре­ мих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ри­ зику;

д) заборони надавати бланкові кредити;в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

г) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окре­мих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ри­зику;

д) заборони надавати бланкові кредити;