100. Освідування: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
Чинний КПК (ст. 193 КПК) передбачає фактично наявність двох видів освідування: а) слідчого і б) освідування, що проводиться судово- медичним експертом чи лікарем і тому їх не слід змішувати. Перше - ця самостійна слідча дія і для ЇЇ провадження не потребується застосування спеціальних знань. Друге — це або один із видів судово-медичної експертизи (експертизи живої особи), оскільки являє собою вирішення спеціальних питань у галузі судової медицини, як правило, щодо причин і давнини спричинення тілесних ушкоджень, ступеня їх тяжкості; природжених чи набутих анатомічних або фізіологічних аномалій тощо» чи так зване медичне освідування, що проводиться судовим медиком (лікарем) за дорученням слідчого, як правило, до порушенні кримінальної справи.
Об'єктом нашого розгляду є освідування першого виду, тобто слідче, оскільки маються докази того, що ця слідча дія, незважаючи на зовнішню схожість зі слідчим оглядом, належить до числа самостійних способів збирання доказів на досудових стадіях кримінального процесу, що полягає в огляді тіла живої людини, яка є обвинуваченим, підозрюваним, потерпілим чи свідком у справі.
Освідування відрізняється особливим процесуальним режимом (формою), оскільки має специфічні цілі, проводиться воно після порушення кримінальної справи і при наявності відповідних юридичних та фактичних підстав і за мотивованою постановою слідчого. Про самостійність цієї дії свідчить й існування окремої норми (ст. 193 КПК).
У частині першій вказаної статті на сьогодні визначена тільки одна мета слідчого освідування — необхідність виявити або засвідчити наявність у особи особливих прикмет. Подібна, обмежена мета цієї дії не відповідає запитам слідчої практики, оскільки слідчі за допомогою освідування вирішують й інші задачі, зокрема, виявляють і фіксують сліди злочину: ушкодження (травми), синці, подряпини, крововиливи і т.п., які отримані в результаті злочинних дій або при обставинах, що з ними пов'язані; сліди на тілі від об'єктів, з якими освідуваний контактував при обставинах, що цікавлять слідство. Цими слідами можуть бути: пилюка, ґрунт, фарба, паливно-мастильні матеріали, губна помада, кров, сперма, волосся, частки волокна тканини й інші мікрочастки.
Про проведення освідування слідчий виносить постанову. В ній, крім загальних даних, передбачених ст. 130 КПК, викладаються обставини справи, зокрема ті, які зумовили необхідність проведення саме освідування, зазначається, хто підлягає освідуванню і з якою метою. Перед початком освідування постанова оголошується особі, тіло якої буде оглядатися. Постанова щодо проведення освідування є обов'язковою для особи, стосовно якої ця постанова винесена.
Стосовно обвинувачених і підозрюваних освідування може проводитися як у добровільному, так і в примусовому порядку. Освідування потерпілого і свідка, зазвичай, здійснюється за їх згодою, але як виняток, потерпілого (потерпілу), а також свідка можна освідувати й примусово, особливо в ситуаціях, коли обвинувачений (підозрюваний) заявляє про це клопотання, захищаючись від обвинувачення в скоєнні насильницьких дій, висунутих потерпілим.
У ст. 193 КПК прямо не передбачена обов'язкова участь понятих в освідуванні. Можливість їх участі в даній слідчій дії залежить від розсуду слідчого. До участі в освідуванні може бути запрошений і спеціаліст — лікар, якщо це також визнає необхідним слідчий, або інші спеціалісти. Слідчий і поняті не мають права бути присутніми при освідуванні осіб іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголення тіла особи, яка підлягає освідуванню. В такому випадку проведення освідування може бути доручено слідчому або співробітнику органу дізнання відповідної статі або ж лікарю.
Оскільки об'єктом освідування є тіло людини, то Його проведення зачіпає його права на здоров'я, гідність, волю та особисту недоторканність, внаслідок чого закон забороняє будь-які дії в ході освідування, які принижують гідність особи або є небезпечні для її здоров 'я (ч. 3 ст. 193 КПК).
Згідно зі ст. 195 КПК протокол про проведення освідування складається слідчим з дотриманням вимог, викладених в ст. 85 КПК. Слідчий зобов'язаний вказати в протоколі, яким чином, з застосуванням яких засобів та прийомів встановлені ті чи інші обставини, хто із спеціалістів брав участь. Фіксація слідів злочину шляхом опису залежить від виду слідів та їх доказового значення.
- Міністерство освіти і науки україни одеська національна юридична академія ю.П. Аленін. М.І. Пашковський, т.В. Лукашкіна, і.В. Гловюк
- Загальна частина Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу
- 1.Поняття, сутність кримінального процесу. Кримінальний процес та правосуддя у кримінальних справах. Кримінальний процес та оперативно-розшукова діяльність.
- 2. Поняття та система стадій кримінального процесу.
- 3. Завдання кримінального судочинства.
- 5.Кримінально-процесуальні рішення, поняття, ознаки, етапи прийняття.
- 6.Кримінально-процесуальні функції, їхні поняття та види.
- 9. Форма кримінального процесу України.
- 10. Кримінально-процесуальні відносини. Структура кримінально-процесуальних відносин.
- Тема 2. Кримінально-процесуальне право
- 19. Поняття і значення принципів кримінального процесу. Система принципів кримінального процесу.
- Тема 3. Принципи кримінального процесу
- 20. Реалізація у кримінальному процесі загальноправових принципів.
- 23.Принцип диспозитивності у кримінальному судочинстві.
- 24.Принцип всебічності, повноти, об'єктивності дослідження обставин справи.
- Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу
- 29. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу.
- 30. Суд як орган правосуддя. Повноваження суду. Склад суду за діючим законодавством.
- 32. Слідчий у кримінальному процесі. Процесуальна самостійність слідчого.
- 34. Обставини, що виключають участь у справі судді,прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання.
- 35. Порядок заявления та вирішення відводів.
- 36. Учасники кримінального процесу, загальна характеристика їхнього процесуального становища.
- 37.Процесуальне становище підозрюваного у кримінальному процесі.
- 39. Потерпілий, його права та обов'язки.
- 41. Захисник у кримінальній справі, його права та обов'язки.
- Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі
- 47. Особливості пізнання у кримінальному процесі.
- 51. Особливості предмета доказування в окремих справах.
- 53. Локальний предмет доказування.
- 57. Межі доказування у кримінальному процесі.
- 59. Поняття і види джерел доказів у кримінальному процесі. Показання свідка як джерело доказів.
- 60. Показання потерпілого як джерело доказів.
- 61. Показання обвинуваченого як джерело доказів.
- 62. Показання підозрюваного як джерело доказів.
- Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі
- 68. Поняття, предмет та підстави цивільного позову у кримінальному процесі.
- 69. Провадження за цивільним позовом у кримінальному процесі.
- Тема 7. Заходи процесуального примусу
- 70. Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- 72. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- 73. Затримання як тимчасовий запобіжний захід: порядок застосування, строки.
- 78.Нагляд командування військової частини.
- 79.Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу.
- 80. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу.
- Особлива частина Тема 8. Порушення кримінальної справи
- 83. Рішення, які приймаються у стадії порушення кримінальної справи, їх структура та зміст.
- 85.Обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи.
- 86. Оскарження рішень, прийнятих у стадії порушення кримінальної справи.
- Тема 9. Дізнання та досудове слідство
- 90. Поняття та характеристика основних положень досудового розслідування.
- 92. Строки досудового слідства, порядок їх продовження.
- 94. Взаємодія слідчого з органом дізнання. Доручення та окремі доручення слідчого.
- 98. Очна ставка: поняття, мета, порядок проведення.
- 100. Освідування: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- 101. Обшук: поняття, види, процесуальний порядок проведения.
- 103. Огляд: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- 105. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Накладення арешту, огляд та виїмка кореспонденції.
- 106. Підготовка і призначення судової експертизи. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Види експертиз.
- 108. Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- 109. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- 110. Підстави та процесуальний порядок зупинення та відновлення досудового слідства.
- 112. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- 113. Обвинувальний висновок, його зміст та структура.
- 114. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- 115. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.
- 116. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- 117. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.
- 118. Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю дій та рішень органів дізнання, слідчого, прокурора у досудових стадіях кримінального процесу.
- Тема 10. Підсудність
- 119. Підсудність, и види.
- 120. Направлення кримінальної справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність.
- Тема 11. Попередній розгляд справи суддею
- 121. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею.
- 123. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи.
- 124. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення.
- Тема 12. Судовий розгляд
- 127. Суд і сторони в судовому розгляді
- 128. Межі судового розгляду.
- 129. Підготовча частина судового засідання.
- 130. Судове слідство, суть, зміст, завдання, значення.
- 131. Визначення обсягу та порядку дослідження доказів у судовому слідстві.
- 134.Призначення та проведення експертизи в суді.
- 137. Огляд місця події в стадії судового розгляду.
- 140. Судові дебати та останнє слово підсудного
- 141. Рішення, якими закінчується судовий розгляд.
- 142. Поняття, види вироків
- 143. Питання, які вирішуються судом при постановленні вироку.
- Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах
- 147. Форми перевірки судових рішень. Підстави для зміни або скасування судових рішень.
- 153. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке не набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили
- 154. Касаційне оскарження і внесення касаційного подання на рішення, які набрали законної сили: порядок, строки та суб'єкти.
- 155. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- 156. Відновлення справи у зв'язку з нововиявленими обставинами. Судовий розгляд подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
- 158.Перегляд судових рішень у зв'язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
- Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду
- 159.Виконання вироку, ухвали і постанови суду як стадія кримінального процесу. Питання, які можуть бути вирішені у стадії виконання вироку, ухвали і постанови суду.
- Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі
- 160. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів: сутність, особливості.
- 161. Особливості досудового та судового провадження у справах про злочини неповнолітніх.
- 162. Провадження у справах осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння до досягнення віку кримінальної відповідальності.
- 163. Процесуальний порядок застосування примусових заходів медичного характеру
- 164. Провадження у справах приватного обвинувачення: поняття, особливості порушення, судового розгляду.
- Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства
- 165. Поняття та напрями взаємодії установ юстиції держав у кримінальному судочинстві.
- 166. Правове регулювання міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві.
- 167. Використання у доказуванні відомостей, отриманих
- 168. Порядок зносин суддів, прокурорів, слідчих з компетентними органами іноземних держав.
- Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу 3
- Тема 2. Кримінально-процесуальне право 9
- Тема 3. Принципи кримінального процесу 14
- Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу 21
- Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі 32
- Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі 58
- Тема 7. Заходи процесуального примусу 58
- Тема 8. Порушення кримінальної справи 65
- Тема 9. Дізнання та досудове слідство 70
- Тема 10. Підсудність 96
- Тема 11. Попередній розгляд справи суддею 99
- Тема 12. Судовий розгляд 108
- Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах 143
- Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили 150
- Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду 154
- Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі 155
- Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства 159