9. Форма кримінального процесу України.

Форма кримінального процесу відображає належність криміналь­ного процесу до одного із типів. У теорії судочинства виділяють три ти­пології: 1) ідеальну, засновану на протиставленні змагальної та розшукової засад, що пов'язано, зокрема, з існуванням або відсутністю спору сторін перед судом, у межах якої вирізняється змагальний і розшуковий процеси; 2) національну (морфологічну, від грецьк. morphe — фор­ма), зумовлену формою, зовнішньою побудовою кримінального проце­су та заснованою на регіональних особливостях процесуальних систем, у межах якої вирізняють англійський, французький, германський, мусульманський процеси; 3) історичну, що виходить із закономірно­стей розвитку процесуальних систем, унаслідок чого виділяються від­повідно до суспільно-економічних формацій рабовласницький, фео­дальний, капіталістичний і соціалістичний типи процесу.

Однак будь-яка зі вказаних типологій є ідеальним явищем, при якому важливі моменти практичної кримінально-процесуальної ді­яльності можуть розглядатися як другорядні, а тому не враховувати­ся. Реальна ж форма кримінального процесу конкретної держави є змішаною, в якій поєднуються риси різних ідеальних та національ­них типів кримінального процесу.

За своїм ідеальним типом кримінальний процес України має зміша­ну форму, оскільки поєднує розшукові засади, характерні для досудово­го провадження (стадій порушення кримінальної справи, дізнання і до­судового слідства), та змагальні засади, характерні для судових стадій.