2. Поняття та система стадій кримінального процесу.

Кримінальний процес України є системною і цілеспрямованою ді­яльністю, що складається зі стадій та проваджень.

Стадії кримінального процесу — це взаємопов'язані та самостійні частини (етапи) кримінально-процесуальної діяльності, кожна з яких характеризується певними особливостями кримінально-процесуаль­ної форми: безпосередніми завданнями; колом органів і осіб (суб'єктів кримінального процесу), що беруть у них участь і мають у зв'язку з цим відповідні процесуальні права і обов'язки; процесуальною про­цедурою (порядком процесуальної діяльності); та відділені одна від од­ної підсумковими для конкретної стадії процесуальними рішеннями.

Розмежування стадій кримінального процесу проводиться за таки­ми ключовими ознаками кримінально-процесуальної форми:

• безпосередні завдання кожної стадії (при цьому більшість ста­дій виконують перевірку дотримання вимог кримінально- процесуального законодавства на попередній стадії);

• особливості реалізації принципів кримінального процесу;

• коло суб'єктів, що здійснюють у конкретній стадії кримінально- процесуальну діяльність та мають відповідні процесуальні пра­ва і обов'язки;

• певні часові межі провадження у стадії;

• процесуальна процедура, властива провадженню в конкретній стадії;

• коло процесуальних засобів, що можуть використовуватися в конкретній стадії;

• підсумкове процесуальне рішення, яким закінчується прова­дження у конкретній стадії і кримінальна справа переходить у наступну або повертається на попередню стадію кримінального процесу, чи судочинство провадженням закінчується.

Про виділення стадій як окремих етапів кримінально-процесу­альної діяльності згадується в ч. 2 ст. 25, ч. 4 ст. 44, ч. 4 ст. 46, ч. 1 ст. 165-2, ст. 234, ст. 235 КПК України.

Традиційно в літературі виділяються такі стадії кримінального процесу:

• порушення кримінальної справи;

• досудового розслідування (дізнання та досудового слідства);

• попереднього розгляду справи суддею (раніше — віддання обви­нуваченого до суду);

• судового розгляду;

• апеляційного провадження;

• виконання вироку, постанови, ухвали суду;

• касаційного провадження;

• виключного провадження.

Разом з тим, слід звернути увагу на існування суперечностей між кримінально-процесуальним законом і законодавством України про судоустрій, що позначається на системі кримінального процесу Укра­їни. Так, апеляційні суди областей можуть діяти не лише як суди апе­ляційної, але й як суди першої інстанції. їхні вироки, постанови або ухвали, прийняті по першій інстанції не можуть переглядатися в по­рядку апеляційного провадження, оскільки до цього часу відповідна судова ланка для такого апеляційного провадження (за Законом Укра­їни «Про судоустрій України» це має бути Апеляційний суд України) в Україні не створена. Тому вироки, постанови та ухвали апеляційних судів областей, прийняті по першій інстанції, у випадку їх оскаржен­ня переглядаються в касаційному порядку Верховним Судом Украї­ни. У зв'язку з цим, традиційна система стадій кримінального проце­су не відповідає дійсному стану кримінально-процесуального закону, а тому висловлена пропозиція (Т.В. Лукашкіна) виділяти такі стадії: порушення кримінальної справи; дізнання і досудове слідство (досудове розслідування); попередній розгляд справи суддею; судовий роз­гляд; перевірка вироків, постанов і ухвал суду, що не набрали закон­ної сили (у формі апеляційного та касаційного провадження); вико­нання вироку, ухвали, постанови; перевірка вироків, постанов і ухвал суду, що набрали законної сили (у формі касаційного провадження), виключне провадження.