logo
Посібник для іспиту крим

165. Поняття та напрями взаємодії установ юстиції держав у кримінальному судочинстві.

Взаємодія держав у сфері кримінальної юстиції здійснюється за та­кими основними напрямами: 1) гармонізація національного кримі­нального законодавства держав (транснаціональне кримінальне пра­во) та криміналізація злочинів проти міжнародного права (міжнарод­не кримінальне право — stricto sensu); 2) гармонізація національного кримінально-процесуального права держав (в аспекті створення між­народних стандартів функціонування кримінального правосуддя та поводження з його учасниками), надання допомоги з розслідування, судового розгляду кримінальних справ, виконання рішень у цих спра­вах (транснаціональне кримінально-процесуальне право); 3) створення та діяльність міжнародних правоохоронних і судових органів (між­народне кримінально-процесуальне право); 4) обмін інформацією і досвідом роботи компетентних органів із запобігання, припинення і розкриття злочинів, захисту і представництва інтересів учасників кримінального судочинства, розгляду та вирішення кримінальних справ; вжиття спільних методичних, навчальних, інформаційних, на­укових заходів; співробітництво компетентних органів держав — учасників взаємодії в міжнародних неюрисдикційних організаціях.

Залежно від рівня виділяють двостороннє, регіональне та багато­стороннє співробітництво.

Міжнародне співробітництво в кримінальному судочинстві як вза­ємодія компетентних судових і правоохоронних органів двох і більше держав або міжнародних правоохоронних чи судових організації з пи­тань провадження в окремій кримінальній справі охоплює другий та третій напрямок взаємодії держав та в аспекті провадження у кон­кретних кримінальних справах характеризується такими рисами:

  1. має форму дво- або поліюрисдикційної процедури, за якою одна сторона має юрисдикцію з провадження в кримінальній справі, а інша сторона (сторони) має юрисдикцію з виконання окремих заходів у цій справі;

  2. вказана процедура має кримінально-процесуальний (судовий) або поліцейський характер, що дозволяє говорити про процесуальне та поліцейське співробітництво в кримінальному судочинстві;

  3. ця процедура може мати інституціональний, договірний харак­тер або здійснюватися на підставі принципу взаємності.

Самостійними процесуальними формами міжнародного співробіт­ництва в кримінальному судочинстві, які складають його предмет, є: міжнародна правова допомога (діяльність компетентних органів взає­модіючих держав з проведення окремих процесуальних дій на користь іноземного кримінального судочинства), видача обвинувачених/засу­джених (діяльність компетентних органів держав, що взаємодіють, з запитування, передачі і отримання обвинуваченого, підсудного чи за­судженого з метою притягнення до кримінальної відповідальності чи виконання вироку), передача провадження в кримінальних справах, передача засуджених осіб (діяльність компетентних органів держав з запитування, передачі і отримання засудженого державою його грома­дянства, з держави, судом якої ця особа була засуджена, з метою ви­конання вироку, що передбачає позбавлення волі), визнання та вико­нання іноземних судових рішень у кримінальних справах.