30. Суд як орган правосуддя. Повноваження суду. Склад суду за діючим законодавством.

Відповідно до п. 1 ст. 32 КПК України, «суд» — Верховний Суд України, Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласний, Ки­ївський і Севастопольський міські, міжобласний, районний (місь­кий), міжрайонний (окружний) суди, військовий суд, суддя, який од­ноособово розглядає справу. На даний час міжобласних та міжрайон­них судів не існує.

До функцій суду у кримінальному процесі належать: правосуддя; перевірка законності та обґрунтованості судових рішень; судовий контроль; вирішення питань виконання вироку. Головний напрям ді­яльності суду як суб'єкта кримінального процесу — це здійснення правосуддя, тобто розгляд і вирішення по суті кримінальних справ.

Повноваження суду відрізняються залежно від стадії криміналь­ного процесу.

У стадії порушення кримінальної справи суддя розглядає та вирі­шує скарги на постанови про порушення кримінальної справи та про відмову в порушенні кримінальної справи (ст.ст. 236-1, 236-2, 236-7, 236-8 КПК).

У стадії досудового розслідування у судовому порядку здійснюєть­ся розгляд та вирішення: подань про огляд житла чи іншого володіння особи (ст. 190 КПК); обшук житла чи іншого володіння особи (ст. 177 КПК); примусову виїмку з житла чи іншого володіння особи (ст. 178 КПК); виїмку матеріальних носіїв секретної інформації та/або доку­ментів, що містять банківську таємницю; виїмку документа виконав­чого провадження (ст. 178 КПК); накладення арешту на вклади обви­нуваченого, підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріаль­ну відповідальність за його дії (ст. 126 КПК); накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв'язку (ст. 187 КПК); направлення обвинуваченого на стаціонарну судово-медичну або судово-психіатричну експертизу (ст. 205 КПК); про обрання запобіж­ного заходу у вигляді взяття під варту (ст. 165-2 КПК), а також про продовження строку тримання під вартою (ст. 165-3 КПК); про усу­нення захисника від участі у справі; постанови про направлення спра­ви до суду для вирішення питання про поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник (ст. 7-3 КПК); скарг на постанову про за­криття кримінальної справи (ст. 236-6 КПК); на постанову про відмо­ву в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування (ст. 52-5 КПК); скарги на затримання підозрюваного (ч.ч. 7-9 ст. 106 КПК).

У стадії попереднього розгляду справи суддею здійснюється судо­вий контроль за законністю досудового провадження та підготовка справи до судового розгляду. У цій стадії суддя своєю постановою приймає одне з таких рішень: 1) про призначення справи до судового розгляду; 2) про зупинення провадження в справі; 3) про повернення справи прокуророві; 4) про направлення справи за підсудністю; 5) про закриття справи; 6) про повернення справи на додаткове розслідуван­ня (ст. 244 КПК).

У стадії судового розгляду суд розглядає та вирішує справу по суті, тобто виносить вирок, постанову про закриття справи, постанову про застосування примусових заходів медичного характеру, про застосу­вання примусових заходів виховного характеру. Крім того, у цій ста­дії справу може бути направлено на додаткове розслідування.

У стадії перегляду судових рішень, які не набрали законної сили, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість су­дових рішень суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції переві­ряє: вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції; вироки і постанови апеляційного суду, по­становлені ним в апеляційному порядку

У стадії перегляду судових рішень, які набрали законної сили, суд касаційної інстанції перевіряє: вироки місцевих судів, постанови (ух­вали) цих судів у справах про застосування примусових заходів вихов­ного або медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешко­джають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені за цими вироками, постановами (ухвалами), крім випадків, коли апеляційною інстанцією вказані рішення скасовані, а справу направлено на нове розслідування або новий судовий розгляд. У порядку виключного провадження суд переглядає судові рішення за нововиявленими обставинами; у зв'язку з неправильним застосуван­ням кримінального закону й істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення; у зв'язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У стадії виконання вироку, ухвали, постанови суду судом (суд­дею) вирішуються такі питання: звільнення від покарання і пом'якшення покарання у разі наявності зворотної сили криміналь­ного закону; зарахування в строк покарання часу перебування засу­дженого в лікувальній установі; застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і заміни невідбутої частини по­карання більш м'яким; звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; звільнення від покарання за хворобою; звільнення від покарання а випробуван­ням після закінчення іспитового строку; скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням; скасування звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; заміни штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт штрафом, обмеження чи позбавлення волі службо­вим обмеженням, позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні; тимчасового залишення засудженого в слідчому ізоляторі на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і переведення з установи виконання покарань в слідчий ізо­лятор на гауптвахту Військової служби правопорядку у Збройних Си­лах України; застосування судом примусового лікування до засудже­них, які є алкоголіками чи наркоманами, і його припинення; визна­чення порядку застосування покарання при наявності кількох виро­ків; розгляд клопотання про зняття судимості; питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Правосуддя у кримінальних справах може здійснюватися одноосо­бово та колегіально.

У стадії попереднього розгляду справи справа, що поступила від прокурора з обвинувальним висновком, розглядається суддею місце­вого або апеляційного суду одноособово (ч. 1 ст. 240 КПК).

У стадії судового розгляду кримінальні справи можуть розглядати­ся в таких складах: а) судом у складі трьох суддів — кримінальні спра­ви про злочини, за які законом передбачене покарання у вигляді по­збавлення волі на строк більше десяти років, за наявності клопотання підсудного про колегіальний розгляд справи; б) судом у складі двох суддів та трьох народних засідателів — кримінальні справи про зло­чини, за які законом передбачене покарання у вигляді довічного по­збавлення волі; в) суддею одноособово — всі інші кримінальні справи.

В апеляційному і касаційному провадженнях кримінальні справи розглядаються судовою колегією у складі трьох суддів з числа судців судової палати у кримінальних справах відповідно апеляційних за­гальних судів і Верховного Суду України (у Верховному Суді і Вій­ськовій судовій колегії).

У порядку виключного провадження кримінальні справи розгля­даються на спільному засіданні Судової палати у кримінальних спра­вах і Військовій судовій колегії Верховного Суду України, уповнова­жених законом на розгляд таких справ, за наявності не менше двох третин складу кожної з них (ч. 3 ст. 400-10 КПК).

Питання, віднесені до стадії виконання вироку, вирішуються: а) су­дом, що постановив вирок, у повному складі (ч. 1 ст. 409 КПК); і б) одно­особово суддею місцевого суду за місцем виконання вироку (ч. 2 ст. 409 КПК), за місцем відбування покарання (ч.ч. 3 і 4 ст. 409 КПК), за міс­цем знаходження засудженого (ч. 5 ст. 409 КПК).

31. Прокурор як суб'єкт кримінального процесу, його повноваження у досудових та судових стадіях кримінального процесу.

Відповідно до п. 6 ст. 32 КПК України прокурором у кримінально­му процесі є Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міста Києва, районний.міський прокурор, військовий прокурор, транспортний прокурор та інші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції.Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції: вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинила злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини; скасовує незаконні і не­обгрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання; дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини; доручає ор­ганам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили зло­чини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, у справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури; бере участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі у будь-якій справі; санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК.

Прокурор продовжує строки розслідування у випадках і порядку, встановлених ст. 120 КПК; повертає кримінальні справи органам до­судового слідства зі своїми вказівками щодо провадження додатково­го розслідування; вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування; усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили порушення закону при роз­слідуванні справи; порушує кримінальні справи або відмовляє в їх по­рушенні; закриває або зупиняє провадження в кримінальних спра­вах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим у тих випад­ках, коли це передбачено КПК; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду. Прокурор, відпо­відно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», вправі порушува­ти кримінальні справи за будь-якими статтями КПК з урахуванням обмежень, установлених ст. 27 КПК. Прокурор вирішує питання про допущення захисника до участі в справі.

Перевіривши справу з обвинувальним висновком, прокурор або його заступник приймає одне з таких рішень: 1) затверджує обвину­вальний висновок або складає новий обвинувальний висновок; 2) по­вертає справу органові дізнання або слідчому із своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування; 3) закриває справу, склавши про це постанову.

Прокурор розглядає та вирішує скарги на дії, бездіяльність та по­станови органів дізнання та слідчих (загальний строк — 3 дні).

Прокурор розглядає заяви про відвід особи, яка провадить дізнання, та слідчого (ст. 60 КПК). Прокурор у межах своєї компетенції вирішує спори про підслідність (ст. 117 КПК).

Участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою, крім випад­ків: 1) коли розглядаються справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 27 КПК; 2) коли він відмовився від підтримання державного обвинува­чення.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстан­ції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, — у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції — є суб'єктом подання апеля­ції. До початку розгляду справи в апеляційному суді прокурор має право доповнити, змінити або відкликати її, а також подати свої за­перечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду. Поперед­ній розгляд справи здійснюється в судовому засіданні суддею одноосо­бово з обов'язковою участю прокурора. Прокурор бере участь у засі­данні суду апеляційної інстанції.

Прокурор має повноваження на внесення касаційного подання. Прокурор бере участь у розгляді справи у порядку касаційного прова­дження.

Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обста­винами мають право приносити Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області). Клопотання про перегляд судового рішення з під­стави неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення вправі подавати засудже­ний, його захисник чи законний представник, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої, апеляційної чи касаційної ін­станції, Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севасто­поля, прирівнені до них прокурори та їх заступники в межах їхніх пов­новажень — незалежно від їхньої участі в розгляді справи судом.