115. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.

Закон (ст. 226 КПК) передбачає також третю форму закінчення до­судового слідства — у справах осіб, визнаних неосудними.

Коли на підставі висновку судово-психіатричної експертизи та ін­ших доказів буде встановлено, що особа, яка притягнута або підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, під час вчинення су­спільно небезпечного діяння була в неосудному стані або в подальшо­му захворіла душевною хворобою, яка позбавляє її можливості усві­домлювати свої дії або керувати ними, то слідчий складає мотивовану постанову, керуючись статтею 417 КПК.

Постанова про направлення справи до суду для вирішення питання щодо застосування примусових заходів медичного характеру склада­ється слідчим після ознайомлення захисника з матеріалами справи та вирішення заявлених ним клопотань про доповнення досудового слід­ства. Ця постанова повинна бути мотивованою. В ній викладаються всі обставини справи, які встановлені на досудовому слідстві, здійснюєть­ся аналіз всіх зібраних і перевірених доказів і робляться висновки щодо суспільної небезпеки діяння особи, її неосудності та необхідності застосування до неї примусових заходів медичного характеру, наво­дяться конкретні підстави для застосування цих заходів.

До постанови повинна бути додана довідка про цивільний позов, якщо він заявлений, та відомості щодо цивільного відповідача, якщо він притягнутий до справи, про речові докази й список осіб, що під­лягають виклику до суду.

Слідчий не має права самостійно направляти справу безпосередньо до суду, хоча сама постанова має назву постанови про направлення справи до суду. В даному випадку діє те ж саме положення (правило), що і при направленні справи з обвинувальним висновком. Криміналь­на справа разом з постановою направляються прокуророві.